Вчора
Українські та британські археологи розгадували таємниці стародавніх поселень навколо Опішні. ФОТО
11 липня 2019, 08:00 0
Днями закінчилася археологічна експедиція до Опішні. Два тижні українські та британські археологи проводили розкопки одразу на п’ятьох археологічних об’єктах.
Подібні дослідження в Опішні відбувається вже утретє.
– Уже третій рік поспіль в Опішні ми проводимо Міжнародний археолого-керамологічний Практикум. Його особливість в тому, що співпрацювало кілька установ – Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Інститут керамології Національної академії наук України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка та науковці з інших установ, які долучилися до роботи, наприклад, науковий співробітник Інституту географії НАН України, кандидат географічний наук Анатолій Кушнір, – розповідає Оксана Коваленко, наукова співробітниця Інституту керамології НАН України, докторантка ПНПУ, співкерівниця експедиції. – Цього року студенти педагогічного університету проходили археологічну практику в ході практикуму, окрім того в нас були ще волонтери, які приїжджали з різних міст.
До роботи також долучилися британські археологи з університету Нью-Касла, зокрема Річард Карлтон, археолог, який проводив дослідження в багатьох містах світу, знавець гончарства Східної Європи. Разом із ним в Опішні працювали інші його колеги з Великої Британії – Марк Джексон, професор археології університету Нью-Касла, професор Сем Тернер, відомий європейський палеоландшефтолог, який вивчає стародавні ландшафти, і Адам Лейгт, магістр археології, який займається неолітичною керамологією. Загалом експедиція складалася з близько 60 осіб. Очолювало її кілька науковців.
З української сторони – Юрій Пуголовок, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту керамології НАНУ та Національного музею-заповіднику в Опішному, Оксана Коваленко, кандидатка історичних наук, докторантка ПНПУ, наукова співробітниця Інституту керамології НАН України, Вікторія Котенко, кандидатка історичних наук, співробітниця музею гончарства, Роман Луговий, керівник археологічної практики педуніверситету.
Як уже зазначалося, дослідження проводили на кількох об’єктах:
– скіфське городище в урочищі Кардашів вал, де не проводили розкопки вже протягом 17 років;
– городище Сіверянського часу в селі Міські Млини, що неподалік Опішні. Це маловідоме, не досліджене на сьогодні городище;
– Городище Сіверянського часу в селі Міські Млини цікаве тим, що ті розкопи, які там були закладені, показують, що воно не заселене, містить дуже потужний горілий шар. Швидше за все, там було незавершене будівництво. Воно достатньо неординарне і потребує подальших робіт, – розповідає Оксана Коваленко.
– розкопки на території самого селища, щоб визначити культурний шар і знайти, де була територія заселення сотенного містечка Опішного. Під час розкопок на території селища крім знайдених матеріалів козацького часу, археологи знайшли поселення Скіфського часу з чітким культурним шаром.
– городище в урочищі Леваднюкова гора в селі Глинське неподалік Опішні. Це урочище багато років досліджує Юрій Пуголовок. Археологи вважають його надзвичайно цікавим та унікальним, адже розкопки проведені там свідчать – життя на території Поворскля продовжувалося й після монгольської навали.
– Традиційно, ми вважаємо, що ця територія після приходу монголів занепала, але це один з небагатьох в середньому Поворсклі населених пунктів, де життя продовжувалося, а жителі торгували з містами Північного Причорномор’я, бо знаходимо імпортний посуд, активно контактували із золотоординцями, бо знаходимо їхні монети. Цього разу тут знаходили різний посуд, прикраси. А от минулого року розкопали дитяче поховання з намистом та дзвіночками, які дзвенять й до сьогодні, – каже Оксана Валентинівна.
– етноархеологічний об’єкт – досліджували сучасне гончарне горно 1920-1930-х років гончаря Оначка. Під час розкопок археологи виявили два горна заповнені посудом. Цікавим моментом у дослідженні цього горна є те, що конструкція таких об’єктів, починаючи із XVII століття, не змінювалася. Такі розкопки зацікавили всіх: і українських етнографів – з точки зору, як треба досліджувати таке горно, і британських колег, які зацікавлені у вивченні українського гончарства.
Зазначимо, на уламках посуду розкопаного науковцями, знаходять традиційний орнамент полтавського регіону, відомий із кінця XVII століття і що зберігся до середини ХХ сторіччя.
– Нещодавно побачила світ моя книга «Гончарство Полтави XVIII століття», і порівняння орнаментальних схем того періоду можна використовувати для описів модерної простої кераміки, на зразок віднайденої у горнах, – говорить Оксана Коваленко.
До слова, разом з Оксаною Коваленко та її чоловіком, науковцем Романом Луговим, на археологічних розкопках були їхні діти 5-річна Мар’яна та двомісячна Поліна, найменші учасниці археологічних розкопок в Україні. Жінка розповідає, що звикла працювати з дітьми і вважає, що малеча – не завада улюбленій роботі.
– Звісно, безпосередньо на розкопочних майданчиках я перебувала лише нетривалий час, але ми з дівчатами займалися камеральною обробкою знахідок, шифрували кераміку, мили її, описували.
Загалом найбільше під час розкопок на всіх об’єктах знайшли керамічних виробів – фрагментів посуду, мисок, пряслице? дитячих іграшок, навіть глиняне погруддя Тараса Шевченка, які незабаром поповнять колекцію фондів Національного музею-заповідника українського гончарства.
Читайте також: Історія, якій 2600 років: унікальні знахідки скіфського часу знайшли археологи на Полтавщині. ФОТО
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь