Пішки, на велосипеді та каяку: у Козельщинській громаді розвивають туризм серед школярів
Тривалий час на базі Козельщинського будинку дитячої та юнацької творчості діє туристичний гурток під керівництвом Геннадія Кідалова. Вихованці постійно беруть участь у різних змаганнях зі спортивного туризму і вже навіть мають спортивні розряди!
Та якщо раніше вихованці гуртка займалися переважно пішим туризмом, нині створені умови для заняття вело та водним туризмом. Справжнім сюрпризом для гуртківців стало придбання каяків та SUP-дошок. Тож тепер діти мають змогу тренуватися вдома на водоймі.
Про те, як виникла ідея з розвитком водного туризму розповідає голова Козельщинської громади Олександр Троцький.
– Ми подумали, що у нас є ставок, такий своєрідний «магніт» селища, але щоб він більше притягував до себе, його потрібно чимось наповнювати. І йдеться не лише про фонтан, набережну чи зону відпочинку. Тому ми вирішили запропонувати керівнику туристичного гуртка Геннадію Кідалову розширити напрямок та додати і водний туризм.
Для цього за кошти громади придбали два одномісних, два тримісних каяки і дві сап-дошки. За словами очільника громади, одномісний каяк коштує 26 тисяч гривень, тому поки кількість плавзасобів невелика.
Попри те, що водний туризм активно почав розвиватися лише в травні цього року, четверо вихованців гуртка вже мають спортивний розряд з туризму. Змагання відбуваються в трьох дисциплінах: пішки, на велосипеді та на воді. Та якщо раніше на змаганнях вони змушені були сідати в чужі каяки фактично без підготовки, то нині мають змогу тренуватися повноцінно.
Нещодавно Кідалов Геннадій Миколайович вирішив повністю присвяти себе туризму і дітям. Зізнається, що туризм захопив його ледь не з першого байдарочного походу з друзями. Згодом почав навчати цьому дітей, поєднував роботу в енергетичній сфері з викладацькою. Так тривало років шість. Та коли в громаді почали активно розвивати туристичний напрямок, закуповувати необхідний інвентар і створювати умови, звільнився з основної роботи і нині його вихованці показують достойні результати на змаганнях.
Зараз в гуртку займається до 100 вихованців. Найменшим – 10 років. Це не лише жителі Козельщини, а й сіл громади. Дітей централізовано підвозять на заняття, розповідає Геннадій Кідалов.
– Діток підвозять зі шкіл громади. Я з ними працюю, хочу в кожній школі зробити команду. Потім зробити збори і змагання громади, а найкращі будуть захищати честь громади на обласних змаганнях. До слова, Полтавщина на Чемпіонат України по водному туризму юнаків не привозить майже 20 років.
З приходом холодів і зими тренування не припиняються. Навпаки, розпочинаються походи, які закінчуються вогнищем. Як каже тренер, не буває поганої погоди, буває лише невідповідне спорядження.
Повертаючись до теми водного туризму, Геннадій Миколайович розповідає, що поряд зі ставком встановили приміщення для зберігання інвентарю, облаштували пірс, з якого стартують вихованці, розчистили берег.
Тренування проходять з дотриманням заходів безпеки – усі вихованці, обов’язково вдягають рятівні жилети, незалежно від того, як гарно вони вміють плавати. Ба більше, тренер також завжди в жилеті.
– У нас закон такий, що сюди (на ставок, - ред.) без рятівного жилета ніхто не ходить. Як би ти не плавав. Я собі не дозволяю сюди прийти або сісти на каяк без жилету.
Тренер зізнається, що дівчата не поступаються хлопцям, а іноді значно сильніші і вправніші. Для прикладу, коли після одних із змагань, побачили, що хлопцям не вистачає фізичної сили і витривалості, пішли в тренажерний зал.
Днями Геннадій Кідалов повернувся з Вінниччини, де проходили змагання. Почувши, що в Козельщині є умови для водного туризму, запросили юнаків наступного року теж позмагатися.
– Нам пообіцяли наступного року провести тренування. Там величезна база на річці Південний Буг, де пороги. Тобто одна справа тренуватися у стоячій воді, інша – з течією і порогами, там треба втриматися, і маневрувати. Спробуємо.
Щодо пішого туризму, то тренер організовує постійні походи з ночівлею. Максимальна відстань, яку проходили за день – 15 кілометрів. У планах весною піти в похід на Шар-гору та до Псла, це близько 20 кілометрів.
Є і глобальні плани – пройти разом з вихованцями Чорногірський хребет.
– Хочу приїхати в Кваси, піднятися, пройти всі вершини: Петрос, Говерлу, Піп Іван і в Дземброні спуститися. Це має бути семиденний похід. Сам я не ризикну, а от мої друзі, які дуже досвідчені, поведуть. Планую взяти в похід 10-12 вихованців, які мають відповідну підготовку. Хотіли піти в похід вже цього року, та через війну відклали.
Цікава позиція тренера і щодо мобільних телефонів під час занять:
– Про телефон: у мене немає такого, щоб я відбирав телефони. Для мене головне - самодисципліна. Якщо їм цікаво, то вони самі про них забувають. Якщо ви хочете забирати телефон – це скандал. А для чого це? Це нікому не потрібно. Потрібно зробити умови, щоб їм було цікавіше. Це ж сучасні діти. Або ти їх очолив, або вони тебе.
Ще одне правило тренувань – практика і власний приклад.
– Мені ж діти відразу кажуть: «Миколайович, покажи». І що, якщо не покажеш? Тому я їду, сідаю, гребу, нічого не поробиш.
Геннадій Миколайович додає, що всі здобутки були б неможливі без підтримки громади, яка зацікавлена в тому, щоб молодь розвивалася і вела активний спосіб життя. Також гурток підтримують друзі із туристичної спільноти, які теж допомагають з обладнанням та інвентарем.
Тож сподіваємося, що наступного року спортсмени з Полтавщини візьмуть участь у Чемпіонаті України з водного спорту після 20-річної перерви.
Читайте також: «Увімкни» Козельщину: громада, яка має амбіції
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь