У Полтаві в центрі міста горів один із найкрасивіших старовинних будинків. ФОТО, ВІДЕО

1. >
2. Ситуація >
3. У Полтаві в центрі міста горів один із найкрасивіших старовинних будинків. ФОТО, ВІДЕО

Дім у псевдомавританському стилі, якому більше 100 років. Фото зі сторінки Тимофія Голбана

Прямо зараз рятувальники гасять дім у центрі Полтави по вулиці Пилипа Орлика,15.  Це передає Тетяна Цирульник.

Про це пишуть і користувачі мережі Фейсбук і викладають фото.

Як зазначила Тетяна Цирульник, причину займання пожежники наразі не вказують.

– Відкритого вогню не видно, пожежники заливають дах, – каже Тетяна.

Цю подію гучно вже обговорює соцмережа, полтавці підозрюють підпал, адже за такою схемою не раз у центрі міста горіли будівлі, натомість там виростали офіси та генделики.

Фото Тетяни Цирульник.

А таке пишуть полтавці на сторінці Тимофія Голбана.

Відео з місця події від Громадське ТБ.Полтава:

На цій же вулиці, що звалась Паризької комуни, три роки тому горів офіс Партії регіонів, нині там ресторан. Раніше то була будівля музичної школи (історична назва – будівля музичних класів Ф. І. Базилевич).

Нещодавно у місті намагались підпалити дім матері активіста-свободівця.

Довідка «Кола»

Дім на Пилипа Орлика, 15, зведений 1906 року у стилі раннього романтичного модерну, дехто називав, що це псевдомавританський стиль, бо ж у його архітектуроному вирішенні викорстані елементи цього стилю. Побудований він підрядником Наумом Бахмутським для своєї коханки.

«Коло» вже писало, що Бахмутському замовили будівництво Селянського банку (нині це красива будівля СБУ на Соборності). За умовою, грішми він мав розпорядитись сам. Тож чоловік вклався: збудував міцну й величну банківську споруду та дім для коханки на зекономлені кошти. Такі перекази, що дійшли до наших днів. Письмові джерела твердили, що Наум Бахмутський був небідною людиною, мав родину і коханку. Тож звів для неї дім і найняв прислугу.

Коли розпочалась Громадянська війна, Бахмутський емігрував до Франції, а будинок націоналізувала нова радянська влада. Після війни там були комунальні квартири. Років 7-8 тому у ньому мали намір обладнати готель, та питання загрузло, одна з причин – вузька вулиця, бракувало місця для паркування.

Приїздили нащадки Бахмутського із Франції, та поїхали ні з чим, глянувши в якому стані дім. Частина дому давно була порожня й руйнувалась, а вглиб двору – жили ще люди. Кілька років тому якийсь полтавський підприємець купив той дім, люди виселились, бо чоловік придбав їм житло в новобудовах неподалік.

Останні років шість будівля так і була порожньою, хоча там поміняли декілька вікон на нові і, здавалось, що дім оживе.

Його облюбували безхатьки, сусіди скаржились на це владі, але безрезультатно.

Автор: Ніна Король