Гоголь та Пушкін зійшлися в Полтаві, аби принаджувати туристів. ФОТО, ВІДЕО
1 квітня 2019 року на розі вулиць Пушкіна та Гоголя у Полтаві з’явились два письменники. Один тримає в руках горня з написом «Слава Україні», інший – книгу «Енеїда» Івана Котляревського. Обоє із бронзи, вітають містян та гостей. Отже, ідеться про Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна, чиї скульптури прикрасили вхід у готель-ресторан «Premier Hotel Palazzo».
Не дарма презентацію запланували саме на 1 квітня, адже сьогодні минає 210 років від дня народження славетного письменника з Полтавщини Миколи Васильовича Гоголя, того, хто оспівав Диканьку та вечори поблизу неї, хто розповів світу про українську ніч та зібрав багато народних легенд і переказів, які більше ніж 2 століття тому жили у наших краях.
Нині перехрестя стало тим місцем, куди потягнувся люд. Відкриття було урочистим – Олександр Пушкін, Микола Гоголь та батько української літератури Іван Котляревський.
– Час уповільнюється і нестримно калатає моє серце, – почав Микола Гоголь. – Щось неймовірне робиться зі мною, коли я повертаюсь до своєї Батьківщини. Я палав нестримним бажанням бути корисним своїм співвітчизникам. Тривожили думки, що я не можу цього зробити, що мені перепинять шлях, завдавши глибокого суму. І тоді я поклявся – кожну хвилину свого життя не витрачати, не зробивши блага. І коли сьогодні мені закидають, що я писав лише російською, то я можу зазначити, що за тих імперських часів то була чи не єдина можливість досягти успіху у літературі. Проте завжди я був українцем, і для моїх творів джерелом натхнення літературна традиція, історія і звичаї України. Я безмежно щасливий, що в мою річницю мої земляки люблять, цінують і шанують мене. Мені дуже приємно, що сьогодні ви всі завітали на мій день народження. А ще мені надзвичайно приємно, що сьогодні зі мною разом мої друзі, великі літератори . Один із них – класик російської, світової літератури Олександр Сергійович Пушкін, він не лише завітав до мене на День народження, а й приготував для нас усіх невеличкий сюрприз.
Сюрприз полягає в тому, що спеціально для Миколи Гоголя Пушкін вивчив українську мову.
– Я вдячний долі, що вона мене познайомила з цією людиною, 20 травня 1831 року на літературному вечорі. І через декілька років він став майстром літературного слова, а я – його поціновувачем. І так сталося, що сьогодні ми зустрічаємо полтавців та гостей на перехресті вулиць, що носять наші імена, – сказав Пушкін.
– Отож, ми презентуємо самих себе під ваші оплески, – вів далі Микола Васильович.
І обоє акторів, що грали ролі майстрів слова, показали полтавцям бронзових Пушкіна та Гоголя.
Ідейна натхненниця – Олена Шуліка, директорка готелю. Саме вона почала думати над тим, що місту бракує таких туристичних родзинок, і хотіла втілити свою ідею. Шукала того, хто б узявся реалізувати, знайшла його у Львові – Володимир Цісарик, скульптор.
– Нашому готелю дуже поталанило, ми розташовані на центральних, що мають глибоку історію вулицях, котрі несли в собі стільки містицизму, значущості губернського міста, що не обіграти ситуацію, адже ми на розі вулиць Гоголя і Пушкіна, де вони зустрічаються, а на них дивиться красивий архів, гарний колишній театр, і фактично це місце несе в собі стільки здорової енергетики, що не звернути увагу, що тут зупиняються і фотографуються, не можна, – сказала Олена Шуліка. – Роблять селфі біля будівлі, входу, клумб. Але от чогось бракувало. Ми з вами живемо у Європі, подорожуємо, і навіть наш Львів завдяки Володимиру Цісарику має Захер-Мазоха, гасову лямпу, сажотруса, пивовара, Пабло Пікасо. А в Миколаєві стоїть пам’ятник студентам і безліч скульптурних композицій, які прикрашають місто, є родзинками. От і ми думали над втіленням, – ділиться Олена Шуліка.
За її словами, скульптора обрали довго, один Цісарик виявився обізнаним у літературі та особливостях краю, в місцевій концептуальній скульптурі, зміг запропонувати і якість, і бронзу, і можливість подачі ігрової композиції з місцевим колоритом.
– Це не пам’ятники, до пам’ятників кладуть квіти, вони високо, перед ними схиляються, а це скульптурна композиція, їх можна обійняти, з ними сфотографуватись. От Пушкін – знімає капелюха, він у гостях, у руках несе «Енеїду» Котляревського – він цікавий, у русі.
– Те, що він запропонував, мені дуже імпонувало. Гоголь, котрий протягує філіжанку кави з написом «Слава Україні», він на своїй землі, гість, і Пушкін, котрий ніби
– Не обов’язково жити в готелі чи їсти в ресторані – ми раді усім, приходьте, фотографуйтесь на здоров’я, – звернулась Олена Ісааківна.
Полтавці почали фотографуватись одразу ж біля класиків у бронзі.
Ділились враженнями та були одностайні: таких скульптур у місті бракує.
– Давно нічого подібного в Полтаві не відкривали, у мене перехопило дух, до сліз усе це, – поділилась Оксана Деркач, екс-секретар Полтавської міської ради. – У мене є ідея пам’ятника Наталки, давно її озвучую, поки вона не втілена, але також хотілось би бачити на Панянському узвозі, де оглядовий майданчик, бачити скульптуру Наталки Полтавки.
Тамара Кулинич – екскурсовод. Вона також приємно вражена новою локацією для туристів.
– Дуже подобається мені, думаю, гостям теж буде подобатись, – сказала жінка.
А Яків Купінський, котрий проектував сам готель, вказав, що скульптури прекрасно вписались в ансамбль.
До слова, у готелі є номер люкс «Пушкін», а в доробку самого письменника є поема «Полтава» (1828 року).
Читайте також: Готель, що мав приймати «Арсенал» у Полтаві, уперше має прецедент через перенесення матчу в Київ
До теми: Містика у маєтку Гоголя: чому варто приїхати туди вночі
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь