Новий «антикризовий» бюджет: як рятуватимуть Україну від коронавірусу

13 квітня 2020, 09:00   0

Головні цифри і висновки останньої версії «антикризового» кошторису, який Рада ухвалюватиме 13 квітня, зібрала Економічна правда.

Два місяці жорсткої кризи, два міністри фінансів, щонайменше, чотири версії змін до проєкту бюджету країни на 2020 рік і нуль прийнятих рішень.

Саме такою була математика підготовки змін до кошторису, який Рада ухвалюватиме на позачерговому засіданні в понеділок на фоні економічної кризи через пандемію.

Складнощів додає те, що передбачити і більш-менш точно порахувати вплив цієї кризи на економіку ніхто не може. За останні тижні прогноз щодо падіння ВВП змінювався уже кілька разів і показники суттєво відрізняються.

Спочатку Мінекономіки опублікували дані про те, що економіка впаде на 3,9%. Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що все набагато гірше, і макроекономічний прогноз, на якому готувалися поправки до державного бюджету, передбачає падіння економіки в 2020 році на 4,8% ВВП.

Зрештою після кількох місяців кризи та кадрових перестановок в Мінфіні депутати нарешті визначитися з тим, як змінити бюджет і готові його розглянути.

На яких прогнозах побудований бюджет

ВВП – мінус 3,9% (раніше передбачалось, що економіка зросте на 3,7%)

Інфляція – 8,7%

Безробіття – 9,4% (замість передбачених раніше 8,1%)

Середньорічний курс гривні – 29,5 за долар (раніше – 27 за долар
З чого складається "антикризовий бюджет": основні параметри

Доходи бюджету зменшились на 119,7 млрд грн або (-11%) і тепер становлять 975,8 млрд грн.

Видатки збільшились на 82,4 млрд грн (+7%) – до 1 266,4 млрд грн.

Граничний обсяг дефіциту зросте більш ніж утричі і становитиме 298,4 млрд грн.

Мінфін в штормі


В кризові часи чи не найбільша відповідальність лягає на Міністерство фінансів. Саме Мінфін повинен розподілити ресурс так, щоб усі інші відомства могли ефективно протидіяти кризі, виконувати свої функції та забезпечувати життєдіяльність країни.

Проте в умовах нинішньої кризи Мінфін виявився найбільш слабкою ланкою. Останній місяць в міністерстві не готувались до економічного шторму, а вирішували, хто буде міністром та якою буде його команда.

4 березня Верховна Рада звільнила Оксану Маркарову з посади міністра фінансів. В цей же день крісло міністра зайняв Ігор Уманський. Через три тижні, 30 березня, Рада звільнила Ігоря Уманського. В цей же день з другої спроби міністром фінансів був призначений Сергій Марченко.

В питанні збільшення дефіциту особливих змін не було – у всіх попередніх редакціях бюджету його підвищували саме до такого рівня. Уряд планує покрити його переважно за рахунок чистих запозичень на суму 296,7 млрд грн.

Щодо доходів, то вони скорочуються від усіх податків.

В умовах кризи уряд змінює свою соціальну політику, що також відображено в проєкті бюджету. Соціальні видатки збільшуються, з’являються нові види допомог вразливим категоріям населення.

Найбільше збільшуються видатки на виплату пенсій та державну програму медичних гарантій – на 29,7 млрд грн та 15,7 млрд грн відповідно.

Змінились плани держави і до фінансування окремих дотацій чи субвенцій. Найбільше урізання спостерігається за видатками на освіту та регіональний розвиток.

Що передбачає бюджет: десять головних висновків


По-перше, уряд змінює своє ставлення до різних бюджетних фондів. Мінфін відмовляється від планів фінансувати фонди національного багатства та розвитку закладів вищої освіти, фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, фонд енергоефективності та фонд часткового гарантування кредитів.

Також урізається фінансування Національного фонду досліджень, українського культурного фонду.

Зберігається державний фонд регіонального розвитку (ДФРР, кошти фонду спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку. – ЕП), хоча й скорочує його. В попередніх редакціях пропонувалось призупинити дію ДФРР на цей рік. Резервний фонд (формується для непередбачених видатків, що не мають постійного характеру, порядок використання коштів визначає Кабмін. – ЕП) збільшується втричі – з 1,5 млрд грн до 4 млрд грн.

По-друге, антивірусний фонд залишився, але «схуд» з початкових 124 млрд грн до 64,7 млрд грн. Це не означає, що уряд скоротив видатки на боротьбу з пандемією. Частина ресурсу була перерозподілена на інші програми.

Змінюється механізм розподілу коштів антивірусного фонду. Тепер рішення про виділення коштів прийматиме Кабмін за погодженням з бюджетним комітетом. Раніше в цій ланці був ще Мінфін. Поповнюватися фонд буде коштом грантів та запозичень.



По-третє, надходження від приватизації скорочуються із запланованих 17 млрд грн до 0,5 млрд грн.

Раніше керівник Фонду держмайна Дмитро Сенниченко заявив, що Україна призупиняє велику приватизацію до тих пір поки не стабілізується ситуація на зовнішніх фінансових ринках.

Кошти від продажу держкомпаній йдуть на погашення дефіциту бюджету. Перекривати їх відсутність доведеться ще більшими запозиченнями.

По-четверте, в Бюджетний кодекс повертається норма про право Міністерства фінансів "здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж".

Ця норма стосується ВВП-варантів, які Україна випустила в рамках реструктуризації частини зовнішнього держборгу у 2015 році.

По-п’яте, зупиняється стаття Бюджетного Кодексу, яка стосується середньострокового планування, а також необхідності дотримуватися низки граничних показників, наприклад, дефіциту бюджету або суми наданих державних гарантій.

Так, депутати виключили з законопроєкту норми, якими Мінфіну дозволялось здійснювати понаднормові запозичення і коригувати граничний обсяг держборгу. Підстава – такий підхід може призвести до неконтрольованого зростання державного боргу.

Крім цього, уряд скасував обмеження на обсяг державних гарантій. Тепер держгарантії можуть надаватися для забезпечення виконання всієї суми боргових зобов’язань підприємств, які залучають кошти для фінансування інвестиційних проектів. Раніше держгарантії покривали не більше 80% зобов’язань.

По-шосте, доходи від НБУ, які перераховуються до бюджету, збільшуються на 2 млрд грн – до 42,7 млрд грн. Фінансову звітність Національного банку за минулий рік вже підтвердив зовнішній аудитор – компанія "Ернст енд Янг Аудиторські послуги".

По-сьоме, Мінфін може списати Києву частину боргу перед державою, який виник внаслідок реструктуризації 2015 року. Тоді уряд включив частину боргу столиці в борг державний, а в Київської міської ради виникли зобов’язання перед державою.

Мінфін пропонує узаконити взаємозалік: "міська влада фінансує великі інфраструктурні об’єкти в столиці, а держава на цю ж суму списує Києву борг". Так, планується списати борг Києву на суму, яку він витратив на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту.

По-восьме, змінюється підхід до призначення держслужбовців. На період карантину і місяць після нього діятиме особливий режим призначення держслужбовців.

Він передбачає, що уже запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією кандидатури на керівників державної служби розглядаються першочергово.

Інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються.

Якщо ж обрана на конкурсі кандидатура не зайняла вакантне місце (її призначення відхилили чи інша причина, – ЕП.), то держслужбовці можуть призначатися на контрактній основі на період карантину.

По-дев'яте, на період карантину місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. Йдеться про суму не більше 47 230 грн.

Це ж обмеження стосується винагород суддям, посадовим особам Національного банку, прокурорам, народним депутатам.

Аналіз різних редакцій бюджету свідчить про те, що плани уряду фінансувати судову гілку влади сильно змінювались.

Так в початковій редакції бюджету пропонувалось відмовитись від запланованого збільшення видатків на Державну судову адміністрацію. Після «доопрацювання» депутатами видатки вирішили збільшити на 1,08 млрд грн.

По-десяте, з'являється норма, відповідно до якої політичній партії дозволяється відмовитися від державного фінансування діяльності на строк: один, два, три квартали або на бюджетний період (рік). Заяву про відмову можна подати в Національне агентство з питань запобігання корупції.

Окрім того, раніше було передбачено звільнення від сплати ЄСВ малих платників податків. У випадку більшого просідання доходів від ЄСВ доведеться збільшувати трансферт бюджету Пенсійному фонду.

До теми: У Полтаві через карантин не реєструватимуть підприємців та юросіб: як це зробити онлайн

13 квітня 2020

Суспільство 13 квітня 2020, 09:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції