17:00
Один день волонтерки на «гарячій лінії»: «Полтаво, спасибі за ваше велике серце»
13 березня 2022, 10:00 0
Через вторгнення російського окупанта навіть у порівняно мирній Полтаві волонтерки стали військовими, журналістки – волонтерками, а акторки театру ляльок пішли готувати на кухню для територіальної оборони обласного центру. Полтава стала єдиним фронтом: хтось збирає кошти на потреби ЗСУ, хтось виконує логістичні завдання, але кожна людина вносить свій посильний вклад, щоб якнайефективніше протистояти ворогу.
Так склалося, що наше місто стало також прихистком для людей із Харкова та Сум, які постраждали від загарбників чи не найбільше. Тож полтавці мають належним чином прийняти тих, хто втратили домівку чи рятуються від обстрілів та авіанападів окупанта.
Полтавка Оксана приймає дзвінки на «гарячій лінії» контактного центру міської ради, куди телефонують із приводу евакуації та розміщення вимушено переселених осіб.
До цього дівчина працювала у фінансовій компанії й консультувала людей щодо кредитів.
– Із початком війни ми припинили роботу. Але коли до Полтави з Харкова почали їхати люди, номери «гарячої лінії» під’єднали до нашої робочої системи, адже вона розрахована на велику кількість вхідних дзвінків. Я та багато моїх колег погодилися працювати на цій лінії як волонтери й фіксуємо інформацію про людей, які рятуються з інших міст, і допомагаємо їм отримати інформацію щодо евакуації та розселення, – розповідає полтавка. – Я погодилася консультувати постраждалих, адже це найменше, що можу зробити для моєї країни та її громадян зараз.
Волонтери записують номери телефонів вимушено переселених осіб, інформацію про те, скільки людей прибуде до Полтави, з дітьми родина чи ні, чи мають із собою тварин тощо.
Полтавська міська рада поселяє внутрішньо переміщених осіб у комунальні заклади освіти – школи та дитячі садочки, які обладнані місцями для ночівлі (безкоштовно). Волонтери ж шукають інші варіанти розміщення – квартири, де можна поселитися за гроші та безоплатно.
Загалом за останні чотири дні кол-центр прийняв понад 1500 дзвінків, з 3 по 11 березня 2022 року заселили 15884 особи (здебільшого з Харківської, Київської, Сумської областей), обробили близько 3500 звернень, поданих через загальну гарячу лінію 0800-218-020.
Станом на 11 березня на гарячу лінію Обласного контакт-центру надійшли звернення від 3690 жителів Харківської та Сумської областей з питання тимчасового розміщення на Полтавщині.
– Я звикла виконувати схожу роботу – консультувати телефоном, заповнювати таблиці. Далі ми це передаємо людям, які безпосередньо розселюють прибулих, але такі дзвінки набагато складніше приймати психологічно. Люди так багато пережили, що в мене просто не вкладається в голові, у цих повідомленнях стільки болю й відчаю… – каже полтавка.
За словами Оксани, найскладнішим для неї був перший день роботи. Саме тоді харків’яни масово залишали своє місто. За свою зміну Оксана прийняла близько 20 дзвінків. Втім, каже, що працювала вдень, а ввечері людей телефонувало значно більше.
– Ці історії мене просто шокували. Одна родина тікала з Харкова. У них померла людина в дорозі. Ця сім’я хотіла її поховати в Полтаві та їхати далі на Захід. Просили поради, до кого звернутися, щоб якомога швидше зробити це. Інші люди цікавилися, чи можна в евакуаційному автобусі розмістити хвору, лежачу, людину, – розповідає дівчина.
Їхати потрібно всім, але ми розуміємо, що об’єктивно не кожна людина самотужки може дістатися до рятівного автобуса.
– Нам телефонували двоє незрячих людей та двоє стареньких, які не можуть самостійно рухатися, з проханням «Заберіть нас!» І ти не можеш нічого вдіяти, бо просто повідомляєш про пункти, звідки забирають людей, і від цього крається серце. Усе, шо я можу зробити, це дати контакти місцевих волонтерів, які вивозять людей з інвалідністю тощо, – каже полтавка.
Втім, за словами дівчини, надходили й дзвінки, які її радували.
Полтавці телефонували до контактного центру й пропонували своє житло, та й не лише полтавці, а й мешканці Кременчука, Черкаської області. Подекуди – навіть безкоштовно.
– Один чоловік зателефонував повідомити, що має п’ять вільних спальних місць, тож він може поселити або сім’ю, або жінок і дітей, – розповідає Оксана.
Людей, які телефонували на «гарячу лінію», цікавила різна інформація: чи беруть в евакуаційний автобус із тваринами тощо. Хтось лише виїхав із Харкова на Полтаву, але їм уже був потрібен інсулін і вони дізнавалися, де його можна взяти в нашому місті.
– Одна жінка подзвонила й запитала: «Ви справді селите в Полтаві?», я відповіла «Так», а в неї – сльози. Інша цікавилася, чи справді це автобуси Полтавської міської ради, боялася, щоб це не була провокація російських окупантів. Людина була готова йти дві години пішки до Пісочина (пункт відправлення з Харкова – прим. авт.), лише б вибратися з пекельного міста. А коли вона дізналася, що житло безкоштовне, відповіла: «Спасибі вам за ваше велике серце», – і розплакалася. Я плакала разом з ними, протягом дня й після того вдома, – ділиться емоціями волонтерка.
Дзвінки до контактного центру надходили різні. Хтось не збирається їхати з Харкова, а просто дізнається про житло на перспективу.
Інші їдуть через Полтаву транзитом, ночують, а потім вирушають далі, а хтось залишається назовсім.
Втім усіх цих людей зараз об’єднує спільна біда. Російський окупант понівечив їхні долі: забрав домівку, а в когось – і рідних.
Читайте також: Розвантажувальні жилети, балаклави та білизну для армії шиють волонтерки в Полтаві: потрібна підтримка
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь