Полтава зібрала перший Форум волонтерів

1. >
2. Суспільство >
3. Полтава зібрала перший Форум волонтерів

У перервах між виступами волонтерів на сцену виходили учасники самодіяльності. Фото Ярослави Фоніної

5 грудня  Україна разом зі світом святкує день волонтера. Саме до цього свята у театрі імені Гоголя 5 грудня 2016 року відбувся перший обласний Форум волонтерів.

Кожна волонтерська група Полтавщини отримала змогу виступити, презентувати свої досягнення, а також розповісти про свої потреби чи проблеми. Варто було тільки пройти реєстрацію та заповнити анкету перед початком Форуму. Між виступами зареєстрованих волонтерів передбачалися концертні виступи, що мали на меті поздоровити усіх, хто долучився до розвитку цієї справи в Україні.

Не дивлячись на святковий напрямок заходу, більшість учасників була налаштована розповісти саме про проблеми та результати своєї діяльності.

– Раніше наша діяльність була дуже плідною. Практично раз на два тижні я їздив обмінювати військовополонених, –  ділиться з журналісткою «Коло» Василь Ковальчук, колишній воїн-афганець, який за дозволом голови СБУ може вести переговори з ворогом щодо повернення військовополонений України.

– Цього року я привіз у лютому місяці трьох чоловік, а після того наша діяльність призупинилася. Мабуть це через існування такого «справедливого» обміну «всіх на всіх». Але самі розуміємо, це неможливо зробити. За заявою ОБСЄ планується до Різдва обмін військовополонених. Я тільки за.За останній рік я кілька разів звертався до Президента України Петра Порошенка з листами щодо припинення або хоча б призупинення війни, аби не було тої жорстокості, яка панує зараз. Я сам учасник війни в Афганістані, тож вважаю, що такі як я теж можуть відіграти важливу роль у становленні миру в Україні. Але він не дослухався до моєї думки щодо цього. Також я писав лист-вимогу щодо обміну військовополоненого Олега Володимировича Кузьміних. Я мав домовленість про обмін значно раніше, ніж це сталося за дозволу Президента України.  
З

важаючи на погодні умови, волонтерів напували чаєм, кавою, аби зігріти, та пригощали канапками. Це, і саме святкування виглядало, як мила благодійність, на яку, як стало відомо, було витрачено близько 55 тисяч гривень з міського бюджету: 20 тисяч на їжу, 10 тисяч на оренду залу, 25 тисяч на ролик про волонтерів задля уславлення їх праці та їхніх результатів. Такий занадто щедрий і трохи нелогічний розподіл коштів обурив не одного присутнього на заході волонтера.

Представники волонтерської групи з Чутівського району висловилися з цього приводу:

– Ми прийшли визначати, хто кращий, хто гірший волонтер, а хіба це правильно? На цей захід витратили 55 тисяч гривень – і це теж правильно? Не можна робити свято волонтерам за кошти області. Ці гроші, котрі витрачені на зал, на їжу, на ролик від «Лтави», можна було б витратити на щось потрібніше. Як ми можемо, засвітившись спершу тут, «пропіарившись», так сказати, а завтра йти й казати: «Люди добрі, хлопці потребують їжі, одягу…». А мені скажуть, що вчора бачили вас по телевізору, де ви їли, пили каву, витрачаючи кошти, на котрі ви могли б купити все, що зараз просите. От як так можна?

До теми: Американські та українські ветерани: особливості реабілітації та пільгового забезпечення

Довідка «Кола»
Ця подія вперше відбулася ще у 1985, коли Генеральна Асамблея ООН запропонувала владним верхівкам країн-членів ООН святкувати це день саме як день волонтера. До України воно дібралося лише у 90-их роках ХХ століття, а офіційно визнано у Постанові Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року.

Волонтери України тепер — це ті, хто вміють любити усіх: і хворих чи покинутих дітей, і кволих безпритульних тварин, і переселенців, і воїнів АТО, і алко- та наркозалежних, і безхатьків. Більше того, намагаються кожному допомогти та знайти себе.

До теми: Розповіді волонтерів всеукраїнської служби емоційної підтримки «АТОЛ».

Ярослава Фоніна