Чому полтавський транспорт відстає від потреб жителів?

1. >
2. Суспільство >
3. Чому полтавський транспорт відстає від потреб жителів?

Маршрути руху громадського транспорту мають відповідати реальним запитам жителів міста. Інакше – пересадки, переповнені салони або й взагалі недостатня кількість транспортних засобів у певних районах.

Транспортна мережа Полтави не змінювалася досить довго. Тоді як чимало мікрорайонів міста – Сади-2, ЗБВ, Розсошенці, Левада – активно розбудувалися й далі розширюються. Відповідно, збільшилася й кількість потенційних пасажирів.

Непродумані маршрути, що дублюються

Лише збільшити кількість транспортних засобів – не панацея. Їх також варто перерозподілити. Дуже часто маршрути дублюються. Наприклад, є маршрут «Автовокзал – Інститут зв’язку» (через Половки, Браїлки). Ніщо не заважає змінити траєкторію руху таким чином, щоб захопити Огнівку.

Якщо додати ще один маршрут, це лише негативно вплине на показники рентабельності кожного з них. Щоб уникнути тисняви в салонах, достатньо збільшити пасажиромісткість транспорту.

Не менш проблемно доїхати з Огнівки в Розсошенці. Спочатку люди доїжджають до зупинки «вул. 23 Вересня», де пересідають на інший автобус. Виходить, на дорогу витрачають більше часу та коштів.

Замало транспортних засобів

Для жителів деяких районів більш актуальна проблема замалої кількості маршруток та автобусів. Наприклад, з Левади та Розсошенців складно виїхати, на зупинці чекати доводиться понад 15 хвилин.

Все ж дочекалися маршрутку? Будьте готові до тисняви. Адже уже через кілька зупинок – у салоні тиснява. Отож, тут варто не лише додати транспортні засоби, але й збільшувати їхню місткість.

Загальну кількість маршрутів у місті збільшувати не обов’язково – можна зняти з маршрутів, де є надлишок.

Складна процедура зміни маршрутів

Проблема застарілої транспортної мережі в Полтаві не нова, проте вона чомусь замовчувалася. Від цього ситуація лише погіршилася.

Щоб додати новий маршрут, потрібно пройти декілька кіл бюрократичного пекла:

– Спершу хтось має акцентувати на тому, що треба додати чи змінити той чи інший маршрут.

– Виконавчий комітет має ухвалити рішення щодо випущення тестового маршруту.

– Треба отримати дозвіл від патрульної поліції на запуск маршруту. Ті попередньо аналізують ділянку дороги – рахують кількість зупинок. Вона має відповідати чинним нормам.

– Потім проводять конкурс на тимчасове обслуговування маршруту. З цим також можуть виникнути проблеми. Обкатування триває два-три місяці. Воно потрібне для обґрунтування доцільності маршруту.

– Після отримання даних розпочинається процедура регуляторного акта створення нового маршруту, що також може тривати до трьох місяців.

– Фінішна пряма: проводять конкурс на постійне обслуговування новоствореного маршруту.

Отож, процедура створення чи змінення маршруту триватиме до пів року. За цей час потреби жителів району можуть знову змінитися.

Паралельно запускати одразу кілька маршрутів ризиково. Адже у разі виникнення процедурних або суто технічних проблем, доведеться вносити зміни та наново проводити процедуру. Спершу треба відпрацювати чіткий механізм зміни маршрутів.

Відсутність механізму аналізу транспортної мережі

Здається, полтавська влада – ретрогради. Бо ж можуть наважитися хіба що на офіційні та трохи застарілі методи аналізу транспортної ситуації в місті.

Найпростіше – розрахувати пасажиропотік. Найпростіше, бо можна махлювати, щоб згодом використовувати фіктивні дані для того, щоб робити зручні висновки.

Міста, що справді хочуть якісно змінити транспортну мережу, користуються більш прогресивними методами – замовляють платні дослідження. Наприклад, наразі можна звернутися до жителів міста, щоб ті встановили на смартфони спеціальні додатки. Ті відстежуватимуть фактичну траєкторію руху протягом дня.

Також для отримання цієї інформації можна звернутися до мобільних операторів. Дані міститимуть навіть інформацію щодо того, де людина зробила пересадку – для цього передбачені спеціальні маркери. Відстежити це, використовуючи лише розрахунки пасажиропотоку, майже неможливо.

Якщо використовувати сучасні методи, можна отримати карту реальних потреб та проблем жителів міста. Нову мережу, що логічно, слід будувати на основі цієї інформації.

Замість висновку

Проблема застарівання транспортної мережі актуальна чи не для всієї України. Проте в інших містах є бодай порухи до того, щоб ситуацію змінити. Наприклад, Луцьк замовив дослідження у Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Отримавши дані, розробили нові схеми руху.

У Полтаві проблема ще й у надміру ускладненій процедурі внесення змін. Доки приведеш все до ладу, уже й каденція закінчиться. Куди простіше та яскравіше спекулювати вартістю проїзду.

Тому, вважають учасники «Полтавської міської організації роботодавців», спершу слід професійно та ґрунтовно провести дослідження транспортної мережі. Таке можна замовити, беручи приклад з Луцька, у Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Доцільно також проводити публічні обговорення, щоб бути поінформованими щодо реальних проблем жителів міста.

Тільки після того, як будуть отримані дані щодо реальної транспортної ситуації в місті, можна буде додавати чи змінювати маршрути.

Якщо намагатися розв’язувати проблеми точково та інтуїтивно, це лише ускладнить ситуацію та зробить шлях до покращення мережі довшим.

Пресслужба «Полтавської міської організації роботодавців»