Вчора
Кліщі: Кременчук обробляє парки від шкідників, Полтава – ні, хоча ризики є. ВІДЕО. ФОТО
07 серпня 2019, 11:30 0
Кременчук уже кілька років веде боротьбу за чистоту парків і скверів від кліщів. А от у Полтаві поки немає цього досвіду. Кліщі є в обох містах, однак обласний центр не запроваджує практики обробки зон відпочинку від небезпечних кліщів та інших шкідників. У перерахунку на 100 тисяч населення рівень захворюваності на ХЛ (хворобу Лайма, або бореліоз, який переносять кліщі) у Полтавській області один з найвищих в Україні.
Чому так? Як втілили досвід у Кременчуці та чим небезпечні кліщі, читайте далі.
Вора, 6 серпня, у місті над Дніпром тривала санітарна обробка зон відпочинку.
Сергій Шкарбань, керівник підрядної організації, каже, що нині в парках та скверах Кременчука відбувається обробка території від комах та кліщів. Препарат дозволений, має сертифікати. Громадян напередодні попереджують про санітарні заходи.
Як розповів Сергій Шкарбань нашому виданню, на різні служби Кременчука надходять скарги від громадян про появу кліщів, тоді КП «Благоустрій Кременчука» замовляє послуги у підприємства, яким керує Шкарбань.
– Ми обробляємо парки і сквери та всі рекреаційні зони міста, – ділиться пан Сергій. – Скарги також надходять у Держпродспоживслужбу. Звісно, простіше обробити зони відпочинку, аніж людям потім боротись із наслідками бореліозу, яким бувають заражені кліщі і переносять людям.
Як розповів Сергій Шкарбань, його підприємство має досвід у сфері санітарної обробки як відкритих територій, так і закритих (харчоблоків, птахофабрик тощо). Замовлення отримують і в приватному порядку.
– У Полтаві у нас також є представник, але місто не обробляє парки та сквери, майданчики від комах і кліщів, – зауважує Сергій Шкарбан.
В ідеалі треба обробляти тричі на сезон, адже кліщі активні від самого початку весни до пізньої осені, але хоча б двох разів у сезон буде також досить, зауважив Шкарбан.
Про хімікати каже, що вони безпечні, однак вітер і спека тощо, тому просять людей оминати місця, де в цей день труять шкідників.
Із кліщами в Україні борються не лише в Кременчуці, піклуються про безпечні зони відпочинку в Києві, Львові та інших містах України.
Кременчук років 5 як ввів цю практику, а от у багатьох країнах вона поширена – це піклування к про людей, так і про тварин (собак, котів), котрі гуляють у рекреаційних зонах.
– Ми щороку закладаємо кошти в бюджет, пануємо такі заходи, – каже Віктор Василенко, керівник КП «Благоустрій Кременчука». – У мене в підпорядкуванні 5 парків і 12 скверів, то на санітарну обробку їх іде близько 200 тисяч гривень. – Якщо отримуємо ще звернення, бачимо ситуацію, що кліщі з’являються знову, можемо просити виділення додаткових коштів.
Є ще парки та сквери міста на Дніпрі, які перебувають на балансі інших організацій, у цих зонах також є обробка від кліщів.
У Полтаві практики боротьби з кліщами немає, а кліщі є
У Полтаві таких звернень та вказівок КП «Декоративні культури» не отримувало.
– З амброзією ми боремось – вириваємо, косимо, бризкаємо, а от із кліщами ні – не було таких ні звернень, ні розпоряджень, – сказав Сергій Луценко, керівник КП «Декоративні культури».
До служби 15-80 полтвці та кліщів не скаржаться – чи не знають, що туди можна, чи не бачать сенсу.
– Таких звернень від громадян не було у нашу службу, – каже Сергій Зубань, керівник служби оперативного реагування міськвиконкому 15-80.
А в Кременчуці люди якраз і звертаються зі скаргами та пропозиціями у подібну службу 15-63, у народі вона зветься «служба допомоги мера».
Чим небезпечні кліщі: полтавські епідеміологи
Для полтавських чиновників кліщів і проблем від них ніби й не існує.
Однак то там, то там у соціальних мережах та поміж полтавців з’являється інформація про укуси кліщів. Для собак то взагалі може закінчитись летально, тому власники чотирилапих негайно везуть тварину до ветеринарів для надання допомоги.
Полтава, Полтавський район, Лубни і Лубенщина – лідирують по зверненнях щодо укусів кліщів, які заражені бореліозом.
Такі дані навела Світлана Пивовар, епідеміолог Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр» Міністерства охорони здоров’я України».
Лише офіційно зареєстровано в Полтавській області за цей рік 67 випадків захворювання на бореліоз, спричинений укусами кліщів.
Але точної статистики немає: епідеміологи отримують дані лише у тих впадках, якщо пацієнт лікувався в інфекційній лікарні. Якщо були звернення до педіатрів, інших фахівців чи приватних клінік, або люди самі здавали кліщів на аналізи, то ці дані не надходять до лабораторного центру.
До Юлії Семенкової, педіатра, цього сезону звертались три пацієнти з укусами кліщів.
– Одні робили аналізи крові на антитіла, інші і кліщів возили в лабораторію на аналізи, – розповіла Юлія Семенкова. – У цих випадках, на щастя, обійшлося все добре, кліщі були не заражені хворобою Лайма та іншими.
Інфекціоністка Тетяна Котелевська радить кліщів все ж нести і перевіряти, адже останні роки побільшало впадків захворювання на бореліоз (хворобу Лайма).
У Полтаві кліщів досліджують не всі лабораторії, ціна за аналіз 140-270 (залежно від того, на які інфекції перевіряють кровососа).
Пані Ольга витягла кліща у дитини, відшукала лабораторію в Полтаві за порадою інфекціоніста, ще кілька днів переживала, доки зробили аналіз паразита. На щастя, кліщ був не заражений, дитину не довелося лікувати.
Фото Ніни Король.
Полтавський епідеміолог Тетяна Крупініна розповіла про небезпеку кліщів та комах, котрі переносять тяжкі інфекційні недуги.
– Небезпека кліщів відома багатьом мешканцям нашої області. Майже 1 тисяча осіб довелося лікувати від хвороби Лайма (ХЛ) (з 2000-го року, коли почали реєструвати випадки). Майже утричі більша кількість зверталася по медичну допомогу для видалення кліща та отримувала профілактичне лікування, щоб запобігти хворобі. Про небезпеку полтавських комарів, можливо, важко повірити, але вона теж доведена: 35 випадків захворювань на гарячку Західного Нілу зареєстровано в області від 2011 року (ще 77 – в інших областях України від 2006 року), – говорить Тетяна Крупініна, зввідділенням особливо небезпечних інфекцій Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр» Міністерства охорони здоров’я України», лікар-епідеміолог.
Офіційна реєстрація й облік випадків захворювання людей на ХЛ в Україні впроваджені з 2000 року. За цей період річна кількість випадків ХЛ по Україні збільшилась від 58 у 2000 році до майже 4 тисяч у 2018. В області, відповідно, від 2 до 251.
Особливо стрімке піднесення рівня захворюваності на ХЛ (в області і в Україні в цілому) розпочалося з 2015 року. Люди стали більш обізнані щодо небезпеки кліщів і почали частіше звертатися по медичну допомогу після їх нападів, покращилась діагностика.
В області зареєстровано 20 місць інфікування вірусом Західного Нілу та майже 340 населених пунктів, де відбулися інфікування людей бореліями. У перерахунку на 100 тисяч населення рівень захворюваності на ХЛ (хворобу Лайма, або бореліоз, який переносять кліщі) у Полтавській області один з найвищих в Україні. Це результати багаторічних спостережень і досліджень. Вони засвідчують потенційний ризик від нападів кліщів.
Як говорить епідеміолог, основна причина полягає у кліматичних змінах природного середовища, які сприяють поширенню збудників хвороби – борелій, серед кліщів та інших хребетних тварин. Птахи здатні переносити збудників хвороб – кліщів, а також комарів на значні відстані. Кліщі і комарі передають людям збудників хвороб через укуси, – констатує Крупініна.
Неблагополучна ситуація по ХЛ в області підтверджується на тільки маніфестними випадками хвороби людей, але і результатами лабораторних досліджень здорового населення та кліщів, які проводяться у процесі епідеміологічного нагляду за активністю природних осередків інфекційних захворювань, який здійснюється фахівцями Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Ці результати вказують на те, що люди зустрічались з бореліями, але організм впорався з проблемою, або проблема не була досить відчутною.
На жаль, погіршення ситуації з трансмісивних захворювань, спільних для тварин і людей, триватиме і надалі. Цей прогноз стосується глобальних масштабів. Хвороба Лайма віднесена до тих, які впливають на тривалість життя. Гарячка Західного Нілу є у переліку хвороб, які мають міжнародне значення, недуга може супроводжуватись тяжкими ураженнями центральної нервової системи.
Що робити
Ефективним заходом профілактики трансмісивних захворювань є оздоровлення територій, каже епідеміолог.
– Належний санітарний стан території призводить до зниження кількості дрібних ссавців, що перешкоджає розмноженню і розвитку кліщів. Оздоровлення досягається: створенням навколо населених пунктів лісів паркового типу, вільних від кліщів; прорідженням, розчищенням від сушняку, бурелому, пнів, безладної порослі молодих дерев і чагарників; благоустроєм і упорядкуванням територій населених пунктів, ліквідацією звалищ сміття, захаращень і підтоплень підвалів, регулярним викошуванням газонів, а також очищенням від рослинності водойм, що заросли, каналів, колекторів. Безпосередньо проти переносників спрямовані такі заходи, як обробка худоби, домашніх тварин і птахів та дератизаційні заходи (для зменшення чисельності гризунів, що є поживою для кліщів-переносників); протикліщові обробки території, обробка внутрішніх поверхонь житлових і нежитлових (підвалів) приміщень за допомогою препаратів, що дозволені до застосування в Україні). На водоймах використовуються біологічні методи боротьби з личинками комарів (заселення водойм гамбузією), бактокуліциди, фізичні методи обробки водойм, які не використовуються в господарстві (плівка з нафтопродуктів).
Індивідуальний захист полягає у використанні репелентів, сіток для приміщень, захисного одягу: сорочка з щільно прилягаючими манжетами заправлена у штани, заправлені в шкарпетки; закрите взуття, туго пов’язана косинка. Кожні 2 години перебування на природі необхідно проводити самоогляд одягу і відкритих ділянок тіла.
Консультація у лікаря-інфекціоніста допомагає визначити ступінь ризику, вирішити питання щодо проведення профілактичної антибіотикотерапії.У разі присмоктування кліща – головне найскоріше його видалити. Коли нема змоги одразу звернутися за медичною допомогою, можна зробити з пластика пристрій з проріззю, яким захопити і повільно видалити кліща. Не кожна зустріч з кліщем або комаром несе небезпеку, і навпаки – про небезпечний напад можна здогадатись лише при перших ознаках хвороби.
Довідково:
Трансмісивний механізм передачі інфекції – медичний термін, який використовують в епідеміології та вченні про інфекційні хвороби, один з видів механізму передачі інфекції, коли збудники, які циркулюють у кровоносній системі хворого, реалізуються за допомогою кровосисних членистоногих переносників, в організмі яких збудники розмножуються або проходять певний цикл розвитку; рідше через механічних переносників, що забруднюють існуючі кровоточиві шкірні пошкодження. Хвороби, які передаються таким чином, відносять до трансмісивних інфекцій
Що кажуть мешканці міста про кліщів
Олена Запорожан:
– У мене собаки раніше інфікувались від кліщів бебікозом. Це при тому, що я їх завжди обробляла спецзасобом для профілактики. Їх вдавалось лікувати, але наслідки лікування були тяжкими. То фактично на все собаче життя, й без цього коротке. Серед знайомих людей у мене нема тих, що постраждали серйозно від кліща. Але знаю, що інфекціоністи виявляють наслідки від таких укусів і через десятки років у людини. Я категорично за обробку парків і місць відпочинку, бо реально боюся їх. Для тварин часто то смертельно, а якщо і ні, то тяжкі ж наслідки. Засобів профілактики, які можна нанести на тварину, стовідсоткових нема. Для людей те саме. Боюся з донькою Лесею ходити навіть в парки.
До теми: минулого року ми писали: від початку весни на Полтавщині зафіксували дев’ять випадків хвороби Лайма.
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь