Загинули за Україну в травні: імена й обличчя полеглих воїнів Об’єднаних сил

01 червня 2020, 09:30   0
Фото – www.ukrinform.ua

Протягом травня 2020-го у боях на Донбасі Україна втратила четверо мужніх захисників. Згадаймо імена та обличчя тих, хто віддав життя за цілісність та незалежність нашої держави.

Олександр Карпика, старший солдат 12-го окремого полку оперативного забезпечення. Загинув 13 травня на Луганщині в районі Катеринівки від кулі ворожого снайпера. Йому було 24 роки, він родом із села Буди Вінницької області. В Олександра залишилися мати, два брати та сестра.


Олександр Карпика

Сергій Губанов, командир батальйону «Луганськ-1», полковник поліції. Загинув 20 травня під час виконання бойового завдання поблизу Трьохізбенки на Луганщині 20 травня. Комбат та ще троє бійців патрулювали населені пункти на лінії розмежування вздовж річки Сєвєрський Донець. Близько 21-ї години група підірвалася на ворожій міні ПМН-2. Сергій Губанов від отриманих осколковий поранень загинув, троє бійців отримали поранення. Сергій Губанов робом із окупованої зараз Кадіївки. На початку окупації Луганська був начальником одного з райвідділів міліції міста, потрапив у полон терористів. Потім виїхав із окупованої території, брав участь у бойових операціях та визволенні міст на Луганщині. 2015-го став командиром батальйону «Луганськ-1». Сергію Губанову було 44 роки. Посмертно полковнику присвоєно звання Героя України.


Сергій Губанов

Євген Сафонов, солдат 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Загинув 21 травня на Луганщині. Вантажівка, у якій з побратимами був Євген, потрапила під ворожий обстріл, в автомобіль влучила 120-мм міна.Євген загинув, а його побратими отримали осколкові поранення та контузії. До бригади Євген Сафонов прийшов у 2019 році. На початку війни воював у складі добровольчого батальйону «Айдар». Полеглому був 31 рік, він родом із Павлограда. Вдома на нього чекали мама, брат, дружина та дворічний син.


Євген Сафонов

Віталій Лімборський, молодший сержант військовослужбовець 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. До бригади був розподілений із 363-го батальйону охорони та обслуговування Оперативного командування «Південь». Загинув 26 травня в районі Мар’їнки внаслідок кульового поранення під час ворожого обстрілу. До Збройних сил Віталій Лімборський прийшов 2017-го. Захиснику було 24 роки, він родом із Кіровоградської області.


Віталій Лімборський

Окрім цих чотирьох бойових втрат Збройні сили України втратили ще трьох мужніх військовослужбовців.

13 травня неподалік Краматорська на Донеччині під час тренувань з десантування на воду загинули двоє бійців Сил спеціальних операцій – Андрій Супріган і Дмитро Кузьменко.

Майор Андрій Супріган з перших днів російської агресії виконував завдання на передовій – у Кутейниковому, Верхньоторецькому, Кряківці, Гранітному, Степанівці, Водяному, Широкиному, Дебальцевому, – а також за лінією розмежування, на ворожій території. У 2015-2016 роках нагороджений орденами Богдана Хмельницького II і III ступенів. Андрію було 30 років, він родом зі Львова. У нього залишилися батьки і сестра.


Андрій Супріган

29-річний сержант Дмитро Кузьменко був родом із Житомирщини. За його плечима не одне складне бойове завдання в районі проведення ООС. Вдома на нього чекали батьки та брат.


Дмитро Кузьменко

Юрій Межаков, командир 1-ї окремої танкової Сіверської бригади, полковник (посмертно). 28 травня серце комбрига зупинилося в районі проведення ООС. 2014-2015 років офіцер був начальником штабу 28-ї ОМБр, а 2019-го його призначили комбригом 1-ї ОТБр. Юрію Межакову було 38 років, він родом із Чернігівщини. Вдома на нього чекали батьки, дружина та двоє дітей.


Юрій Межаков

Вічна пам’ять полеглим Героям!

1 червня 2020

Суспільство 01 червня 2020, 09:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції