На Полтавщині можна побачити рідкісних тварин, які є лише в кількох областях України. ФОТО
Руді тварини, що гасають степом, бавляться, визирають, стоять на задніх лапках. Їх можна побачити й на Полтавщині. Мова йде про байбаків (бабаків).
Світлини прислала Оксана Дорошенко з Котелевського району. Дівчина каже, що ці тварини живуть на скіфських валах Більського городища. Нині весна, їх можна часто бачити, фотографувати. Урочище Скоробір – біосферний заповідник, саме там великі гризуни почуваються безпечно та гарно розможуються.
– До себе не підпускають, я знімала їх із відстані приблизно 70 метрів, – ділиться Оксана. – Як тільки наближаєшся, то швидко ховаються в нори – як за командою.
Дівчина виклала фото в мережу, і одразу ж знайшлись ті, хто ладен був їхати стріляти тварин....
– Можливо, вони у нас живуть у заповіднику, бо тут охоронна зона, не можна ні палити сміття, ні полювати. Припускаю, що інакше їх би могло вже не бути, люди могли знищити, – каже Оксана Дорошенко, молодший науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ».
До теми: полтавець врятував сову, яку днями випустили в міському дендропарку.
Для Полтавщини цей вид рідкісний. Раніше, у 80-их, байбаки були неодмінним атрибутом степів усієї Полтавщини, мешкали гризуни ледь не по всій Україні. Нині ж лише у трьох областях точно є бабаки: Харківська, Луганська, Донецька. Про це зазначено у «Вікіпедії», таке підтверджує Микола Слюсар, доцент кафедри біології та основ здоров’я Полтавського національного педагогічного університету. Живуть ці тварини у балках.
– Байбаки – мешканці цілинних степів. Раніше були скрізь. Однак від розорювання ґрунтів вони втікали, залишали свій ареал, – розповів Микола Слюсар. – Також до їхнього зникнення призвели інші дії людей і тварин: полювання на них, адже гризуни чималі і мають цілющий жир, а люди вірили в цілющі властивості цього жиру. Випалювання трави – один із чинників, що вплинув на зникнення популяцій, адже знищується і потомство багатьох тварин. Також причетні до зменшення і зникнення байбаків і бродячі собаки – великі зграї собак здатні звалити і з’їсти оленя, лося, не те що байбаків.
Микола Володимирович зазначив, що зоолог із Харківщини Віктор Токарський (наш земляк) вивчав байбаків, писав наукові роботи, займався реакліматизацією (повернення в місця помешкання) цих гризунів.
– Розводив їх у заповідній зоні, розвелось до 10 тисяч особин, і розселяв по всіх районах Полтавщини. Але прижились не скрізь: поки єгері охороняли, поки все гаразд. Але браконьєри та інші фактори негативно вплинули. Тепер ця тварина рідкісна, охороняється, – каже викладач.
Нині Оксана Дорошенко каже, що бачила з десяток тварин.
Раніше байбаки жили і в Диканському ландшафтному парку, а чи є зараз, нам невідомо.
Кілька років поспіль їх і слідів мешкання не видно, років 8 тому вони жили обабіч дороги за Диканькою, бачити їх можна було, коли їдеш на Шишаки.
Читайте також: Спалені ліси, будинки та знищені тварини: наслідки людської недбалості на Полтавщині.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь