Любив книги і не терпів несправедливості: у Полтаві презентували книгу про Антона Цедіка

Любив книги і не терпів несправедливості: у Полтаві презентували книгу про Антона Цедіка
22 листопада 2019, 15:10   0

В День Гідності та Свободи у Полтаві відбулася довгоочікувана подія – презентація книги про полтавця, який власним життям виборював право українців на волю.

Йдеться про Антона Цедіка, бійця АТО, добровольця, патріота, який загинув при виході з Іловайська. Боєць обрав собі за псевдо ім’я персонажа поеми Котляревського «Енеїда» – Еней. З цим іменем Антон Цедік пішов боронити нашу країну від російських найманців і загинув.

«Антон «Еней» Цедік – правдива Душа в пошуках Істини» – це видання є збіркою спогадів батьків, друзів, наставників, учителів, воїнів-побратимів про непересічну особистість, справжнього патріота Батьківщини, воїна-подвижника, учасника Майдану, Героя АТО Антона Цедіка. Життя полтавця обірвалося у 27 років в Іловайському котлі.

Упорядники – Олена Стоцька, Олена Голтвяниця, Ольга Цедік.

Цьогоріч на конкурсі «Краща книга Полтавщини» книга посіла ІІ місце у номінації «Краще прозаїчне видання». Кошти на видання книги виділила обласна влада, ще на частину тиражу збирали небайдужі.

Під час презентації лунали спогади про Антона від його рідних, друзів та вчителів.

Олена Стоцька, упорядниця книги, особисто не знала Антона, але коли Олена Голтвяниця, директорка 17-ї гімназії, в якій навчався Антон, запропонувала видати про нього книгу, вирішила долучитися.

– Два роки тому, коли я приїхала до Полтави і почала працювати в 17-й гімназії, директорка познайомила мене з родиною Цедіків. З тих пір у нас розпочалася співпраця, особливо з мамою Антона. Ольга Миколаївна на той час вже зібрала чимало спогадів про сина від його однокласників, друзів, родичів та побратимів. Розповіла про дитячі та юнацькі роки її сина, про його захоплення. Мама Антона принесла мені його записник, де було багато номерів телефонів людей, з якими він познайомився на Майдані під час Революції Гідності й на фронті на сході України. Ми намагались зв’язатись із кожним. Здається, що моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходив лист – теплі, щирі спогади про Антона.

Світлана Степанівна, перша вчителька Антона, розповіла, що він був завжди дуже допитливим, вихованим і здібним:

– В кінці першого класу я запитала його, чи й дома він такий чемний і слухняний, адже за рік жодного зауваження йому не зробила. Він відповів, що й вдома так поводиться, адже живе не тільки з батьками, а й з дідусем та бабусею. Отак на нього діяла сила колективного виховання.

А Валентина Сорочан, вчителька літератури, пригадала, що Антон дуже лютив історію та літературу. Спеціально затримувався після уроку, щоб поговорити з нею.

– Дякую всім друзям, побратимам, Олені Стоцькій, яка приділила стільки часу і здоров’я створенню цієї книги. За її доброту, патріотизм. Олені Голтвяниці, вона нас познайомила. Дякую всім-всім, хто написав спогади про Антона. Всім учням, що були задіяні, – зі сльозами на очах подякувала всім причетним до видання книги Ольга Цедік, мама Героя.

Книга побачила світ у видавництві ТОВ «Фірма «Техсервіс». Увесь тираж передано безкоштовно до бібліотечних установ області, а також рідним Героя.

Антон Цедік народився і виріс у Полтаві. Завжди був небайдужим, любив історію, цікавився політикою. Після анексії Криму та початку війни на сході України вирішив йти у добровольчий батальйон.

З липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Був учасником звільнення населених пунктів Донецької та Луганської областей, у тому числі міст Артемівськ (нині – Бахмут), Лисичанськ, Попасна, Курахове. У серпні 2014 року брав участь у боях за місто Іловайськ Донецької області.

29 серпня 2014 року під час виходу з «Іловайського котла» так званим «зеленим коридором», машина КРАЗ, в середині якої знаходився молодший сержант резерву Цедік, рухалась у складі автоколони батальйону «Донбас» з села Многопілля в напрямку села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області. На околиці села Червоносільске автоколона потрапила у засідку та була обстріляна російсько-терористичними угрупуваннями. В ході обстрілу молодший сержант резерву Цедік загинув від отриманих кульових поранень.

Вже після смерті внаслідок вибуху тіло Антона Цедіка постраждало та було понівечене. З того часу вважався зниклим безвісти.
3 вересня 2014 року тіло Антона Цедіка разом з тілами 96 інших загиблих в «Іловайському котлі» було привезено до моргу міста Дінпропетровська (нині – Дніпро). Був упізнаний родичами.

8 вересня 2014 року похований на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Полтава. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014; посмертно).

Читайте також: У Полтаві висадили калинову алею: один з кущів назвали на честь загиблого земляка. ФОТО

Автор: Марина Левчук

Суспільство 22 листопада 2019, 15:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції