8 березня – це жіноче свято, а не політичний мітинг

Давайте визнаємо, що ми любимо отримувати квіти і до свята, і просто так, що частіше то краще. Так, абсолютно не проблема купити самій собі той букет, але приємніше, коли його подарують, 7 чи 8 березня, та давайте 9 березня, на день народження Шевченка.
І антипригарна сковорідка теже дуже непоганий варіант подарунку, і набір каструль може потішити більше ніж збірка творів Лесі Українки. Бо такі реалії і треба їх визнавати. І воплі про «не треба нам каструлі і квіти» викликають частіше не захоплення, а щирий подив: якщо вам не треба, то віддайте нам.
Важливо: фемінізм це добре. Але мова не про нього. Мова про жінок, яким є до усього діло. І під прикриттям фемінізму вони лізуть у чужі… хм … букети і сковорідки. Тож питання до них: Чому ви за усіх розписуєтесь? Чому ми повинні почуватись ніяково за радість від нової сковорідки в купі з букетом?
Останні роки продвинуті жінки-феміністки взяли в моду диктувати всім, як потрібно себе поводити 8 березня. Не можна вітати з днем весни, натомість потрібно розповідати про «реальну» історію. І що цей день НЕ про квіти, а про права. А букет, як співає майлі сайрус, можна й самій собі купити.
Я сексистка у цьому питанні і таких як я в інтернеті мало або нас просто важче знайти, бо ми не кричимо свою думку на кожному кроці. Часто розповідають, що 8 березня 1857 року текстильниці вийшли на страйк проти важких умов праці в Нью-Йорку. Проблема в тому, що історичних доказів цього страйку не існує. Тому вважай мінус 1 аргумент.
Більшість людей вірять у стандартну версію: «8 березня – це день, коли жінки боролися за свої права». Але хто насправді придумав це свято?
Клара Цеткін – комуністка та послідовниця марксизму. Вона не прагнула «рівноправ’я», а хотіла використати жінок для революції. Якщо 8 березня – це день боротьби, то боротьби не за права жінок, а за поширення соціалістичної ідеології.
СРСР і пропаганда – свято закріпилося в СРСР як спосіб привернути жінок до комуністичних ідей. Справжньою метою було не забезпечити жінкам рівні можливості, а змусити їх стати «ударницями праці» для побудови комунізму.
В більшості цивілізованих країн жінки мають такі ж права, як чоловіки. Вони можуть голосувати, працювати, будувати кар'єру, займатися політикою. В Полтаві буквально обраючи виконучого обов’язки мера між чоловіком та жінкою – обрали вагітну жінку військову. Більше того, один з перших мерів Полтави, Андрій Матковський, якось зізнався, що років 20 тому сидів у декреті, поки його дружина Віткорія робила кар’єру – тож Полтавська влада хоча б у цьому плані є і була дуже продвинута.
Сучасні активістки думають, що мають право скасовувати все, що їм здається «образливим», наприклад, фрази типу «ти дуже жіночна» ти і загалом 8 березня, як свято.
Ну і якщо ми таки говоримо про рівність, то задам моє улюблене запитання: де день, коли чоловіки отримують привітання, квіти та подарунки? Чому 8 березня – це день уваги до жінок, але ніхто не організовує урочистостей 19 листопада (Міжнародний день чоловіків)? Раніше можна було сказати, що це 23 лютого, день захисника вітчизни, але цей час уже пройшов.
8 березня – це не день боротьби, а день радості. Не треба псувати його нескінченними претензіями про «гендерну нерівність». Відзначайте це свято як день жіночності, а не як політичний мітинг.
Любі феміністки, у Полтаві уже навіть вулиці 8 березня, Клари Цеткін та Рози Люксембург перейменували. Успокойтесь і просто порадуйтесь тим тюльпанчикам на 8 березня. Як сказала одна полтавська активістка: «Мій активний фемінізм закінчився 24 лютого 2022, коли я зрозуміла, що маю привілей не піти у військомат...»
Читайте також: «Бандерівські тюльпани» у Полтаві: як волонтери перетворюють квіти на допомогу для ЗСУ
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь