Пирятинського журналіста-блогера звинувачують у крадіжці, хлопець переконаний, що справу «шиють»
Вадима Кирпиченка із Пирятина, якого місцеві знають як журналіста-розслідувача та блогера, який у соціальних мережах публікує матеріали про місцеву поліцію та владу, звинувачують у крадіжці телефонних проводів ПАТ «Укртелеком». Хлопець переконаний, що справа проти нього сфабрикована заради помсти за його журналістську діяльність. Зараз він шукає справедливості та захисту від місцевої поліції в області.
Критикуєш поліцію – отримай звинувачення?
У редакції «Кола» Вадим Кирпиченко, який раніше випускав власну газету, а нині готує інтернет-проект, розповів свою історію.
– Працівники поліції Пирятинського відділку повністю сфабрикували справу. За усіма свідченнями, які вони мають, покази свідків не збігаються із реальністю, – запевняє Вадим. – Те, що відбувається, гадаю, маже бути помстою. Протягом останніх трьох років я багато пишу в Інтернеті про місцеві правоохоронні органи. В основному, пишу критичні матеріали. Наприклад, про гральні автомати.
За словами Вадима Кирпиченка, його звинувачують у тому, що нібито він минулого року зі своїм товаришем кілька разів зривав електрокабелі. Хлопця звинувачують у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Ось ці дроти нібито обірвав Вадим:
Хлопець звертає увагу на цікавий факт: спершу його нібито напарник у крадіжці фігурував як свідок, нині – таки же підозрюваний як і він.
Хлопець розповідає, що одного дня йому зателефонував знайомий із поліції та запросив до відділку.
– Він попрохав вимкнути телефон, потім він забрав його, замкнув двері у кабінет. Потім сказав, мовляв, зараз напишемо у дечому зізнання. Я поцікавився, в чому саме, на що отримав відповідь: зараз вирішимо, в чому саме будеш зізнаватися, – розповідає Вадим, суд над яким має відбутися 15 серпня у Гребінці. – Він почав перераховувати різні справи. Говорив, що є крадіжка скутера, велосипеда, антени, – вибирай. Сказав, що знайдуть для мене щось. Це говорив Дмитро Ощинський, начальник кримінального сектору поліції в Пирятині. Потім відвів мене до іншого працівника поліції, де мені показали папір, на якому були вказані дати і вулиці. Мені сказали написати зізнання, що я обривав телефонні дроти. Обіцяли мінімальний штраф за це. Дали зрозуміти мені, якщо не захочу «по-хорошому», то буде «по-поганому», обіцяли відкрити проти мене ще справи.
Далі у кабінет, як розповідає Вадим Кирпиченко, зайшов очільник Пирятинської поліції Олексій Возний і зауважив, «нарешті ти до нас потрапив, ти ж любив писати, що ми нічого не робимо, не уміємо працювати, а зараз ми покажемо, як уміємо працювати».
– Потім мені працівники поліції сказали, що мають свідка, який написав, що ми разом із ним зривали дроти. Це виявився мій однокласник, – говорить Вадим. – Я запитав його, які дроти ми із ним обривали, він відповів, що ніякі. Потім після тиску правоохоронців підтвердив, що таки обривали дроти.
Правоохоронці, за словами Вадима Кирпиченка, нібито обіцяли опублікувати зізнання знайомого у соціальних мережах, аби читачі Вадима дізналися про його нібито злочинну діяльність. Після цього, зізнається Вадим, на нього почали чинити моральний тиск. Приміром, обіцяли розповісти батькам коханої про того, з ким зустрічається їхня донька тощо.
– У результаті я написав зізнання, після цього мене відпустили додому із райвідділку поліції, – каже Вадим. Також йому порадили у поліції, розповідає, підписати так звану мирову угоду із потерпілою стороною, тобто із ПАТ «Укртелеком» та заплатити певну суму (спочатку майже 10 тисяч гривень, пізніше назвали іншу суму – 4 тисячі). Цю суму обоє підозрюваних мали заплатити навпіл. На запитання навіщо написав зізнання та підписав мирову угоду, адже апелює до того, що не винний, говорить так:
– Я хотів записати на диктофон, але мене ретельно оглядали, щоб не записував, – пояснив Вадим. Каже, хотів таким чином «вивести на чисту воду».
Після цього Вадим намагався написати заяву в місцеву прокуратуру, але там, як запевняє, приймати заяву відмовились. Далі, як розповів хлопець, він почав проводити власне міні-розслідування та виявив, що у показах свідка є неточності та зміни.
Розповідає, що поліція знайшла чоловіка, який приймає металобрухт, і що той упізнав Вадима, який нібито здавав йому перепалені дроти.
Матеріали зі справи:
– Але цього не було! Потім знайшов чоловіка, який приймає металобрух, поцікавився, чи він знає мене. Він розповів, що до нього приходили із поліції, показували моє фото, запитували, чи упізнає він людину на світлині. Чоловік відповів, що не пам’ятає, адже запитували про випадок, який теоретично стався рік тому. Приймач металобрухту дав таку відповідь поліції: може, приносив, а може, не приносив, це було рік тому. Після того, як йому сказали, що нібито мене упіймали «на гарячому», приймач металобрухту сказав, що рік тому людина, нібито схожа на мене, приносила мідний брухт, – продовжує Вадим Кирпиченко.
Через кілька днів хлопець дізнався,що приймач металобрухту помер від хвороби.
Суд та обшуки
– Після цього справу направили до суду. Доказами були лише свідчення його знайомого та приймача металобрухту, – каже Кирпиченко. – Суддя видала постанову відправили справу на досудове розслідування, оскільки не було доказів моєї вини. Після цього було місяць затишшя, мене не чіпали. Потім приїхали із обшуком. Як запевняє хлопець, обшук був незаконний. Також він апелює до того, що докази, які знайшла поліція, підкинули.
– У старій господарчій будівлі, яка була без дверей, відкрита, витягли з-під стелі шматок два метри мідного дроту в ізоляції, змотаного, а поруч із ним – змотаний мідний дріт, – каже Вадим. – Я прохав вказати, що все це знайшли у будівлі без дверей, із вільним входом, але писати таке відмовилися. Написали, що знайдено у господарчій будівлі, ретельно заховано. На подвір’ї висів також дріт, який слугував вірьовкою для білизни. Цього не зафіксували. По інших будівлях обшук проводився уже менш ретельно. У будинку біля холодильника з ящика із інструментами взяли плоскогубці і вилучили як знаряддя злочину, конфіскували. У будинку нічого не оглядали ретельно так, як мою кімнату: перевіряли папери, записи, книжки, документи, особливо рахунки та ті документи, де були печатки. Я заперечував проти цих дій, адже шукали дроти, та на мої заперечення не зважали.
Хлопець сам знайшов докази своєї невинуватості, але їх не долучають до справи
Вадим Кирпиченко переконує,що під час усіх кількох випадків крадіжок, в яких його звинувачують, він перебував у іншому місці та має свідків і докази.
– Є скріни із соціальної мережі, які свідчать, що я їду у Ніжин на виставу. Але знайомий у своїх свідченнях поліції стверджує, що наступного дня, коли я фізично перебував у Ніжині, був із ним, – говорить Вадим. – Те, що я перебував у Ніжині, може підтвердити директор театру, в якому я був разом зі своєю дівчиною; також підтвердити може роботодавець моєї дівчини, який підписував документ на поїздку за власний рахунок. Ще може підтвердити мою присутність мій знайомий, якому не вдалося поїхати з нами, але ми говорили телефоном, і він знав, що ми не у Пирятині, знав, коли ми повернулися. Слідчий же сказав мені, що не вбачає у цьому доказів, оскільки це можна було підробити. Щодо допитів моєї дівчини та інших свідків, то вони не відбулися, так як слідчий пішов у відпустку, а справу передали іншому слідчому.
В іншому випадку Вадим Кирпиченко запевняє, що був у Харкові. Крім того, у Харкові він розраховувся банківською карткою, час перебування у місці зафіксовано на чеку. Хлопець звернувся із листом до перевізника,прохає надати офіційну відповідь про поїздку, адже, як каже, квитки купував за паспортом. Говорить, має докази про перебування у іншому місці щодо всіх випадків крадіжок, які йому інкримінують.
– Пропонував долучити все це до справи, але мені відповіли, що не вбачають у цьому потреби, – каже Кирпиченко. – Також повідомили, що свідків на судове засідання викликати не будуть, бо я пізно повідомив про них.
Вадим уже звернувся до обласної прокуратури та поліції. Ми інформуватимемо про те, як розвиватимуться події, слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Також чекайте на коментар поліції.
До теми: Представник мера Полтави судиться через блог Лариси Гольник, яка судила Мамая
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь