Як церкви московського патріархату в Кременчуці стали приватною власністю депутата Полтавської облради Корецького

1. >
2. Ситуація >
3. Як церкви московського патріархату в Кременчуці стали приватною власністю депутата Полтавської облради Корецького

У 2024 році дві релігійні громади міста Кременчука прийняли історичне рішення про зміну канонічності і перехід до лона Православної Церкви України. Мова про Свято-Успенську та Свято-Троїцьку парафії. З того часу, суди різних інстанцій одноголосно підвереджували законність волевиявлення прихожан та їх право приєднатися до єдиної помісної церкви України. Попри це, прихильники і священнослужителі, що структурно підпорядковані рпц, фактично відмовляються виконувати рішення української Феміди, захопивши будівлі храмів. Правоохоронні органи області відверто бездіють розводячи руками, а представники Полтавської ОВА лише надсилають численні відписки розписуючись у власній безпомічності. І хоч церква і релігійні організації в Україні офіційно відокремлені від держави, на п’ятому році повномасштабного вторгнення рф, місцева влада також чомусь зберігає відверте мовчання з даного питання.

“Прошу голосувати – прошу підтримати РПЦ”

Найпоширенішою організаційно-правовою формою існування і діяльності церкви в Україні є її релігійні організації, що діють через релігійні громади. Вони реєструються, як юридичні особи, що дає право володіння і користування майном (будівлі церков, земельні ділянки), а також ведення господарської діяльності. Як і переважна більшість юридичних осіб, вони діють згідно власних статутів. Саме посилаючись на положення власного статуту, кожна релігійна громада через своїх прихожан на зборах може прийняти рішення про зміну її канонічної підлеглості, обрати нового голову, парафіяльну раду, тощо. На зборах можуть вирішуватися питання і щодо розпорядження майном, яке належить релігійній громаді. Цей ліричний відступ важливий для усвідомлення того, що відбулося 13 лютого на пленарному засіданні сесії Кременчуцької міської ради під головуванням Віталія Малецького.

В блоці так званих “земельних питань” депутати припинили право постійного користування земельною ділянкою загальною площею більше 18 тисяч квадратних метрів Релігійній громаді Спасо-Преображенської Української Православної Церкви (мп). Для кращого розуміння зазначимо, що мова йде про земельну ділянку під церквою на проспекті Лесі Українки біля спорткомплексу Спортлайфу. Право постійного користування земельною ділянкою згідно Земельного кодексу є безстроковим, однак суб’єктами окрім держаних і комунальних установ, можуть бути і релігійні організації. Підставою ж припинення права постійного користування земельною ділянкою є припинення діяльності юридичної особи у вигляді релігійної організації.

Дійсно, якщо поглянути на відкриті реєстри юридичних осіб і фізичних осіб підприємців бачимо, що юридична особа – Спасо-Преображенська церква з 4 березня 2026 року знаходиться в статусі припинення. Про це мається відповідний запис. Своєю чергою, засновником організації зазначена Спасо-Преображенська релігійна громада в кількості 20 осіб. Про фіксоване членство, наразі, мова не йде. Таким чином, можна зробити висновок, що не так давно мали б відбутися протокольні збори релігійної громади, на яких було прийнято рішення про її фактичну ліквідацію.

Істині мотиви такого юридичного кроку ми спробуємо пояснити трохи згодом, адже наступне рішення кременчуцьких владників, прийняте того ж дня, проливає світло на кінцевих бенефіціарів і “п’яту колону”, яка діє в сусідньому Кременчуці під виглядом благодійних фондів і організацій з особистого “благословення” міського голови.

За пропозицією Управління земельних ресурсів проект рішення “Про надання вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду” доповнено пунктом про передачу, вже відомої нам, земельної ділянки, що перебувала в постійному користуванні релігійної громади Спасо-Преображенської церкви, в оренду Благодійній організації “Благодійний фонд “Шлях добра і підтримки” для обслуговування будівель та споруд церкви. Запропонований строк оренди становить 3 роки. Доповнення до проекту рішення, йшло у вигляді пропозиції і вносились підлеглими Малецького на розгляд депутатів безпосередньо напередодні сесії. Таким чином, журналісти і широке коло громадськості навряд чи мали змогу ознайомитись з цим документом заздалегідь.

Шляхи Господні і благодійний фонд депутата перетнулися

Знову зазирнувши в реєстри бачимо доволі цікаву інформацію. Директором і кінцевим бенефіціарним власником благодійного фонду, якому виділили землю - є депутат Полтавської обласної ради від політичної партії ВО “Батьківщина” - Микола Корецький. В щорічній декларації депутата також згадується даний благодійний фонд, в розділі, щодо членства суб'єкта декларування в організаціях та їх органах. В даному контексті це має неабияке значення, адже пан Корецький не просто прихильник, а ревний поборник релігійних позицій московського патріархату в Кременчуці. Віддаючи належне депутату, зазначимо, що своєї позиції Микола Корецький ніколи не приховував, а його соціальні мережі містять численні світлини та відео, на яких останній відвідує культові споруди, де богослужіння здійснюються представниками православної церкви московського патріархату, що прямо афілійована з російською православною церквою. Сам депутат, нещодавно, виходив з пропозицією розпочинати засідання сесії Полтавської обласної ради з молитви, одначе таке ініціатива не знайшла підтримки серед обласних колег.

Без проведення аукціону електронних торгів, земельну ділянку в оренду можна взяти лише в тому випадку, якщо на ній розташовується ваша нерухомість. Виникає логічне запитання: невже приміщення будівлі Спасо-Преображенської церкви належить не релігійній громаді а благодійному фонду депутата? Відповідь ми знайшли в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Дійсно, що й потрібно було довести, фактичним власником будівлі Спасо-Преображенської церкви, є БО “Благодійний фонд “Шлях добра і підтримки”, засновником і директором якого є депутат Микола Корецький. Яким чином благодійний фонд отримав у власність будівлю церкви, ще доведеться з’ясувати, але нотаріально договір посвідчував приватний нотаріус Ганночка Олександр Вікторович. Додамо, що саме цей приватний нотаріус посвідчував і незаконний договір пожертви будівлі церковно-приходської школи в Крюківському районі міста і договір купівлі-продажу двох приватних будинків, які як і школа належали релігійній громаді Свято-Успенської парафії. У вересні минулого року, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду остаточно визнав незаконним і скасував договір пожертви приміщення церковно-приходської школи. Доля житлових будинків поки що вирішується в суді першої інстанції.

Відвертий “схематоз” відчуження майна релігійної громади, попри шалений опір представників рпц, вдалося перемогти титанічними зусиллями юриста Православної Церкви України. Пікантності ж цій справі додає те, що будівлю церковно-приходської школи на правому березі м. Кременчука, екс настоятель храму Сергій Богайчик (отецт Йосип), теж пожертвував іншому новоствореному благодійному фонду “Лорд”. Не обійшлося тоді в цій славнозвісній оборудці і без згаданого депутата Миколи Корецького. Справа у тому, що штучно створюючи докази, яких просто не існувало на момент незаконної пожертви, представники рпц надавали суду підписаний заднім числом протокол загальних зборів релігійної громади. З його змісту вбачалося, що це ніби то прихожани прийняли рішення, щодо пожертви будівлі церковно-приходської школи. Знову ж таки, зі змісту того ж протоколу, бачимо, що з пропозицією до парафіян взяти і пожертвувати церковно-приходську школу вийшов Корецький Максим Миколайович, який є повним тезко сина депутата обласної ради Миколи Корецького. Погодьтесь, досить вражаючий збіг.

Релігійна монополія на нерухомість

Додатково, нашу увагу привернув той факт, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за благодійним фондом Миколи Корецького, окрім Спасо-Преображенської церкви зареєстрована ще одна будівля. Замовивши витяг ми побачили, що мова про ще одну культову споруду – Християнську Православну церкву святого Іоанна-воїна. Йдеться про церкву, яка фактично розташувалася на території Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героя України Віталія Коваля, який підпорядкований Полтавській обласній раді.

І знову, як і всі минулі рази, договір згідно якого будівля храму перейшли у фактичне володіння благодійного фонду Корецького, посвідчував той самий приватний нотаріус Олександр Ганночка, прізвище якого, як виявилось, досить відоме в Кременчуці.
Якщо поглянути на публічну кадастрову карту України бачимо, що будівля храму хоч розміщена безпосередньо на території ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, все ж розташувалася на окремо сформованій земельній ділянці комунальної форми власності з власним кадастровим номером. Її площа складає 320 квадратних метрів.

Станом на зараз, з середини території навчального закладу, будівля храму огороджена зеленим забором з металопрофілю. Коли ж була сформована земельна ділянка, а також хто надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, та як так сталося, що на території освітньої колиски українських Героїв і майбутніх воїнів функціонує церква московського патріархату, що структурно підпорядковується рпц - ще належить з’ясувати. Останнє виглядає, як справжня наруга над пам’яттю і звитягою українських захисників.

З декларації пана Корецького ми дізналися, що він є співзасновником ще одного благодійного фонду з промовистою назвою “Подарована Надія”. Зареєстрована чергова благодійна організація була в листопаді 2023 року, а її керівником зазначена Коваленко Тетяна Михайлівна. За дивним збігом обставин усі три благодійні фонди, про які ми згадували в нашому розслідуванні, “народилися” практично одночасно, в жовтні-листопаді 2023 року. Мета їх появи схоже очевидна –перереєстрація нерухомого майна, яке б мало належати релігійним громадам.

Повертаючись до “Подарованої Надії”, де депутат облради Корецький зазначений співзасновником, та переглядаючи Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, бачимо, що цій сумнівній благодійній організації на праві власності належить ще одна культова споруда в Кременчуці – будівля Свято-Пантелеймонівської Церкви. Вона розташована в мікрорайоні Перший занасип на вул. Велика Набережна.

Вже традиційно, оформленням договору, одразу після юридичної появи благодійного фонду “Подарована Надія”, в листопаді 2023 року, займався нотаріус Олександр Ганночка.

Прихожани без права вибору, а мер без моралі

Нам залишилося пояснити читачам, навіщо вчиняються такі складні маніпуляції і що насправді стоїть за перереєстрацією нерухомого майна, яке б мало належати релігійним громадам, а також чому останні, які діють під вивіскою “московський патріархат” перебувають в стані ліквідації? Повертаючись до початку нашого матеріалу, нагадаємо, що єдиною цивілізованою організаційно-правовою формою церковної діяльності в Україні є релігійні організації, які діють через релігійні громади у відповідності до власних статутів. Доволі проста і зрозуміла формула духовної демократії, коли найважливіші питання вирішуються колегіальною більшістю на зборах. Згідно Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, релігійною громадою - є місцева релігійна організація віруючих громадян одного й того самого віросповідання, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

На прикладі кременчуцьких Свято-Успенської та Свято-Троїцької парафій, саме релігійні громади на зборах приймали рішення про зміну канонічної підлеглості, зміну її керівника, в подальшому затвердивши статут в новій редакції. Участь у зборах Свято-Троїцької релігійної громади взяли більше ніж 240 бажаючих, одноголосно проголосувавши за приєднання до Православної Церкви України. У вересні 2024 року Полтавська ОВА зареєструвала статути цих релігійних організацій в новій редакції. В обох випадках будівлі храмів належали і продовжують належать саме релігійній громаді, а не приватним особам чи благодійним фондам депутатів.

Ліквідація ж довіреними особами Миколи Корецького релігійної організації Спасо-Преображенської церкви, фактично назавжди позбавило мешканців Кременчука, можливості прийняти усвідомлений вибір про перехід до єдиної Помісної церкви України. Очевидно, що таке рішення приймалося кулуарно вузьким колом осіб підконтрольних депутату Корецькому, так само, як і рішення про відчуження самої будівлі на користь його БО “Благодійний фонд “Шлях добра і підтримки”. Відтепер будь-яка діяльність в приміщенні цієї будівлі здійснюється поза межами правового поля і радше нагадує діяльність секти ідеологічних ворогів України, що благословили кровопролитну війну. Кожна гривня, у вигляді традиційної пожертви “на храм” осідатиме в кишенях єдиного засновника і керівника благодійного фонду депутата облради, адже саме йому належить будівля храму, і саме йому в оренду віддав землю Віталій Малецький зі своїм керованим депутатським корпусом.

В дійсності роль міського голови Кременчука у цій ситуації применшувати не слід, адже саме його підлеглі підготували проект рішення про передачу в оренду земельної ділянки благодійному фонду пана Корецького. Схоже ще один мер з Полтавщини, нарешті скинув маску показового мовчання, зробивши вибір на користь прихованих кремлівських агентів в рясах, які продовжують діяти в Україні прикриваючись канонічною відданістю московським духівникам.

Не виключено, що потураючи депутату Полтавської обласної ради Миколі Корецькому, Віталій Малецький керувався і холодним розрахунком подальшої співпраці з останнім. Не секрет, що левова частка вантажної спеціалізованої техніки, за час каденції мера Малецького, яка купується коштом міського бюджету для потреб комунальних підприємств, була придбана у компаній, які також належать Миколі Корецькому таких, як “Альфатекс”. А тут, як у тій приказці: “Ну в чому ж грій мій, коли я шмат сала взяв руками, а вони від жиру блищать”.

Виникає низка запитань і до державницької позиції представників депутатського корпусу Кременчука, що практично одноголосно підтримали це рішення. Серед присутніх на сесії депутатів за цю пропозицію Управління земельних ресурсів не голосували лише 4 депутати з числа яких: Світлана Пищита, Богдан Лазоренко, Інна Петренко і Олександр Роженко. Виглядає так, що абсолютна більшість народних обранців сусіднього міста або ж не вивчають матеріали сесії та взагалі не розуміють за що голосують, або ж, на превеликий жаль, не усвідомлюють загрози від діяльності кегебістів в рясах.

Автор: Ольга Смирнова

• #Церква