Cьогодні
Решетилівщина втратила на війні двох земляків-військовослужбовців
27 жовтня 2025, 10:00 0
У Решетилівській міській раді повідомили про загибель на війні двох земляків.
23 жовтня 2025 року, Решетилівська громада провела в останню путь Владислава Бабаніна, який віддав своє життя за незалежність і цілісність нашої країни.
Народився Владислав Сергійович Бабанін 27 червня 2002 року в селі Новомиколаївка Іванівського району Херсонської області.
У 2010 році його родина переїхала до Лиману Першого. Тут він закінчив 9 класів Першолиманської ЗОШ. Спеціальність тракториста здобув у Решетилівському ПАЛ імені І.Г. Боровенського.
Восени 2020 року був призваний на строкову службу до Національної Гвардії України. На початку повномасштабного вторгнення виконував стабілізаційні заходи з охорони правопорядку в 25-й бригаді охорони громадського порядку імені князя Аскольда.
У 2023 році підписав контракт. Ніс службу у Першій президентській бригаді оперативного призначення «Буревій». Брав участь у боях на Донеччині (Серебрянський ліс). Переніс поранення та контузії.
22 лютого 2024 року отримав посвідчення учасника бойових дій. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни», медалями «За доблесть», «За відвагу», подяками за зразкове виконання бойових дій.
На початку цього року Владислава перевели в іншу бригаду НГУ на посаду розвідника-гранатометника. Нагороджений медаллю, виготовленою з броні російського БТР-80, знищеного в боях при обороні Слов'янська бійцями його ж бригади.
Загинув молодий солдат 16 жовтня під час стрілецького бою поблизу н.п.Ямпіль Краматорського району.
25 жовтня у Решетилівці відбулося прощання з молодшим сержантом ЗСУ Павлом Пімочкіним, який загинув, захищаючи Батьківщину від російської агресії.
Пімочкін Павло Дмитрович народився 18 березня 1976 року. У 1983 року пішов навчатися до Решетилівської школи імені І.Л. Олійника. З 1991 року навчався у Решетилівському професійному училищі, де здобув професіїю «тракториста-механіка».
З 1994 року був призваний на військову службу в місто Запоріжжя. Звільнився в 1996 році у званні сержанта-єфрейтора артилерійських підрозділів.
Понад 10 років працював за кордоном. Потім повернувся в Україну й останні роки проживав у Решетилівці, допомагаючи старенькій мамі. Був люблячим сином, братом, дядьком та вірним другом.
Попри те, що віра Павла Дмитровича не дозволяла йому взяти зброю до рук, він виконав свій обов’язок перед державою та став на захист України. У лавах Збройних Сил обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника відділення морської піхоти.
18 жовтня загинув поблизу села Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання.
Вічна слава Захисникам України!
Читайте також: На війні загинув гранатометник з Полтавщини Володимир Лебідь
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь