Полтавську МШЕД лихоманить: скорочені працівники судяться за поновлення

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавську МШЕД лихоманить: скорочені працівники судяться за поновлення

Колаж Ольги Матвієнко

Полтавська МШЕД – організація, яку «штормить» уже близько трьох років. Про це комунальне підприємство у ЗМІ багато писали влітку 2016-го, коли воно програло тендер харківським підрядникам. Зараз же установі загрожує розформування, і близько сотні людей залишається безробітними.

Комунальне підприємство «ШЕД» (шляхово-експлуатаційна дільниця) раніше мало охороняти, наглядати, утримувати й ремонтувати міські шляхи, вулиці, проїзди, площі, підземні переходи, відкриті та закриті ливневі стоки й дренажі. Також до його обов’язків входило забезпечення санітарно-гігієнічного стану цих об’єктів й задовільного руху вулицями міста автотранспорту та пішоходів.

– Наша організація взимку розчищала місто від снігу, улітку до наших обов’язків входили часткове прибирання обласного центру та обслуговування світлофорів, знаків, нанесення дорожньої розмітки, ямковий ремонт шляхів. Восени вивозили сміття, зібране ЖЕКами, тощо, – розповідає на правах анонімності працівник комунального підприємства Максим.

До 2013 року, коли відбулися перші скорочення, в організації працювало більше сотні людей.

Своєрідний місцевий «шатун» розпочався, коли навесні цього року прийшло нове керівництво (директор Юрій Кропивко та фінансист Максим Тарашевський) і сказало, що фінансування міська рада урізає і установа переходить на самооплатність, розповідає чоловік.

– Ми пропрацювали все літо на самоокупності, і виявилося, що не все так страшно, – каже пан Максим. – Здавали в оренду коток, трактор чи кран приватним особам.

– Підприємство має право брати участь у тендерах інших міськрад, – говорить депутат Полтавської міської ради Олександр Шамота. – А заважаючи на те, що ремонт та обслуговування шляхів найближчим часом буде перспективною галуззю, ця комунальна установа могла б отримувати прибуток.

Як каже працівник МШЕДу, давали техніку в користування неохоче. На його думку, завдання нового керівництва було всіляко довести, що підприємство збиткове й немає сенсу його далі утримувати.

І минулої зими своя техніка не виїжджала, а в оренду брали чужу, намагавшись таким чином показати, що машин для чищення міста не вистачає.

Із серпня на підприємстві припинили нормально платити зарплату. Чоловік розповідає, що восени працівники отримували по 300-500 гривень на руки.

– Очільник казав, що скорочення можливе, але офіційно нас ніхто не викликав й не попереджав, – розповідає Максим.

Наприкінці жовтня в приміщеннях організації вимкнули світло та опалення, а працівників спонукали писати заяви на перехід із установи, тільки не відомо, в яку організацію.

За тиждень до того, коли колективу підприємства повідомили, що весь штат звільнено (7 листопада цього року), керівництво не з’являлося на роботі, а потім взагалі зникло, не видавши працівникам ні трудових книг, ні офіційних документів про скорочення.

– Фактично, три тижні після скорочення ми ходили на роботу, адже трудових нам не віддали. Паперів, у яких мало йтися про скорочення штату, які ми повинні були підписати за два місяці до цього, узгодження з профспілкою не було, – говорить Максим.

– У цей час ми чергували на підприємстві вночі, адже охоронників звільнили теж, – каже чоловік. – Територія, техніка залишилися без нагляду. Машини міг перегнати хто й куди завгодно.

Потім очільники установи взяли приватну охорону, яка стерегла так, що навіть у диспетчерів одяг робочий почав зникати, каже чоловік.

Трудові книжки віддали аж 18 листопада.

Що скоротити працівників МШЕДу мали лише після узгодження з профспілкою, говорить і депутат міськради Олександр Шамота. За його словами, уже близько 30 осіб подали позовні заяви й через суд збираються вимагати поновлення на роботі.

– Через недолугу політику міського голови ми тепер ще маємо заплатити заробітну плату людям за час, коли вони не працювали, – говорить пан Олександр.

До того ж, розповідає тепер уже колишній працівник МШЕДу, техніку керівництво часто практикувало здавати в оренду за символічну ціну харківським підрядникам, які виграли тендер на обслуговування міста у травні 2016-го. Наприклад, вантажний трактор вони могли взяти за 700 гривень на місяць тощо.

Приблизно таку ціну оренди підтвердив і Олександр Шамота:

– Мені на очі потрапив договір, у якому трактор здавали за 1350 гривень на місяць. Щодо цього поліція порушила кримінальну справу, адже це економічний злочин. Я звернувся до директора підприємства й запитав, скільки у них техніки і яку кількість здають. На це отримав відповідь, що, як депутат, не маю права вимагати такої інформації.

Народний обранець розповів також, що минулої зими, коли на МШЕДі не вистачало техніки, харківські підрядники  виганяли чистити місто орендовані у полтавського комунального підприємства машини, знявши наліпки «МШЕД», а полтавці у цей час сиділи без роботи.

На думку Олександра Шамоти, завдання директора МШЕДу – «вибивати» борги, а їх наразі у підприємства півтора мільйона. І винні комунальній установі, за документами, ті самі харківські підрядники ПП «Будгарант-7» та полтавське ПАТ «Управління механізації будівництва №23».

– Цими грошима спокійно можна було б виплатити зарплатню працівникам, а зараз усе роблять для того, щоб «загнати» підприємство в борги та втопити його, – говорит народний обранець.

Як каже працівник комунальної установи Максим, Олександр Мамай сказав, що у січні міська рада має ухвалити рішення про розформування підприємства через його збитковість.

Що МШЕД розформовують, мер Полтави заявив пресі ще на останній сесії міської ради 29 листопада цього року. Зі слів Олександра Мамая, 90% працівників комунальної установи, які хотіли працювати, перейшли до іншої організації-надавача послуг.

– На сьогоднішній день ситуація на підприємстві спокійна, усіх завчасно повідомили, усіх скорочують, – запевнив журналістів міський голова. – Наразі в жодному місті такого підприємства як МШЕД не існує. Тобто населений пункт платить за послуги іншого підприємства. Закладаємо кошти, певні види робіт. Якщо робота виконана, гроші заплатили, якщо не виконана – то й коштів немає.

Автор: Наталія Сіробаб