Хокеїст Дмитро Ігнатенко: «Спробуємо пробитися в «еліту»
Дмитро Ігнатенко, захисник хокейного клубу «Кременчук» та збірної України, ексклюзивно розповів «Колу» про хід фінальної серії УХЛ, а також – про підготовку збірної України до домашнього чемпіонату світу.
Нагадаємо, що днями з рахунком 4:2 завершилася фінальна серія Української хокейної ліги. Таким чином «Кременчук» став дворазовим срібним призером чемпіонату УХЛ. Також у «скарбничці» команди одна «бронза». «Донбас» другий сезон поспіль виграє титул чемпіонів України і вп’яте у своїй історії стає чемпіоном України.
А вже 22 квітня збірна України стартує на чемпіонаті світу з хокею в дивізіоні 1. Це змагання другого ешелону, розділені на дві групи. Група А зіграє в Україні (Київ) із 22 до 28 квітня, а Група В у Великій Британії (Белфаст) – із 23 по 29 квітня. У групі А змагатимуться шість команд, які отримали місця за підсумками світових першостей у різних дивізіонах 2016 року. Серед них – збірні Казахстану та Угорщини, що посіли останні два місця в елітному дивізіоні, збірна України, як переможець першого дивізіону групи B 2016 року й три збірні з торішнього турніру групи А. По завершенню турніру дві збірні, які посядуть перше та друге місця, отримають право брати участь у Топ-дивізіоні чемпіонату світу 2018 року. Збірна, яка посяде останнє місце, вилетить із групи А в групу В першого дивізіону 2018 року. Тож у нашої команди є величезний стимул поборотися за право грати в «еліті» світового хокею. Але спочатку журналіст «Кола» розпитав у Дмитра про нещодавні ігри фіналу.
Дмитро Ігнатенко
Захисник, вік – 23 роки, вага – 90 кілограмів, зріст – 185 сантиметрів.
– Для Вас протистояння «Кременчука» та «Донбасу» було особливим, зважаючи, що Ви виступали за «Донбас»?
– Я з усіма командами налаштовуюсь однаково. Мета одна – перемога. Саме так було й з «Донбасом», надмотивації не було. Я хотів, щоб команда виграла й посіла перше місце. Але, на жаль, не вийшло, чогось не вистачило.
– А ви вже аналізували – чого саме?
– На мій погляд, ми забагато пропускали під час гри в меншості. Майже всі голи пропускали. У ХК «Донбас» багато технічних гравців, проти яких нелегко грати, тому й «фолили» часто. Ми дуже засмутилися через цю поразку, повторюся, що мотивація на фінал була дуже велика. Можливо, також вплинуло те, що ми в півфіналі грали з «Дженералз» і легко їх пройшли.
– Чи були якісь моменти протягом усіх шести ігор, коли ви вірили, що можете зламати хід серії?
– Я в кожній грі бачив, що можемо виграти. Коли твої партнери з команди кидаються під кожну шайбу, самовіддано грають у силових епізодах, це дуже підіймає командний дух. Тим паче в нас багато хлопців, які можуть підтримати. Артем Гніденко, Маким Слиш, Андрій Башко та інші завжди знаходили правильні слова. Саме тому ми були налаштовані тільки на перемогу грати.
– «Кременчук» після фінальної серії провів зустріч із уболівальниками…
– Там була вся команда. Ми висловили свою подяку нашим уболівальникам, які нас завжди підтримують, як удома, так і на виїзді. Це безмежна підтримка! Таке потрібно бачити й чути! А щодо нашої зустрічі, можна сказати, що там панувала сімейна атмосфера. Ми подякували одне одному, а найактивніший уболівальник отримав фірмове джерсі (ігровий светр – авт.) нашої команди з автографами.
«Майже всі хокеїсти збірної знають одне одного з дитинства»
– У хокейній збірній України, можна сказати, усе по-домашньому. Наскільки я спостерігав, то більшість гравців знає одне одного?
– У сезоні ми захищаємо кольори різних клубів. І тоді, відповідно, на льоду друзів немає. Може бути навіть таке, що ми не розмовляємо одне з одним та не вітаємося. Але, коли ми в збірній України, ми одна команда, одна родина, «клубні» протистояння залишаються позаду. У нас єдине завдання – добре виступити на чемпіонаті світу. Хокей в Україні не такий великий, і, правильно було сказано, майже усі гравці знають одне одного з дитинства. Наприклад, із Віктором Захаровим із «Донбасу» ми були з дитинства в одній команді. А, наприклад, на гру Олега Шафаренка я ходив дивитися, коли ще був маленьким, а він грав за київський «Сокіл». Звісно, є також і конкуренція між гравцями за місце у складі збірної України. Кожному хочеться проявити себе якнайкраще, потрапити у склад збірної та зіграти на чемпіонаті світу. Тим паче, що він проходитиме вдома.
– Чи є бажання в команди ввійти до Топ-дивізіону?
– Звісно, є! Будемо грати на перемогу в кожному матчі. Потрібно забути про все, максимально налаштуватися на ці п’ять ігор і кожну намагатися виграти.
«Раніше багато українців грало за кордоном»
– Під час однієї з трансляцій років десять тому коментатор сказав, що в Україні усього 500 професійних хокеїстів, а наприклад, у Німеччині – п’ять тисяч. Чи змінилося щось в українському хокеї з тих часів?
– Десять років тому більше хлопців грало за кордоном. А збірна України – в елітному дивізіоні. А зараз майже весь склад збірної – гравці українського чемпіонату. А базові клуби збірної – «Донбас» та «Кременчук».
– Тобто ситуація не дуже змінилася, а якщо й змінилася, то не на краще?
– Так. Я, киянин, ходив у хокейну школу «Сокола», і в нас там були всі умови. А зараз тренування для дітей проходить у київському районі «Оболонь». І там така ковзанка, що її важко навіть так назвати. До того ж батькам доводиться прокидатися о п’ятій ранку, щоб відвести свою дитину на тренування. Тобто їм дуже важко. А в нас була школа київського «Сокола», спортивний комплекс «Авангард»: хороший лід, роздягальні, тренажерний зал. Мій рідний дядько – професійний хокеїст, зараз працює тренером у Словенії. Тож мені дуже подобався хокей, і одного разу мене в секцію відвів дідусь. Так я і став хокеїстом.
– А як можна покращити ситуацію з українським хокеєм, на Вашу думку?
– Усе просто – потрібні спонсори, які будуть вкладати гроші у хокей, зокрема у дитячо-юнацькі спортивні школи. У Кременчуці є така школа завдяки Сергію Мазуру, президенту ХК «Кременчук», який вкладає гроші. Потрібно постійно тренуватися, і тоді юні хокеїсти додаватимуть у майстерності. А зараз у Кременчуці створили всі умови для тренувань. Теж має свою школу й хокейний клуб «Донбас». А також в інших містах: Дніпрі, Вінниці, Києві тощо.
– Наостанок можете передати вітання вболівальникам української хокейної збірної.
– Хочу закликати вболівальників прийти на наші ігри та підтримати нас. Ми намагатимемося порадувати їх у кожній грі. Підтримка дуже потрібна збірній України, вона додає наснаги та сил.
Розклад ігор збірної України на чемпіонаті світу з хокею дивізіон 1, група «А».
Місце – Київ, Палац спорту.
22 квітня, 13.30 |
Україна – Угорщина |
23 квітня, 20.00 |
Польща – Україна |
25 квітня, 20.30 |
Україна – Австрія |
26 квітня, 20.30 |
Казахстан – Україна |
28 квітня, 20.30 |
Південна Корея – Україна |
Редакція «Кола» вдячна за сприяння в підготовці матеріалу прес-службі хокейного клубу «Кременчук».
Читайте також: Капітан «Ворскли» не зіграє з «Карпатами»
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь