Воєнний стан в Україні: що це значить та чого очікувати

1. >
2. Суспільство >
3. Воєнний стан в Україні: що це значить та чого очікувати

Фото - vlasno.info/ato

Учора, 26 листопада, в Україні відбулася історична подія – на частині країни запровадили воєнний стан.

10 областей потрапили під дію указу: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Чернігівська, Вінницька області. Це ті регіони, що межують з Російською Федерацією, Молдово або мають вихід до морів.

Що означає воєнний стан

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в країні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності.

Воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За виняткових обставин воєнний стан застосовують для відновлення порядку в країні та збереження цивільної форми врядування, або для об'єднання людей у випадку військового вторгнення іншою країною.

Що зміниться?

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України від 6 квітня 2000 року «Про правовий режим воєнного стану», інші закони України та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України, затверджений Верховною Радою України.

До теми: Президент пропонує ввести воєнний стан на 30 днів: промова Петра Порошенка. ВІДЕО

В Указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються:

1) обґрунтування необхідності введення воєнного стану;

2) межі території, на якій він вводиться, час введення і строк, на який він зводиться;

3) завдання військового командування, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану;

4) вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України в умовах воєнного стану здійснює керівництво стратегічним плануванням Збройних Сил України та інших військових формувань запровадженням та здійсненням заходів такого правового режиму через Генеральний штаб Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 8 Закону, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

1) встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Перелік об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується Кабінетом Міністрів України;

2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;

4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;

5) запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;

6) встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

7) перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;

8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;

9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;

10) встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;

11) регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;

12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

13) забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;

16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;

18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;

19) проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

20) запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного призначення;

21) усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених цим Законом обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій;

22) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;

23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України;

24) здійснювати обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

За матеріалами «Укрінформ».

Найпоширеніші побоювання

1. Обмеження прав. Жодний воєнний стан не може позбавити вас конституційних прав, свободи та рівності перед законом. Те ж саме про права на життя, повагу до гідності, особисту недоторканність, житло, шлюб. Наші права так само будуть захищатися законодавством та судом, закони так само не матимуть зворотної дії в часі тощо.

2. Відключення Інтернету, ТБ. Воєнний стан дає військовому командуванню можливість частково контролювати та, скажімо, використовувати радіо, телебачення та друкарні для військових потреб і проведення необхідної роботи серед військ та цивільного населення. Але це максимум, який прописаний у законодавстві. Нині про нього не йдеться взагалі. Як і про будь-яку цензуру.

3. Кому вірити. Рекомендують читати перевірені ЗМІ та офіційні джерела.

4. Виїзд за кордон. Запровадження воєнного стану жодним чином не обмежує права та свободи українців. Станом на сьогодні акцент робиться власне на посиленні обороноздатності нашої країни, зважаючи на високі ризики масштабної агресії з боку Росії.

5. Робота банків та зняття готівки. З банками все нормально, воєнний стан ніяк не вплине на їхню роботу і тим паче не сприятиме закриттю.

6. Вибори.  У своїй промові перед голосування нардепів Петро Порошенко, зокрема, наголосив, що саме такий строк зумовлений небажанням порушувати терміни початку виборчої кампанії. Нагадаємо, розпочатися вона має 31 грудня 2018 року, з дня реєстрації потенційних кандидатів. Тобто поки що терміни виборів ніяк не порушуються, все відбудеться вчасно.

(за матеріалами opinionua.com)

Воєнний стан в історії України

Зауважимо, що воєнний стан в Україні був введений вперше з часів проголошення незалежності. Востаннє територія країни жила в режимі воєнного стану під час Другої світової війни, зокрема відповідний указ Президія Верховної Ради СРСР видала 22 червня 1941 року.

Як передає «Артефакт», згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про воєнний стан», 22 червня 1941 р. у місцевостях, оголошених на воєнному стані, військовим радам фронтів, армій, військових округів, а там, де не було військових рад – вищому командуванню військових з’єднань були передані функції органів державної влади в галузі оборони, забезпечення громадського порядку і державної безпеки. З усіх цих питань органи військової влади мали право видавати обов’язкові для всього населення постанови, віддавати розпорядження міським органам влади, державним і громадським установам, організаціям, вимагати від них безумовного і негайного виконання розпоряджень.

Воєнний стан в світі

«Радіо Свобода» проаналізували, в яких країнах світу впроваджували воєнний стан та скільки він тривав. Так, з 19-го століття з запровадженням воєнного режиму зіткнулася 81 країна – від США, Китаю, Канади та Японії до Лівії, Сирії та Туреччини.

У США, наприклад, воєнний стан заборонений статтею 1 Конституції, яка забороняє військовим втручатися в громадські справи. Щоправда, за винятком повстання чи ситуації, яка суттєво загрожує безпеці громадськості. Тож оголосити воєнний стан можуть лише тоді, коли всі традиційні методи підтримки порядку виявилися недостатніми. Відбувалося це кілька разів, наприклад у 1863 та 1964 роках.

Канада вводила воєнний стан тричі - під час Першої і другої світової війни та Жовтневої кризи 1970 року. Китай запроваджував його під час подій на площі Тяньаньмень 1989 року.

В Сирії після 48 років воєнний стан закінчився лише в 2011 році. Тобто сирійці мусили жити з усіма обмеженнями свобод майже півстоліття.

15 липня 2016 року прем’єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим оголосив про спробу військового перевороту у країні. Мова йшла про спробу повстання частини армії. Військові тоді оголосили про захоплення влади у країні і заявили, що запроваджують воєнний стан і комендантську годину на всій території країни.

Все закінчилося тим, що надзвичайний стан, який запровадили внаслідок оголошення цього військового перевороту, у Туреччині закінчили лише через два роки у липні 2018.

23 травня 2017 року на філіппінському острові Мінданао було оголошено воєнний стан, після того, як озброєні бойовики-ісламісти разом з іноземними бойовиками штурмували місто Мараві. Воєнний стан в країні триває і нині.

Скасування воєнного стану

Військовий стан скасовується в разі відсічі агресії, усунення її загрози чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Воєнний стан скасовується указом Президента, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Пропозицію по скасуванню Президенту надає РНБО або Верховна Рада.

Читайте також: У десяти областях країни ввели воєнний стан: як голосували полтавські нардепи

Автор: Марина Левчук

• #АТО
• #Петро Порошенко
• #новини Полтавщини
• #ООС
• #воєнний стан