Грабіжницька хвиля. Що є в списках майна, яке “віджало” угрупування “ЛНР”

1. >
2. Кримінал >
3. Грабіжницька хвиля. Що є в списках майна, яке “віджало” угрупування “ЛНР”

Незаконна “націоналізація” чи банальний “віджим” майна на окупованому Донбасу розпочався ще до повномасштабного вторгнення. Угрупування “ЛДНР” намагалися надати цьому процесу ілюзії законності, тому приймали “норми” щодо нерухомості, яку вони вважали “покинутою”. В розпорядження Реальної Газети потрапив документ з переліком всієї нерухомості в “державній власності”. В списку 17849 пунктів, серед яких “віджаті” квартири, кав’ярні, магазини та земельні ділянки, які колись належали учасникам АТО.

Про це йдеться в розслідуванні видання Реальна газета.

Як “ЛНР” легалізує “націоналізацію” майна

Нещодавно ватажок угруповання “ЛНР” Леонід Пасічник підписав “указ”, яким дозволив привласнення нерухомості, що нібито було покинуте власниками. Тепер “уряд ЛНР” дозволив забирати “безгосподарне” майно. Проте, що таке “безгосподарне” майно, окупанти поки не визначилися.

Документ, підписаний як “список майна, зверненого у державну власність ЛНР”, налічує майже 18 тисяч пунктів і включає всі споруди, яке угрупування “ЛНР” вважає своїм. Наприклад, тут перелічені приміщення, де розташовані “держбанки ЛНР”, школи, лікарні тощо. Загарбники не заморочувалися та розмістили свій “держбанк” у колишніх приміщеннях українських банків, де вже були відповідні меблі та обладнання. Наприклад, відділення “Держбанку ЛНР” за адресою Оборонна, 2а в Луганську до 2014 року було відділенням “Ощадбанку”. Теж саме бачимо в Сєвєродонецьку, окупованому пізніше. Тепер замість “Ощаду” там відкривають російський банк.

Хто відбирає майно українців

Так званий “уряд ЛНР” ухвалив “закон” “Про обертання нерухомого майна до державної власності”, який прямо дозволяє захоплювати майно громадян. “Віджимають” майно як у фізичних, так і юридичних осіб. Взамін обіцяють “компенсацію”, проте її розмір визначає “уряд” окупантів, а механізму відшкодування не існує. Також із “закону” незрозуміло, куди звертатися за компенсацією — установа, яка за це відповідальна, просто не названа. Тобто загарбники не збираються нічого компенсувати власникам майна чи бізнесів.

В першу чергу, квартири відбирають у тих, хто виїхав з окупації. Навіть придумали абсурдну підставу для “віджиму” — “припинення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання”. Причому в російському законодавстві, на яке орієнтуються колаборанти з угрупування “ЛНР” нема жодної норми, яка дозволяла б націоналізувати майно, якщо людина виїхала в інше місто. Ще одна підстава “віджати” житло — заборгованість, яка “утворилася за надані житлово-комунальні послуги”. Проте квартири відбирають в Сєвєродонецьку і Лисичанську, де вода та світло подається лише в частину будинків, а про вивіз сміття мова взагалі не йде.

Так зване “законодавство” угрупування “ЛНР” в Україні (та решті світу) не має жодної юридичної сили, тому “націоналізацію” теж не визнає.

У кого відбирають майно

Росіяни та колаборанти “націоналізують” (а якщо бути точнішим — “віджимають”) майно з початку війни, проте саме квартири масово почали забирати після повномасштабного вторгнення, коли з Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного та інших міст почали масово тікати люди, а дехто просто загинув під час бойових дій.

Поки окупаційна влада заявляла про повернення Сєвєродонецька до нормального життя, в місті почали з’являтися оголошення із закликами повідомляти про “порожнє” житло. Згодом колаборанти зібрали цілу базу адрес квартир, в які хотіли заселяти сторонніх людей. Власникам житла пропонували прийти в окупаційну адміністрацію та написати або згоду на вселення, або відмову від цього. Хоча навіть без формальної згоди двері все одно ламали, а квартири розграбовували під виглядом ремонту. Реальна Газета неодноразово публікувала списки квартир, які окупанти планують забрати у власників;

Проте зараз виявляється, що деякі адреси квартир з “сєверодонецьких списків” потрапили до реєстру нерухомості угрупування “ЛНР”. Тобто їх вже “віджали” у попередніх власників.

В списку “держмайна ЛНР” згадуються понад 200 квартир. Частина з них — в окупованому Сєвєродонецьку. В якому вони стані і хто там зараз живе — сказати важко. Деякі будівлі зі списку раніше потрапляли на відео, яке знімали місцеві жителі. Наприклад, будинок по вулиці Новікова, 23 б, судячи з опублікованих кадрів, постраждав, але не зруйнований повністю. Квартири в ньому підлягають відновленню.

На фотографіях будинку по вулиці Гоголя, 71 не видно слідів пожеж — лише пошкоджені вікна. Одна з двокімнатних квартир в цьому будинку потрапила в список “держмайна ЛНР”.

В Сєвєродонецьку не побачиш капітального ремонту чи спроб побудувати нові будинки. Ватажок угрупування “ЛНР” Леонід Пасічник відкрито стверджує, що “займатися великим будівництвом сенсу немає”. Чому так — він не пояснює. Зате каже, що протягом минулого року в Сєвєродонецьку нібито було відновлено 200 пошкоджених багатоквартирних будинків. Частина квартир в цих будинках, вочевидь, опинилася в списку “держмайна ЛНР”.

Один з жителів Сєвєродонецька виклав відео з “екскурсією” своєю пограбованою квартирою. За його словами, в заміні вікон не було потреби, адже вони не були розбиті. Проте, поки господаря не було в місті, вхідні двері зламали, неушкоджені вікна зняли, а замість них поставили інші, гірші за якістю. За словами автора відео, поки тривав “ремонт”, квартиру пограбували — винесли аудіотехніку, інструменти та навіть одяг. Потім на дверях замінили замки, а ключі місцева “адміністрація” віддавати не хотіла. Чоловік стверджує, що він насилу потрапив у власне житло, підготоване для заселення чужинцями.

Ще одне відео зняв будівельник, якого найняли ремонтувати житло. Автор відео стверджує, що в квартирі, де він міняв вікна, ніхто не живе. Тим не менш, її вже готують для незаконних жильців. Долею власників квартири він не цікавиться. Судячи з опублікованих кадрів, квартира постраждала не сильно, проте в ній безлад. Жодної техніки чи електроніки там нема.

Законний мер Сєвєродонецька Олександр Стрюк вважає, що росіяни беруться за ремонт найменш ушкоджених будинків, щоб створити видимість відновлення міста. За його словами, оголошений колаборантами масштабний ремонт є просто великим фейком росіян. На Деякі будинки окупанти оголосили непридатними для відновлення та вирішили їх просто знести. За словами ексголови Луганської ОВА Сергія Гайдая, в окупованому Сєвєродонецьку понад 90% будівель пошкоджені в ході бойових дій, а 70% взагалі не можна відновити.

Земельна пастка

Реальна Газета дізналася з власних джерел, що на півночі окупованої Луганської області місцевих жителі змушують переоформлювати земельні ділянки за російським законодавством. Проте без російських паспортів це зробити неможливо. “Паї” стали ще одним засобом тиску у примусовій паспортизації.

До повномасштабного вторгнення учасники АТО та ООС та сім’ї загиблих учасників бойових дій мали першочергове право на отримання земельних ділянок. В Луганській області для цієї категорії громадян було зарезервовано 688,0334 га землі різного цільового призначення. Станом на 2017 рік було видано понад 500 дозволів на ведення особистого селянського господарства саме колишнім військовим.

Після майже повної окупації Луганської області доля цих ділянок та їх власників лишається невідомою. В списку “держмайна” угрупування “ЛНР” вказані 1524 “віджаті” земельні ділянки учасників АТО. Це Біловодський, Марківський, Білокуракінський, Міловський та інші райони на півночі області.

Скріншот документа з переліком земельних ділянок в Старобільському районі

Заявляти права на землю колишнім військовим небезпечно — окупанти бачать небезпеку для себе в колишніх “атовцях” та їх родинах. Тому доводити своє право користуватися такою землею — майже непосильна задача.

Перелік майна, яке перейшло у "державну власність" угрупування "ЛНР" from realgazeta

Російські окупанти жодним чином не зважають на міжнародне право чи цінності. Вони цинічно вибирають те, що їм не належать, прикриваючись фейковими “законами”. Така “націоналізація” на окупованих територіях — це незаконна передача майна приватним особам. Проте крапку в цьому питанні має ставити український суд після звільнення Луганщини.

• #новини України