Максим Федоренко: перемоги на татамі та над собою
Як відомо найважча боротьба – це боротьба з самим собою. Але якщо маєш достатньо мужності – обов’язково переможеш. На днях нам випала нагода поговорити з юним переможцем, Максимом Федоренко. У свої 15 років він довів, що дійти до мети можна попри все, лише було б лише бажання та підтримка.
Будівля ДЮСШ «Авангард» імені І.В. Шемякіна, що знаходиться в самому центрі міста, на перший погляд доволі непомітна. Але саме тут, у майже «спартанських умовах» виховують майбутніх переможців. Саме таким і є Максим.
Максим більше 7 років займається греко-римською боротьбою. Зізнається, що не раз приходили думки покинути, але в якийсь момент зрозумів, що це дійсно йому по душі. І рік за роком удосконалював майстерність. А потім отримав тяжку травму щиколотки. 4 місяці у гіпсі, реабілітація.
Лікарі впевнено сказали, що про спорт можна забути. Але Максим виявився не з таких.
– Ми всіляко підтримували Максима, і не ставились до цієї травми як до завершення його шляху в цьому напрямку. Навпаки – ми допомогали йому! – каже його тренер Антон Пушкар.
І спортсмен продовжував ходити на тренування, виконував спочатку найпростіші тренувальні вправи.
– Ще на костилях він приходив в борцівську залу і робив вправи для рук та плечових м’язів, а коли зняли гіпс, почав потроху розминати ногу. Повноцінно Макс (як з повагою його звуть друзі) став тренуватись тільки за місяць до Чемпіонату України. І результат не змусив себе чекати – друге місце у Чемпіонаті України, – розповідає Рустам Азізов, президент Федерації греко-римської боротьби у Полтавській області.
У квітневих змаганнях у Берегово тоді брали участь понад 20 команд, понад 400 спорсменів. «Перспективний важковаговик» – як його тоді назвали у повідомленні прес-служби Всеукраїнської федерації греко-римської боротьби. Він поступився перемогою киянину, але змагався до останньої секунди.
– Боротьба мотивувала мене на нові перемоги та успіхи! Я став більш цілеспрямованим, впевненим у собі та своїх силах. Люди, які допомогли стати сильнішим – це мої батьки та тренери. Якби не їхня підтримка, я б не впорався, – каже Максим.
Тренери ставлять Максима у приклад, кажуть, що хлопець вартий поваги як з боку однолітків, так і з боку дорослих. Адже повернутись після травми в спорт може не кожний. І далеко не кожний потім зможе досягати успіхів.
Великі перемоги Максима ще попереду, основну ж – над собою він уже здобув. А у «Авангарді» завжди раді й новачкам. Заняття у секції, до речі, абсолютно безкоштовні.
Людмила Стребко
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь