Грошові подарунки та іграшки: у Полтаві привітали призерів та учасників Олімпійських Ігор. ФОТО

27 серпня 2021, 08:00 0

Квіти, аплодисменти, іграшки і сертифікати на грошові подарунки – саме таким було вчорашнє нагородження призерів та учасників Олімпійських Ігор в Токіо з Полтавщини.

Всього на Олімпіаді було 9 представників Полтавщини і трьом з ним вдалося здобути чотири медалі. Це кращий результат серед усіх областей. Жан Беленюк здобув єдине «золото» в боротьбі греко-римського стилю, Олександр Хижняк став срібним призером з боксу, а каноїстка Людмила Лузан стала справжньою сенсацією Олімпіади, адже здобула відразу дві медалі: «срібло» та «бронзу».

Усіх спортсменів та їх тренерів зібрали в облдержадміністрації, щоб привітати і вручити сертифікати на грошові премії. Троє медалістів отримали по півтора мільйони гривень, їхні тренери по 250 тисяч гривень.

А учасники Олімпіади та тренери, яким не вдалося піднятися на п’єдестал, отримали по 100 тисяч гривень. Це Марія Кічасова-Скорик, Сергій Кічасов, Ленур Теміров, Анатолій Каханевич, Людмила Кукліновська, Дмитро Янчук, Павло Алтухов.

Також всі спортсмени отримали м’які іграшки, які виготовили своїми руками учні полтавських шкіл.

Зауважимо, що зазвичай премії отримують лише медалісти і це вперше заохочення вручили всім представникам на Олімпіаді з Полтавщини.

– Полтавська область виборола І місце серед областей України за кількістю здобутих винагород на Олімпіаді. Ми всі вами дуже пишаємося, спостерігали і вболівали за кожен виступ, кожен заплив спортсменів олімпійської збірної й особливо – за спортсменів Полтавщини, – привітав спортсменів Олег Синєгубов, голова облдержадміністрації, та пообіцяв покращувати спортивну інфраструктуру.

Олександр Біленький, голова облради, сказав, що олімпійці є прикладом для всіх та запросив усіх спортсменів тренуватися в Решетилівку, де, за його словами, чудові умови для розвитку:

– Всі, хто брав участь в Олімпіаді для нас вже чемпіони. Ті, хто не зміг отримати медаль, я впевнений, у вас ще все попереду, адже спортсмени – це люди з особливим характером і щоразу ви це доводите. Отримати олімпійську ліцензію – це вже високе досягнення.

Чи не найбільше уваги було до Жана Беленюка, який після «срібла» в Ріо зміг покращити результат і піднятися на найвищу сходинку в Токіо. До речі, це поки що єдине «золото» на Олімпіаді для Полтавщини з часів Незалежності.

Спортсмен розповів, що перед Олімпіадою йому довелося зіткнутися не лише з травмою, а й хейтом:

– Я пишаюся, що представляю Полтавщину і Полтавщина зробила для моєї підготовки дуже багато. Мій шлях у спорті досить довгий – 21 рік. Адже мета кожного спортсмена – це «золото» на Олімпіаді. Минулого разу, п’ять років тому, в Ріо мені трішки не вистачило, була срібна медаль. П’ять років я готувався знову. Останні два роки поєднував спорт зі своєю політичною діяльністю, через що зіткнувся з постійною критикою і непорозумінням. За три тижні до виступу зі мною стався прикрий випадок – вивих плечового суглоба, і тоді постало питання, чи зможу я взагалі виступати. В той момент побачив перед очима всі свої 5 років, я травмувався у найбільш відповідальний момент свого життя... Але віра мого тренера вселяла в мене оптимізм, і все ж таки я зміг узяти участь у змаганнях.

Поділився своїм шляхом до успіху і Олександр Хижняк. Один з кращих боксерів України зізнався, що змагання були для нього досить складними, проте це не завадило досягти такого результату:

– Мій шлях до Олімпійських ігор – це не лише ці 5 років підготовки, це довгий шлях, мінімум 26 років життя мого тата і всієї родини. Із впевненістю можу сказати, що це були найскладніші змагання, але ми радіємо тому, що нам вдалося показати такий високий результат. Сподіваюся, що мені особисто і всім нам вдасться залучити до спорту більше молоді.

Людмила Лузан теж не уявляє свого життя без спорту, з чотирирічного віку вона займалася спортивною гімнастикою, а через 10 років перейшла в греблю. Спортсменка заявила, що не полишає свою мрію про олімпійське «золото»:

– Було нелегко, але вже маючи ці медалі, я не згадую щось погане. Адже перемога варта і болю, і важких тренувань. Я вдячна своїм тренерам, я щаслива, що маю медалі, але я не можу зупинитися і мене чекає «золото».