Можна наввипередки навіть з Усейном Болтом, якщо правила гри будуть однакові – експрезидент WAN-IFRA Фернандо де Ярза

1. >
2. Бізнес >
3. Можна наввипередки навіть з Усейном Болтом, якщо правила гри будуть однакові – експрезидент WAN-IFRA Фернандо де Ярза

З кожним роком перед ЗМІ постає все більше викликів, але, як показує досвід медіа, можна бути незалежним у часи війн та диктатури, фінансових криз, соцмереж та штучного інтелекту. Як вижити регіональним медіа у сучасному світі, які для цього мають бути правила гри, ми запитали Фернандо де Ярза, президента провідної іспанської медіа-технологічної групи Henneo та експрезидента Всесвітньої асоціації видавців новин WAN-IFRA під час його візиту до України для спілкування з регіональними медіа. Зустріч організувала Асоціація «Незалежні регіональні видавці України».

– Газеті Heraldo de Aragon, із якої почався Ваш родинний медіабізнес, уже 130 років. В Україні також є видання зі сторічною історією. Деякі з них зберегли традиції засновників, деякі змінились до невпізнаваності. Чи схожа сьогодні Heraldo de Aragon на ту газету, яку колись заснували ваші пращури?

– Heraldo de Aragon переживала війни і зміни влади і цьому є пояснення. Вона завжди була перехресною, мала широкий погляд. Зараз поясню, що я маю на увазі. Газету 130 років тому заснували дві людини: лівий республіканець і правий прихильник монархії. Тому вона не була ні правою, ні лівою, чи зосередженою на якійсь конкретній частині суспільства. Не нав’язувати людям свою думку про добре і погано – це одна з наших цінностей. Бо ми, медіа, іноді буваємо егоцентричними. Але у Heraldo de Aragon читач завжди стоїть у центрі нашої стратегії. Пишемо про те, що дійсно цікаво читачеві, а не те, що на нашу думку йому може бути цікаво – це працювало сто років тому, працює сьогодні.

Ще одна особливість нашої компанії – жіноче лідерство. Понад 85 років поспіль виданням керували жінки. Це не поширено у Іспанії, думаю, і для Європи це рідкісний випадок, коли жінки посідали не лише інституційні посади, а й управлінські. У Іспанії з 1936 по 1939 йшла громадянська війна. І коли мій прадід помер у 1940, його вдова і дві доньки прийняли на себе керівництво газетою. Ці 3 хоробрі жінки стали на чолі незалежної газети у період диктатури Франко. Зрозуміло, що 40-річний диктаторський режим не був зацікавлений у існуванні вільної преси, але Heraldo de Aragon вистояла. Керівництво газетою продовжилось по жіночій лінії. Нею управляла моя тітка та її двоюрідна сестра, зараз очолює моя сестра, думаю, що жіночий погляд дуже багато дав і ще дасть нашому виданню.

Окрім збереження оригінальних цінностей, ми чітко усвідомлюємо можливості сучасного світу, бачимо, яка величезна кількість технологій та нових способів взаємодії зараз існує – і використовуємо це. Зокрема, ми були однією з перших регіональних газет в Іспанії, яка почала діджиталізуватись і запустила цифрове видання.
Тож, на мою думку, нам вдалось збалансувати цінності минулого і технології сьогодення.

– А як так сталось, що регіональна газета придбала національну, 20minutos?

– Ми її придбали, коли вона збиралася зникнути. Наші цінності з Heraldo de Aragon ми перенесли також у національну газету. І за чотири роки вона з медіа на межі зникнення перетворилась у лідера цифрової преси в Іспанії.

– У чому секрет?

– У тому, що медіа для нас – це не бізнес. Наша компанія є видавництвом протягом останніх 130 років. Ми зосереджені на якісній журналістиці. І це є головною причиною усього, що ми робимо. Якщо ви ставитеся до своїх читачів з повагою, як дорослих людей, а не до дітей, вони у центрі вашої стратегії, ви не агресивні з ними, працюєте з аргументами і даєте читачеві самому робити висновки – ви матимете успіх. Ми не заробляємо на журналістиці.

– Я помітила, що на Heraldo de Aragon є великі знижки на підписку, до 75 %. З якою метою це зробили?

– У нас велика база передплатників, але ми хочемо залучити нову аудиторію також. Завдяки знижці наша газета стане доступнішою та отримає нових читачів. Звісно, ми зацікавлені у зароблянні грошей та прагнемо бути прибутковими, бо журналістська незалежність пов’язана з нашою фінансовою незалежністю. Проте ми не зациклені на великому прибутку, а хочемо працювати просто на рівні беззбитковості.

До речі, наше національне видання 20minutos не має платної електронної версії — вона безплатна. Це більше служба екстрених новин, орієнтована на жінок та молодь.

– А достукатись до жіночої аудиторії легше, якщо керує виданням жінка.

– Ми зрозуміли, що іспанським ЗМІ бракує уваги до жінок та молоді. Саме тому я призначив на цю посаду жінку — Енкарну Самітьє. Вона стала першою головною редакторкою іспанської національної газети. Раніше іспанські ЗМІ були дуже політично орієнтованими та чоловікоцентричними, не звертали уваги на жінок та молодь. Тож зараз ми працюємо, щоб це виправити.

– І дуже вдало, якщо взяти до уваги паперову версію 20minutos, яка має такий великий тираж, що можна загубитись у «нуликах»

– 300 000 примірників на день.

– Я знаю, що у Вас є ще й фінансове видання La Informacion, аудиторія якого теж постійно зростає. За останній рік на 125%. У чому причина, людей почали дужче цікавити фінанси?

– Можливо, фінансова газета звучить нудно, але, зараз, в умовах нестабільності економіки, читача таки цікавлять фінанси. Тим більше, ми почали створювати легший контент, не для ультрапрофесіоналів як раніше, а для аудиторії «20 хвилин», більш різнопланової. Це люди, які хочуть знати, як заощадити електроенергію вдома або у подорожі, як укласти договір на фінансові послуги. Цікаво і корисно про гроші. Це знайшло відгук у читача.

– Розкажіть про вашу платформу Alliance, яка об’єднала понад 60 медіа. Як виникла ідея її створити?

– Насправді це все сталось випадково. Ми запускали національну платформу програматик-реклами, куди мали увійти всі газети: великі, середні та маленькі. Але потім 3 основні національні гравці вирішили робити це самостійно і залишили нас. Тож моя компанія вирішила взяти на себе роль лідера середніх і малих газет, щоб бути конкурентоспроможними у світі програматик-реклами. Це було нелегко, управління — це найскладніша річ, особливо коли мова йде про 17 малих і середніх медіахаусів. Але через 4 роки ми стали конкурентоспроможними в програматик-рекламі.

Ми ділимося контентом, рекламними можливостями в традиційній друкованій, цифровій та програматик-рекламі, а також ділимось талантами. Це справді корисний інструмент. Коли ти маленька газета, важко знайти для роботи професіоналів у технологіях, але у об’єднанні можна запропонувати людям дійсно цікавий проєкт. Ми щасливі, що допомагаємо один одному. Це було важко, але з досвіду я дуже рекомендую українським видавцям бути пристрасними і гнучкими. Я думаю, що наш успіх у майбутньому залежить від об’єднання зусиль.

– Heneo об’єднує усі ваші медіа і позиціонує себе як компанія з комунікацій та інформаційних технологій. Як ІТ-компанія може бути пов’язана з медіакомпанією?

– Це дивовижна історія. Наша газета Heraldo de Aragon – у регіоні Арагон, у сусідньому Наварра живуть добрі друзі. Ми вирішили об’єднати технологічні відділи, зібрати людей разом. Під час кризи 2008-2010 року мій друг запропонував мені купити два технологічні стартапи. Я подумав, що це гарна ідея. Ми у наших медіа постійно говоримо, що відкриті до нових технологій, але насправді трохи застрягли. Тож було прийнято рішення влити свіжу кров стартапів у цей технологічний проєкт злиття. Він виявився успішним і він почав працювати, тож ми побудували CMS (Content Management System – примітка автора), запустили пейволл і почали продавати наші технологічні рішення в інші газети, спочатку в Іспанії, потім в Європі, в Італії, а потім у Південній Америці.

Ми почали працювати не лише з медіа, а з іншими галузями: банками, страхуванням, ритейлом. Нашими основними клієнтами є, наприклад, банк Santander, найбільший іспанський банк, або потужна авіакомпанія, для якої ми робимо додаток для продажу квитків на літак. З невеликого спільного проєкту зі стартапами ми виросли до чотирьох тисяч людей, відкрили офіс в Маямі, Буенос-Айресі, Аргентині, адже ми служимо мові та культурі. Ми хочемо побудувати нашу американську штаб-квартиру в Південній Америці, а потім спробувати завоювати американський ринок. Робимо багато проєктів на основі генеративного штучного інтелекту.

Медіа зараз становить близько 20% від нашої технологічної компанії. Але для медіаіндустрії це дуже добрий досвід, бо ми ділимось з ними нашими ноу-хау. Мій партнер у технологіях якось сказав, що ми погані клієнти, ми – це медіа. Бо бідні. Звісно, банківська справа чи роздрібна торгівля платять набагато більше. А медіа, як клієнтів, ніхто не хоче. Тож бідним медіа довелось створити власну технологічну компанію, щоб дозволити собі ІТ послуги і бути конкурентоспроможним у сфері технологій. Бо хто зараз конкурує зі ЗМІ – великі платформи, соціальні мережі. Якщо ми будемо відставати у технологіях, то не виживемо. Тому прагнемо принести в медіаіндустрію найкращі практики з інших галузей. Це безпрограшна стратегія. Win-win.
При цьому наша група зростає не тільки технологічно. Ми зростаємо у медіа, купуємо вебсайти, хочемо також створювати союзи, як це зробили з Alliance, тому що ми думаємо, що якщо нас буде більше, ми зможемо зробити більше, і у нас буде більше ресурсів і більше можливостей.

– А Ви не боїтеся стати монополістом?

– Ні, адже я в першу чергу місцевий видавець. Попри те, що я став національним, моя ДНК – місцева. Вважаю, що важливо мати місцевого видавця, який керує бізнесом, знає громаду. Я не новий багатій, який хоче купити все, не олігарх. Я люблю будувати альянси. Не завойовувати території, а будувати команди і проєкти, залучати партнерів.

– Як ви ставитесь до оптимізації витрат на газети? На одному з медіафорумів я почула думку, що перед видавцями стоять виклики робити такий самий красивий і якісний продукт, але з меншими витратами. Це взагалі можливо?

– Якби ви поставили мені це питання 10 років тому, до того, як я заснував технологічну компанію, я відповів би, що це неможливо. Але зараз вважаю, що ШІ дає можливість зробити більше з меншими ресурсами. Спочатку думав, що штучний інтелект для медіа, особливо після випробувань фінансовою кризою і діджиталізацію, це буде кінець. Але зараз розумію, що це можливість. Звісно, лише за наявності нормативно-правової бази, яка захищатиме медіа. Адже, наприклад, у випадку із соцмережами, відсутність справедливої правової бази нам дуже шкодила.

– Наведу вам приклад:  За все, що опубліковано сьогодні в моїх ЗМІ, я несу повну відповідальність: грошима, будинком, усім, що маю. Платформи так не роблять. Вони можуть брехати і не несуть відповідальності за свій контент. Я хочу однакових правил для всіх. Я хочу, щоб у пана Цукерберга чи пана Ілона Маска були ті ж правила, що й у мене: нести відповідальність за свій контент. Бо змагатись з платформами, це все одно що бігти стометрівку з Усейном Болтом (найшвидша людина світу) та ще й давши йому фору 50 метрів. Ми маємо амбіції перемогти Болта, але біг має бути за правилами. Соцмережі так само як і медіа мають нести відповідальність за фейковий контент. ЗМІ перевіряють контент на дезінформацію і несуть відповідальність за зміст, соцмережі – цього не роблять. Якщо я публікую фейковий контент, я можу потрапити до в’язниці в Іспанії. Якщо Twitter чи Facebook публікують фейковий контент, їм нічого не буде.
Але я оптиміст.
Медіа справді багато можуть, навіть з меншими ресурсами, але тільки за наявності належної правової бази.

Довідка
Henneo – провідна комунікаційна та технологічна група в Іспанії з понад 125-річною історією. До її складу входять такі медіа як 20minutos, La Información, Heraldo de Aragón та Cinemanía.
WAN-IFRA, або Всесвітня асоціація видавців новин, є глобальною організацією світової преси. Їхня місія полягає в захисті прав журналістів і видавців у всьому світі на роботу незалежних ЗМІ.

Спеціально для АНРВУ підготувала Тетяна Цирульник

• #журналістика