Справжній і свій: Кузьма продовжує жити в серцях полтавців

1. >
2. Суспільство >
3. Справжній і свій: Кузьма продовжує жити в серцях полтавців

Фото Ольги Матвієнко

2 лютого 2015 року – трагічна дата, яка назавжди запам’яталася українцям. Саме в цей день передчасно обірвалося життя улюбленого співака мільйонів, громадянина із великої літери Андрія Кузьменка.

У Полтаві в цей день на Театральну площу приходять десятки людей. Так і сьогодні на сходах театру поставили портрети Кузьми. Один за одним люди підходять, аби покласти квіти та запалити свічки.

– Я мало був знайомий із творчістю Кузьми свого часу. Зараз хочу віддати йому належне. Хочу, аби навколо його творчості, особистості гуртувалися люди, мої друзі. Хочеться популяризувати його творчість не тільки пісенну, а й літературну, – говорить Антон Нестеренко.

Він пояснив, що творчість Скрябіна його приваблює тим, що вона зрозуміла, доступна.

– Якщо ти хочеш дізнатися про життя українця в другій половині років незалежності – слухай Скрябіна. Якщо ти хочеш дізнатися про всю складність стосунків між українською жінкою та українським чоловіком – слухай альбом «Натура». Якщо про політику – альбом «Еволюція». Про соціум – це альбоми «Танго» і «Гламур». Словом, він тому такий свій для всіх, бо писав про своє, про наше, – зазначає Антон.

Поряд із ним стоїть Андрій Осадчий. Чоловік жалкує – за життя Андрія Кузьменка мало був знайомий із його піснями.

– На жаль, не вдалося побувати на його концертах, бо відкрив його творчість для себе по-справжньому тільки після 2 лютого 2015 року. Тепер жалкую про це. Він мені подобається тим, що справжній, його тексти справжні. Він писав так, як відчував: і переживання за долю України, і його інтимні почуття. Скажімо, якщо припустити, що Скрябін прийшов до мене на кухню, то ми із ним би чудово поговорили, поспівали пісень і порозумілися. Він такий – відкритий, щирий, відвертий. Зараз дуже мало митців, які щирі і не за гроші, от він був такий – не за гроші. Він живе у своїх піснях, і поки ми їх співатимемо – він житиме, – ділиться Андрій.

Читайте також: У Полтаві лунали пісні Скрябіна в день його народження

Двоє дівчат дивляться на портрет Кузьми, запалюють свічки і рукавицями витираються сльози.

– Мене сюди привела сьогодні подруга. Не можу сказати, що дуже захоплювалася, але чула багато його пісень, вони мені подобаються. Прийшла вшанувати його пам’ять. У той день, коли сталася аварія, то просто була в шоці. У його текстах мене приваблює свобода, любов до життя, країни, – говорить Ріта, одна із них.

Тим часом люди продовжують підходити. Хтось неголосно увімкнув у машині пісні Скрябіна, у натовпі почали підспівувати. І Андрій таки звучить, живе у своїх піснях та у серцях полтавців.

Дивіться також трансляцію ГромадськогоТБ.Полтава:

Автор: Ольга Матвієнко