«Герої не вмирають – вони відходять в запас»: у Полтаві презентували стрічку «Піски. Лицарі неба»
Учора, 7 лютого, у Палаці дозвілля «Листопад» полтавці побачили документальний фільм режисера Катерини Стрельченко про загиблих у неоголошеній війні на Сході «Піски. Лицарі неба».
Це вже друга стрічка-реквієм. Перший фільм називався «Іловайськ. Лицарі неба» і розповідав про трагічні долі 15 хлопців, які загинули під час виходу з Іловайська, говорить режисер. Більше ніж двохгодинна робота – про бойові дії в селі Піски Ясинуватського району Донецької області та про добровольців полку «Дніпро-1», які загинули у цьому населеному пункті в різний час. У фільмі зібрані спогади керівництва цього військового підрозділу, родичів, побратимів, друзів полеглих. Зокрема, один із епізодів – про загиблого в Пісках полтавця Валерія Боняківського, який мав позивний «Кабул».
– Для нас найголовнішим було завдання донести до людей, що війна насправді дуже близько. Війна – це руйнування, не суха статистика, яку ми постійно чуємо по телебаченню. Стрічка максимально наближує до глядача цю трагедію, – розповідає режисер Катерина Стрельченко.
Працювати над проектом було доволі складно, говорить пані Катерина. За дев’ять із половиною місяця творцям стрічки довелося зробити понад сто інтерв’ю. Найскладніше було дивитися, як страждають люди, адже запитання ставили дуже відверті.
– «Піски. Лицарі неба» – це другий фільм циклу «Лицарі неба» про загиблих бійців. Так сталося, що загинула 31 людина. 16 – в Іловайську, 15 – у Пісках. На жаль, про одного бійця зняти сюжет не вдалося, адже лише півроку тому надійшла звістка про його загибель, – розповідає оператор фільму Дмитро Панков. – Ми самі ініціювали цей показ у Полтаві, адже я сам родом звідси. Лише останні два роки живу в Дніпрі й дуже хотілося, щоб мої друзі, знайомі побачили, що я роблю.
За визначенням пана Дмитра, цей фільм не для конкретного регіону, а для всіх українців.
– Сьогодні я цей фільм подивлюся вперше. Перед прем’єрою дуже хвилююся, бо в стрічці будуть люди, знайомі, друзі, яких уже немає. Мене накриває хвилею емоцій, бо я дізнаюся про нові грані тих людей, яких уже більше не побачу, – розповідає 21-річний боєць полку «Дніпро-1» Валентин Ушич. – Я говорю про ці події неохоче, але усвідомлюю, що люди не зрозуміють без розповіді. Тому потрібно розказувати, як там було. Цей фільм важливий як історичне надбання, невеличка крапля того, що зараз відбувається на Донбасі, щоб люди знали, пам’ятали.
Зал Палацу дозвілля «Листопад» полтавці заповнили дощенту. Присутні хвилиною мовчання вшанували воїнів, які відійшли у Вічність. Учитель Валерія Боняківського Володимир Раковський, акомпануючи сам собі на гітарі, виконав пісню, присвячену бійцям. А мама загиблого після фільму подякувала присутнім у залі, що не забувають її сина та інших полеглих на Сході.
Фільм «Піски. Лицарі неба» про справжніх патріотів, які не побоялися загинути за Україну, про дітей, яким довелося подорослішати надто рано, про молодих жінок, які завчасно стали вдовами і які відмовляються говорити про своїх чоловіків у минулому часі. Це стрічка про правдошукачів, і ким би вони не були, спортсменами, ювелірами чи кадровими військовими, вони віддали своє життя за наше мирне існування, відгоріли швидко й яскраво, як серпнева зірка.
Наразі триває некомерційний прокат стрічки в Україні. Фільм презентували вже у Дніпрі, Кривому Розі. 16 лютого планують показати в Нікополі, а 24-го повезуть до Києва. Автори роботи хочуть, щоб її побачили і за кордоном.
Мета проекту Катерини Стрельченко – змусити мільйони голів аналізувати те, що діється в нашій країні. Адже доки війна триває в наших головах, ми непереможні.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь