Новий рік у Києві очима полтавців

1. >
2. Дозвілля >
3. Новий рік у Києві очима полтавців

З Полтави до Києва на новий рік, поблукати спеціальним туристичним маршрутом, побачити преславуту шляпу з ялинки на Софіївській площі, попити несмачного глінтвейну – місію виконано! Вартість такого задоволення – близько 5 тис грн на родину з 3 людей.

Що у планах?

Полтавську ялинку полтавцеві споглядати у новорічну ніч не цікаво, уже набридла. Тому на новий рік хотілось чогось цікавішого.
Оскільки у ЗМІ наприкінці грудня розгорілись баталії про чаклунську шляпу на ялинці на Софіївській площі, тож вирішено було їхати на неї дивитись. Крім того, знову ж таки, з новинових сайтів дізнались про новорічний туристичний маршрут – по 3 головних ялинках Києва, було вирішено їх обійти.

Підготовка до подорожі

Готель замовляли у самому центрі Києва, – щоб поставити авто на парковку біля готелю і вільно пересуватись туристичним центром пішки, ну і щоб «не за всі гроші».
1 ніч у готелі «Козацький» що прямо на майдані біля палацу Профспілок – 1700 грн (сніданок входить у суму).
Бензин з Полтави до Києва і назад – близько 2 тисяч гривень.

Дорога до Києва

Київ та ще й 31 грудня уявлявся нам, полтавцям, однією величеною «пробкою», тож виїхали з Полтави о 6:30, на пробки заклали у план подорожі 3 години.
Але уже об 11:30 ми були у самому центрі Києва! Без жодного стояння, ми встигли приїхати до «часу Х»!

Новорічний маршрут Києвом

У маршруті було 3 ялинки: Ялинка у арці Дружби народів, Ялинка на Софіївській площі, Ялинка на Контрактовій площі.

Забігаючи наперед, скажу, що за 31 грудня ми пройшли 13 кілометрів.

Ялинка на Софіївській площі

Просто чудова. Вона трохи схожа на полтавську до речі – не сама ялинка, а шатро навколо неї. Сама ялинка дуже красива – особливо «пеньок» з годинником, гномами, мухоморами – просто місце для селфі. Навколо ялинки окрім генделиків з глінтвейном (80 грн і ніякого задоволення, кислий компот) ще дуже багато прекрасних зон для фото. Звісно, нам найбільше хотілось сфотографуватись біля «шляпи», черга до цієї інсталяції: підйомний кран, що тримає шляпу – шляпа – трон зовсім невелика.

Забігаючи наперед, скажу, що шляпа новорічну ніч пережила, а от на троні, мабуть, стрибали, бо він на ранок 1 січня був фактично зламаний.

Ялинка у Арці дружби народів

Зовсім недалеко від Софіївської площі, ще й Володимирську гірку у новорічних прикрасах побачили. Повірте, для полтавців це був культурний шок, ми такою ілюмінацією ну зовсім не балувані. Особливо сподобались новорічні «протитанкові їжаки» біля входу на міст до Арки. Сама по собі ялинка не дуже вразила, можливо, тому що біля неї був порожній каток і гірка – 31 грудня кататись бажаючих практично не було.

Перше коло з 2 ялинок пройдено за півтори години!

А ще дужче сподобалось, що прогулянка вийшла по колу – і ми вийшли практично біля свого готелю. Біля «Козацького» знайшли недороге кафе грузинської кухні – чек на 3 за обід склав 750 грн.

Ялинка на Контрактовій площі

Нам дуже пощастило, що температура у новорічний вечір піднялась до 7 тепла. Весь спуск по Андріївському узвозу я ловила себе на думці: якби хоч найменша ожеледь – спуск став би катастрофою. «Головна ялинка Подолу» підтвердила всі наші очікування. Атракціони – ялинка-карусель і колесо огляду – дуже дорого (от би Полтаві таке колесо огляду зі скляними кабінками! – примітка автора). По гірці ніхто не спускається.

Що сподобалось – дуже сподобалось, що крупні фірми зрозуміли, що новий рік – вдалий час для реклами і стали виступати спонсорами фотозон. Найбільше нам сподобалась фотозона від Райффайзен Банк Аваль – тунель з ілюмінацією абсолютно безкоштовно. КіндерСюрприз – теж дуже красиво, але нам не підійшли за віком.
А ще саме тут, на Котрактовій площі, окрім набридлого глінтвейну, тут печуть смачні булки з корицею і шоколадом – усього 80 грн, і вони того варті.

За 2 години до Нового року

Ми пішли на Софіївську площу. Поліції та нацгвардії – дуже багато, наплив людей (так, без масок) дуже великий. А оскільки було багато глінтвейну і жодного туалету (напевно, так було задумано, щоб люди довго не затримувались біля ялинки), було вирішено іти у готель дивитись звернення новорічне по телевізору. Та й 13 км, «намотаних» за день, про себе нагадували.

Додому!

З Києва наступного дня, 1 січня, ми виїхали близько 13 години – і теж без жодних пробок. Мабуть, пощастило просто.
Загальне враження від подорожі – дуже добре.

Автор: Тетяна Цирульник

• #Новий рік