На Полтавщині агрофірма намагається забрати землю в атовців: що відбувається у суді

1. >
2. Суспільство >
3. На Полтавщині агрофірма намагається забрати землю в атовців: що відбувається у суді

Київський районний суд міста Полтави

26 листопада в Київському районному суді Полтави відбулося чергове підготовче судове засідання за позовом представника фермерського господарства до територіального відділу Держгеокадастру в Полтавській області.

Підприємець в судовому порядку просить визнати недійсними та скасувати накази і державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Землю, про яку йдеться в позові, Держгеокадастр розподілив між учасниками бойових дій. Попри видиму незаконність вимог представника фермерського господарства «Шебітченко Г. Г.» та всі підстави залишити справу без розгляду, суд продовжується.

Ознайомитися із ухвалами суду у справі 552/4730/18 можна на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Чия земля

Земельна ділянка на території Демидівської сільської ради Решетилівського району поділена і віддана у власність учасникам АТО. Раніше поле, на підставі акту на право постійного користування, належало фермерському господарству «Шебітченко Г. Г.». Проте цей акт був виданий на фізичну особу – колишнього члена цього фермерського господарства, який помер. Згідно з нормами Земельного кодексу, в такому випадку право на постійне користування припиняється у зв’язку зі смертю користувача і не передається у спадок.

Відтак земельна ділянка автоматично звільнилася, і на основі цього Держгеокадастр розпорядився землею і віддав її у власність учасникам АТО.

– Судовий позов виник на підставі того, що одному із членів фермерського господарства «Шебітченко Г. Г», який уведений в члени господарства за кілька місяців до судового позову, стало відомо, що земельна ділянка, якою користувалося фермерське господарство до цього, передана учасникам АТО. В обґрунтування судового позову до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради, позивач стверджує – ділянка мала передатися у спадок фермерському господарству, хоча за законом це не так, – розповіла Марина Кумечко, адвокатка, яка представляє в суді атовців.

Хто судиться

Позивачем у справі виступає не нинішня керівниця ФГ «Шебітченко Г. Г.» – Наталія Мащенко, а Вікторія Кримпоха. Її у серпні 2018 року ввели у статут фермерського господарства. За словами Марини Кумечко, жінка є сестрою чоловіка нинішньої керівниці господарства Наталії Мащенко.

– Якщо подивитися на Єдиному судовому реєстрі про стан розгляду призначених справ, то ми бачимо, що ФГ «Шебітченко Г. Г.» вже намагалося з таким же позовом звернутися до Решетилівського районного суду. Позовів було кілька: і від імені Наталії Мащенко, і від Євдокії Шебітченко (співзасновниця і колишня керівниця ФГ, – прим. авт.). Їх подавали, відкликали. Врешті-решт позов до Решетилівського райсуду подали від імені Вікторії Кримпохи, але є ухвала судді Олександра Горулька про відмову у відкритті провадження. Тобто в Решетилівці просунути справу не вийшло, і вони звернулися до Київського районного суду в Полтаві, – пояснила Марина Кумечко.

Позов мали залишити без розгляду ще на початку місяця

Отож зараз у Київському районному суді тривають підготовчі засідання, до розгляду справи по суті ще не перейшли. Хоча адвокати атовців зазначають – позов мали залишити без розгляду.

– Зараз у судовому засіданні ми подали багато клопотань і заяв. Адже за позовом Кримпохи про скасування прав власності за учасниками АТО не сплачений судовий збір. Крім того, всі ми отримали заяву про збільшення позовних вимог ще на чотири прохальних частини, за якими судовий збір також не сплачений. Суддя надала термін для сплати судового збору, який сплив 2 листопада, – розповіла Марина Кумечко перед засіданням суду 26 листопада.

У разі несплати судового збору у визначений законодавством термін, позовну заяву суд повинен залишити без розгляду. Проте суддя вже двічі виносила рішення про продовження строку слати для Кримпохи.

На засіданні 26 листопада, попри клопотання адвокатів, суддя знову винесла ухвалу про відстрочку сплати судового збору для Вікторії Кримпохи.

Як це відбулося.

Позивачка знову попросила суд відстрочити сплату до ухвалення судового рішення у цій справі. У клопотанні аргументувала прохання так:

– Враховуючи те, що сума судового збору є значною не лише для мене, а й загальнолюдського розуміння, та вказана сума майже у 10 разів перевищує прожитковий мінімум і майже в 5 разів – визначений розмір мінімальної заробітної плати, я позбавлена змоги сплатити визначену суму судового збору в даний час.

У статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено, хто може розраховувати на відстрочення сплати судового збору. Захисники учасників бойових дій стверджують, що жоден пункт закону в даному випадку не може бути застосований.

– Я проти цього клопотання з причин, названих нашими юристами. Крім того, позивачка у заяві вказує, що сума судового збору – це 10 прожиткових мінімумів, 5 мінімальних зарплат. Але вона збирається забрати в учасників бойових дій земельні ділянки, які по вартості в десятки разів перевищують розмір судового збору, – заявив Тарас Лелюх, представник одного із атовців. – Ми проти, щоб такі люди навіть намагалися через певних державних службовців забрати землю у наших побратимів. Тому я вважаю, що всі її клопотання – це затягування часу, щоб «порішати» питання.

Суддя Тетяна Турченко провела у нарадчій кімнаті близько 45 хвилин.

– Надати Кримпосі Вікторії Вікторівні строк для сплати судового збору в сумі 16 915 гривень 20 копійок до 5 грудня 2018 року. У разі несплати судового збору позивачем, подана позовна заява буде вважатися не поданою та буде повернена Кримпосі Вікторії Вікторівні, – йдеться в ухвалі суду, яку зачитала Тетяна Турченко після повернення.

Обґрунтування рішення при цьому не було, що здивувало сторону захисту:

– Крім цього, не враховане збільшення позовних вимог Кримпохи, тобто тут, виходить, не потрібно платити? Правосуддя є правосуддя, не можу це коментувати, але ми в шоці, – розводить руками Марина Кумечко.

Її колега Анна Гиря зазначає:

– Зараз на адвокатів здійснюють тиск, представники суду пишуть скарги до Кваліфікаційної комісії адвокатури, що ми їм погрожуємо. Бачимо, що навіть додатково працівників поліції залучили, щоб ми не ображали суд і працівників суду. Але з боку учасників процесу будуть подаватися скарги до Вищої ради правосуддя на дії судді.

Зокрема про намір звернутися до Вищої ради правосуддя представник громадської спілки «Координаційна рада учасників АТО Полтавської області».

– Зараз відбулося грубе порушення закону, адже жодне клопотання, яке подають учасники бойових дій та їхні представники, судом навіть не розглядається. Справа вже повинна бути закрита через порушення процедури позивачем. Суд, на вимоги, викладені в клопотаннях позивачів, дає їм більше часу, хоча на це не бачимо законних підстав. Ми будемо писати на Вищу раду правосуддя щодо таких дій судді Турченко. Це грубе порушення закону й побутовий сепаратизм, на нашу думку: дії, спрямовані проти учасників бойових дій.

З’ясувати позицію позивачки Вікторії Кримпохи чи керівниці фермерського господарства «Шебітченко Г. Г.» Наталії Мащенко наразі не вдалося. Ні позивачка, ні її представник на останні два засідання суду не з’являлися. Не відбулося з ними діалогу й у безпосередніх учасників судової тяганини.

Наслідок ухвали судді від 26 листопада, на думку учасників АТО та їхніх представників, такий: суд без обґрунтування законності, надавши чергову відстрочку, дотягує справу до розгляду по суті.

Якщо Вікторія Кримпоха, яка є представником фірми зі статутним капіталом 1,4 млн грн, все ж заплатить судовий збір у 16,9 тис. грн, то на наступному засіданні, призначеному на 10 грудня, можуть перейти до питання позбавлення атовців права на їхню землю.

Про тиск на адвокатів

Справа, яку розглядають у Київському районному суді, викликала резонанс. На засіданнях присутні не тільки безпосередньо зацікавлені сторони, а й група підтримки – учасники АТО, представники громадських організацій.

Адвокати Анна Гиря і Марина Кумечко говорять, що відповідь на таку увагу до судового процесу, суд вирішив звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

– Від суду почали надходити скарги в Раду адвокатів, начебто ми себе нахабно поводимо, щось не так робимо. Але ми просто виконуємо свою роботу і відстоюємо права людей. Обвинувачення в нашу сторону викладені в доповідних записках працівників суду. Але під час тих, подій, які описані в цих записках, було багато свідків, які можуть все спростувати. Окрім того, є перешкоджання нашій роботі: ми приходимо ознайомлюватися зі справою за раніше поданими заявами – нам справу не надають протягом півтори години. Коли ми ознайомлюємося зі справою, то не бачимо там своїх заяв, поданих у визначеному порядку заздалегідь через канцелярію.

Перед судовим засіданням 26 листопада суддя Турченко також звернулася в поліцію про посилення охорони зали судових засідань.

– Є ухвала суду про залучення поліції. У цій ухвалі суддя посилається на постанову Кабінету міністрів, яка втратила чинність, і статтю закону, яка взагалі не стосується залучення поліції до судових засідань. Виникає питання, яким чином винесена ця ухвала, і як поліція її прийняла до виконання, – розповіла Марина Кумечко.

Наостанок зазначимо, що випадки, коли аграрії судяться із Держгеокадастром за землі, відведені учасникам бойових дій, у Полтавській області непоодинокі.

У даний момент у суді розглядають справу за позовом ПП «Імені Калашника», зареєстрованого у Полтавському районі, до Держгеокадастру із вимогами, подібними до вимог Вікторії Кримпохи – скасувати накази і державну реєстрацію права власності на земельні ділянки учасникам АТО.

Автор: Ольга Матвієнко

• #учасник бойових дій
• #суд
• #земля