​«Сорочин яр» – оаза зимового відпочинку під Полтавою. ФОТО

Реклама
03 лютого 2021, 08:40   0

Із різних регіонів, а не лише з Полтавщини, їдуть сюди відпочивальники. Катання на лижах та сноуборді спуск на тюбах, щирі емоції та враження, смачна їжа – заради цього варто вирушити на кілька годин чи то й весь день у «Сорочин яр».

Гірськолижний комплекс розташований неподалік Полтави, розрахований на сімейний відпочинок – тут є розваги і для малюків, і для досвідчених лижників та сноубордистів.

Як працюють в умовах карантину, що нового пропонують, розповів Георгій Бідний, власник комплексу.

Ми писали раніше, що Георгій Бідний у середині 70-х минулого століття започаткував гірськолижний спорт на Полтавщині. Згодом своє захоплення перетворив на справу життя. Він директор курорту «Драгобрат» (Закарпаття) та власник гірськолижного комплексу «Сорочин яр» (Полтавський район).

Цього сезону в умовах карантину комплекс працював уперше. Світлини радісних відпочивальників у соціальних мережах спонукали нас дізнатися, як живе заклад за нових умов та що змінилося з того часу, коли писали про «Сорочин яр».


Георгій Бідний

«Локдаун витримали, відвідувачі розуміли особливості»

Георгій Бідний розповідає про особливості цього сезону

До 25 січня, коли тривали два тижні жорстких обмежень (локдаун) туристи спускались зі схилів, катались, гуляли, але от їсти могли лише на вулиці – у теплому приміщенні не маєш права, мусиш каву чи чай, глінтвейн смакувати лише біля кафе, бургери чи піцу їсти там само. Якраз на цей період припали гарні часи – сніжно, мороз – прекрасна погода для зимових розваг на свіжому повітрі, але ж от із перекусом лиш так: під відкритим небом (парасольками) біля кафе.

– Нічого, ми й це витримали, – каже Георгій Бідний. – Відвідувачі розуміли ситуацію, однак бувало, що обурювались.

У закладі можна було зігрітись, але вже без їжі – другий поверх кафе слугував якраз для цього – м’які дивани, затишно і тепло, з вікон видно схили і як катаються спортсмени та любителі.

Локдаун варто було б започатковувати в жовтні, коли були невисокі показники щодо захворювання, переконаний бізнесмен.

– У нас в зимовому бізнесі кажуть: провалив січень – провалив сезон. От локдаун цьогоріч у січні якраз нам не на руку, нашому бізнесу на пощастило, – каже Бідний.

Про нелегкі умови ведення бізнесу в Україні Георгій Валентинович може розказати багато, однак йому все ж хочеться акцентувати і на хорошому, заради чого і почали це все ще 12 років тому – серед схилів облаштувавши підйомники, спуски та всю інфраструктуру, аби в яру виріс такий от комплекс.

Вдалось розпочати сезон у грудні – уже добре


Цей сезон під Полтавою розпочали у грудні, а минулий – лише в січні.

– Нам вдалось нині схопити грудневі морози, зробити спуски, снігові гармати забезпечили нас снігом, – ділиться Георгій Бідний. – Згодом хоч і розтало, то в нас було сніжно, і люди могли кататись. А от минулого сезону ми лише в січні розпочали, адже морозів не було, зима доти була тепла та безсніжна – тож місяць ми втратили. Нині ж плануємо і 8 Березня кататись.

Гірськолижний сезон загалом нетривалий, а щоб втримати персонал і не втратити, керівникам доводиться придумувати нові розваги, сфери, аби люди не чекали наступного сезону без роботи.

Олександр Щербань, керуючий комплексом, розповів, що сезон почався 12 грудня – тяжко, бо невеликі морози були, то 5, то 6-7.

– Треба, щоб морози були від 5 градусів, але тоді була і висока вологість. Та попри це ми за тиждень застріляли гарматами схили, і з 12 грудня почали приймати гостей, – каже пан Олександр. – А от у січні вже відкрили й інший бік схилів – де траси для спортсменів та тих, хто давно і гарно катається.

У вихідні яр стає велелюдним – їдуть звідусіль, а в будні полтавці приїздять переважно після 18 години і тут до 22-ої. Ті, хто здалеку – уранці та вдень, адже їм треба повернутись додому чи поселитись у готелі в місті чи поблизу комплексу на трасі.

Як зауважує Олександр Щербань, із 10.00 до 17.00 накататись можна досхочу, тож після 16-17 години одні їдуть, інші прибувають.

Гості приїздять із Сум, Харкова, Запоріжжя, Дніпра та з інших населених пунктів – майже з усієї центральної України відпочивають у «Сорочиному яру».

– Полтавців ми вже навчили, тож хто був чайником, зараз гарно катається, як профі – ділиться пан Олександр. – Якраз наші, з Полтави та найближчих міст-сіл їдуть уже зі своїм спорядженням.

У закладах дотримуються карантинних вимог – прибирання, дезінфекція та інше, персонал не хворів на коронавірус. Не було випадків захворювань і серед гостей «Сорочиного яру» чи «Драгобрату».

– До нас їдуть здорові, люди, а ті, котрі нездужають, на такий відпочинок не наважуються, – зауважує Георгій Бідний.

Найвигідніше брати спорядження на весь день – 250 гривень (лижі, взуття, палиці або сноуборд і взуття). Окремо сплачуєте за підйом – від 10 до 30 гривень за раз (залежно від кількості).

Благодійність – неодмінна складова: спортсмени тренуються на базі комплексу


У Полтаві діє дитячо-юнацька спортивна школа Полтавської обласної ради імені О. Бутовського, її вихованці тренуються також на схилах «Сорочиного яру».

– А де ж їм ще займатись? Ми надаємо дітям та тренерам цей комплекс, аби тут катались, аби спортсмени набували навичок, майбутні зірки спорту шліфували майстерність, – каже Георгій Валентинович. – Іншого виходу немає, і я підтримую школу та дітей.

Він багато років сам тренував хлопців та дівчат, показав, що на Полтавщині може діяти гірськолижний спорт, фактично привіз цей вид спорту в регіон.

Найдовша в Україні водна гірка – також під Полтавою


Аби розвиватись, не втрачати персонал та зацікавити туристів, у «Сорочиному яру» організували й літній відпочинок, адже сезон кілька місяців, а втратити персонал легко.

– 2020 року ми запустили літо: в теплі місяці року у нас працює найдовша у Україні водна гірка – 130 метрів – надувна з двома жолобами: можна спускатись по воді на спеціальних кругах із приземленням у басейн, – ділиться Георгій Бідний.

Біля води організували відпочинок у затінку – облаштували для цього альтанки.

Цьогоріч планують продовжити розвивати цей напрям: полтавцям сподобалась ініціатива, тим паче люди люблять нові розваги.

– Ми не заробили на літньому відпочинку, відверто кажучи, але вийшли хоча б в нуль та зберегли робочі місця, зрозуміли, що це затребуване серед полтавців і не лише мешканців міста, тож рухаємось далі, – констатує Георгій Валентинович.

Що кажуть гості


Наталя приїздить сюди часто компанією.

– Купила лижі, бо подобається цей вид спорту, тож вирішила мати власне обладнання. Рада, що неподалік Полтави є таке місце, де можна кататись. Не всі мають змогу їхати в Карпати, тож це гарний варіант зимового відпочинку удома, – поділилась полтавка.

Іван не хоче далеко їхати, якщо можна кататись поряд, неподалік від Полтави.

– Ми вже другий рік з дітьми катаємось в «Сорочиному яру», аби гроші і бажання – нам тут подобається: відірвати дітей від ґаджетів і вчити триматись на лижах – це ж круто! Отримуємо велике задоволення від такого відпочинку. Брали інструктора дітям, бо ми вміли кататись, а хотілось, щоб дітей вчив таки профі, задоволені роботою і підходом до відвідувачів, – каже Іван, також полтавець. Купили цього року вже все своє – так нам простіше. А після катання діти чекають бургерів або піцу – активності на морозі сприяють апетиту ще й як!

Нерідко любителі таких розваг їдуть на схили яру вже зі своїми лижами, сноубордами – так їм дешевше.



Що пропонують в «Сорочиному яру» нині:

– тюбінг-парк;
– сноуборд-парк;
– зручні гірськолижні схили;
– сучасне гірськолижне обладнання;
– прокат, що постійно оновлюється.
Для гостей комплексу – смачна їжа та напої: до послуг відвідувачів 2 кафе.


Тут (https://sorochin-yar.com.ua) можна дізнатись більше про комплекс, побачити у веб-камеру, чи є сніг та скільки людей катаються.

У «Сорочиному яру» раді гостям, приїздіть – не пошкодуєте!

Довідка

Понад 40 років тому яр відкрили як місце для катання. Комплекс «Сорочин яр» існує 12 років. До того тут діяла спортивна школа від ФСТ «Колос». У кінці 70-х – на початку 80-х тренери, батьки та учні спортшколи збудували базу, зробили канатну гачкову дорогу. Певний час база переживала складні часи, занепад. Георгій Бідний відродив гірськолижні традиції, переобладнав усе на 99%. Щосезону з’являються нові будівлі, покращується сервіс, зростає кількість відвідувачів комплексу. Кілька років тому з’явився тюбінг з ескалатором, один із найкращих в Україні. Нерідко на базі комплексу проводяться змагання та різні проєкти для дітей. Георгій Бідний у цих проєктах – благодійник, небайдужа до гірськолижного спорту людина.

До теми:

Георгій Бідний про те, як під Полтавою виріс гірськолижний комплекс «Сорочин яр».

Автор: Ніна Король

Дозвілля 03 лютого 2021, 08:40

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції