Полтавка в Англії: чому можна навчитись на двотижневих курсах мови

1. >
2. Освіта >
3. Полтавка в Англії: чому можна навчитись на двотижневих курсах мови

Софія на фоні університету, де проходило її навчання. Фото - Бугрій Софія

Цього літа дівчина з Полтави отримала прекрасний шанс відвідати Англію, її маленькі, чудернацькі для нас вулички, вдихнути атмосферу батьківщини Шекспіра, насолодитися смаком англійського чаю та, звісно, практика своєї англійської. Звісно, за свої кошти.

– Два тижні то дуже мало, я не хотіла повертатися, бо сказати, що інший світ, не сказати нічого. Там такі ж люди, нічим не відрізняються від українців, але вони вільні. Що я маю на увазі? Вони звільнені від кайданів іншої думки, немає осудливих поглядів, ніхто не дивиться на те, як ти вдягнений, який макіяж, яка зачіска, який колір шкіри, якої ти орієнтації. Там абсолютно на це начхати, бо кому треба оболонка, якщо є цілий окремий всесвіт всередині людини.

Хто організовує поїздки?

Цю поїздку організовувала компанія study.ua, яка займається питаннями: «де провести оздоровчі канікули в Україні», «в який табір за кордоном відправити дитину», «покращити рівень англійської», «освіта за кордоном». Компанія існує доволі давно і за цей час встигла налагодити відносини з понад 150 університетами Європи, США та Канади. Вона організовує поїздки в різні країни світу для дітей і дорослих, має свої офіси в Україні, де діти займаються вивченням мови.

– В цей раз поїхало понад 40 дітей з усієї України до Англії. Я була єдина з Полтави. Ми були поділені на три групи. У кожній був свій «group leader» (куратор). У Борисполі поряд з нами стояли групи, які летіли до Ірландії. Організація всього процесу була конкретно розпланована та перевірена. Здали багаж, пройшли паспортний контроль, чекаємо літак і ось, через 3 години ми вже в одному з найбільших аеропортів Європи – Heathrow airport (Лондонський аеропорт Хитроу). Щастя без меж. недалеко від аеропорту був наш університет – Royal Holloway University. Він один з найкращих в Англії. територія величезна. А краса самої будівлі просто космічна. Я не можу порівняти його ні з одним університетом в Україні.

Дівчина розповідає, що жили в звичайній одномісній кімнаті. Нагадує гуртожиток по-європейськи. Дітям треба було пройти тестування свого рівня мови, аби потім розподілили по групах.

Як проходили заняття та екскурсії?

– Що мене тут вразило? Протягом декількох занять я зрозуміла, що вони роблять акценти на тому, що дитині треба покращити. Тобто, якщо при тестуванні в тебе була погана граматика, то тебе відправляють у групу з покращенням цього аспекту, що шикарно, бо на виході ти отримуєш те, що хотів, – ділиться Софія.

Чого не вистачає українській школі у вивченні англійської?

Софія розповідає, що різниця між навчанням українським і англійським капітальна. Якщо навіть враховувати ведення самого уроку.

– У нас майже не було книжок. Її ми відкрили тільки один раз за два тижні. Весь інший час – це тільки практика. В мене погане говоріння, тому я була у групі, де ми майже весь час намагались пояснити свою думку або своїх ідеї. Наприклад, одним із завдань треба було зняти фільм жахів. у нас би це викликало масу в невдоволення та протесту. українською – це не проблема зняти фільм англійською, бо тебе зрозуміють, а ти спробуй донести свої ідеї мовою, якою ти майже не говориш і ще зробити так, щоб тебе зрозуміли. В моїй групі була купа національностей: японці, турки, німці, італійці, іспанці, китайці. І це такий крутий мікс, стільки культур в одній кімнаті, стільки різного і незвичного, плюс твоя мова покращується. які можуть бути скарги?

Дівчина каже, що в Україні вивчення англійської полягає тільки в тому, що учні відкривають підручник і виконують завдання по шаблону.

– Немає практики, бо виходить, що мова це лише підручник. Але це фільми, новини, статті, врешті решт це спосіб спілкування. Уявіть, якби українську ми б вчили тільки по книжках. Я теж не уявляю.

Не тільки навчання

Школа не забувала про спорт. Навчання завжди чергувалось із спортом або поїздками до різних міст. Наприклад, зранку може бути теніс, баскетбол, футбол три години, а після обіду стільки ж навчання. Або зранку навчання, а ввечері екскурсія.
Найцікавіше – це екскурсія! Софія була в Оксфорді, Брайтоні та, звісно, в Лондоні.

– Дуже мало часу, Лондон потребує більшої уваги. Тижня життя в ньому буде мало, щоб відчути його повністю і поринути в атмосферу міста. Хочеться туди ще. – згадує Софія.

Особисті враження

– Багато від чого очікував більшого. Наприклад, ми не відразу зрозуміли, що біля Buckingham palace (Букінгемський палац), бо думали, що він потужніше, Tower як Tower, British museum (Британський музей) такий, як в Києві краєзнавчий, тільки по-британському, National gallery (Національна галерея) – те саме, що і галерея в Києві. Вона мені до речі подобаєтся більше. Trafalgar square (Трафальгарська площа), як площа, нічого такого героїчного і вражаючого нема. Те саме, що і Майдан Незалежності в тому ж Києві. Дві речі відповідали своїй крутості – це Темза і London Eye (Оглядове колесо). От це було неймовірно вражаюче. Весь Лондон на долонці. Ось вона столиця світу! Там віриш у диво!

Дівчина каже, що Україні дуже далеко до Європи та рівнятись на неї просто немає сенсу, бо рівняти нічого.

– Будьте відкриті для світу всім серцем і душею, бо нічого немає кращого за подорожі, тим паче коли це подорож у часі, – говорить Софія.

Аліна Ніконорова

• #навчання