Наслідки Мамаєвого періоду. Основи. Частина 1

1. >
2. Суспільство >
3. Наслідки Мамаєвого періоду. Основи. Частина 1

Вибори – це не про добрих людей чи поганих. Вибори – це про довіру й професійні якості. Так згадаймо управлінські якості одного з кандидатів на посаду міського голови нашого міста.

Олександр Мамай – у політиці людина не нова. 2010 року він впевнено прийшов до влади у Полтаві. Ба більше, він мав повноту влади у міськраді, адже завів туди 37 «своїх» депутатів зі «Совісті України».

Минуло 5 років, і через різні причини полтавці довірили своє місто Олександру Мамаю вдруге. Цього разу довіра була меншою: перемогу йому віддали в другому турі, фактично, «захищаючи» своє місто від іншого керманича міста Андрія Матковського, із яким потім Мамай й утворив коаліцію.

Проте через три роки депутати, обрані полтавцями, вирішили, що Мамая для міста досить. Відтак він очолював наше місто 8 років. З них перші 5, маючи повну більшість в міськраді. Інші три роки з економічною децентралізацією, коли 50% місцевих податків залишились у місті й таким чином бюджет Полтави зріс втричі.

За весь цей час він зробив чимало подвигів, яких так сором’язливо уникає у своїй нинішній кампанії. Ми ж це зробимо за нього. Враховуючи, що подвигів багато, то хіт-парадів буде два. В першому ми згадаємо більш практичні речі: гроші та все, що нас оточує. Отже:

Подвиг 1. Комунальний

Слово «комунальний» йде від латинського communa, тобто спільний. У кожному місті є низька комунальних підприємств. Завдання міського голови їх розвивати або оптимізувати їх використання. З цим завданням Мамай не впорався. Загинайте ваші пальчики:

За дороги у місті завжди відповідали КП «ШРБУ» та КП «ПМШЕД». Останнє почав робити банкрутом ще Матковський, віддаючи прибирання міста харківським «підрядникам».

Іронічно, але у 2010 році з гаслами врятувати ПМШЕД прийшов до влади Мамай. Він навіть об’єднав те зі ШРБУ. Проте потім об’єднане КП ліквідував (https://poltava.to/news/56032/ ). Харківські фірми-одноденки повернулись й почали прибирати місто нашою ж комунальною технікою в рази дорожче. Куди йшла маржа? Ми не знаємо, бо це справа правоохоронців.

Місто втратило не лише дорожників. Місто втратило власне КП «Ремліфт», замість якого за ліфтами міста тепер стежить фірма, пов’язана з однопартійцем Олександра Мамая (https://poltava.to/news/47821/ ).

Інша фірма, дотична до падчерки Олександра Федоровича Ірини Климко, раніше замінила нам комунальну диспетчерську, яка стежила за дотриманням графіку руху приватними перевізниками. Про її успіхи в цьому напрямку ви можете самі розповісти.

Олександр Федорович ніколи не приховував, що його зять заробляє на міському смітті – продаючи вторсировину зі сміттєзвалища в Макуховці (https://www.youtube.com/watch? ). Скільки? Невідомо. Проте після усунення Мамая з посади міського голови, КП КАТП-1628 (що відповідає за вивіз сміття та сміттєзвалище) стало прибутковим. Містика.

Ті підприємства, які пережили дві каденції Мамая, вже нічого не бояться, не оновлювались й час їхнього банкрутства був не за горами. Як-то кажуть, «їм на кладовище вже прогули ставили».

КП «Полтаваелектроавтотранс» чи не єдине, яке може похизуватись оновленням тролейбусного парку в часи каденцій Мамая. Проте чим підприємство не може похизуватись, так це поповненням автобусного парку Фактично, за 8 років його управління воно залишилось з кількома «Богданами».

Ну, і варто згадати реформу ЖЕКів. Коли їх було знищено та об’єднано в один КП «ЖЕО №2». Від цього якість послуг краще не стала, проте ми ж знаємо, навіщо Мамай полюбляє об’єднувати КП.

Відтак, за роки правління Мамая місто втратило комунальне підприємство, що прибирало місто від снігу (напевно, міський голова хотів дарувати дітям справжню зимову казку), КП що ремонтувала дороги, КП що стежило за графіком руху та ліфтами міста. Інші занепали.

Подвиг 2. Закупівельний

Бути політичним союзником Мамая вигідно, адже тоді ти можеш почати не лише монопольно замінювати комунальні підприємства, але й просто сидіти на підрядах. Не секрет, що місцеві КП в часи каденції Мамая замовляли газ у приватних структур тодішньої депутатки міськради від партії «Совість Україна» – Ліліани Бєлашової.

Інші постачальники не мали шансів на тендерах. Також ще однією благодатною галуззю для почту Мамая був ремонт будинків. Майже кожен партієць мав свій ФОП, через який проходили бюджетні кошти на їхній ремонт.

Тобто за документами депутати «Совісті України» ремонтувати будинки буквально власноруч. Зокрема відзначились ексдепутат тоді ще Ленінської райради Микола Сіровський, ексдепутат Шевченківської райради Дмитро Орлов та ексдепутат міськради Володимир Медяник.

І йдеться не про тисячі гривень, аби ви розуміли ФОПи з орбіти Медяника лише за день могли отримувати замовлення на 6 млн грн (https://poltava.to/news/43248/). Ну, а газ – це завжди недешево. Зокрема у 2017 році дотичні до Бєлашової структури отримали 13 млн грн.

Найцікавіший же випадок трапився з падчеркою Мамая – Іриною Климко. Вона у 2017 році разом з чоловіком Володимиром Бакуменко (той що заробляв на продажу вторсировини) розіграла тендер на постачання шин для КП КАТП-1628. Проте через резонанс закупівлю все-таки скасували (https://poltava.to/news/42061/ ).

Подвиг 3. Благоустрій

Тут все просто. Знайдіть, будь ласка, момент, де Олександр Мамай відкриває парк або хоча б його оновлює. Не частину парку, а парк. Не знайшли? Тоді сходіть на Співоче поле, воно характеризує благоустрій Мамая.

Можливо, ви знайдете фотографії, де Олександр Федорович відкриває фонтан (бажано не за мільйон доларів). До речі, про мільйон доларів. Мамай також має об’єкт на цю сакральну суму. Ремонт підземних переходів на Шевченка та в центрі коштував бюджету приблизно 25 млн грн (https://poltava.to/news/47106/ ).

Зате економили на тротуарах, ми тут не говоритимемо про велодоріжки чи людські пандуси, адже Мамай такі речі взагалі не визнавав. Просто тротуари у центрі міста за 8 років мали вигляд (а деякі й мають) кратерів.

І якщо ви цього не помічали, то лише того, що не було освітлення. Олександр Федорович взагалі не бажав займатися КП «Міськсвітло». Врешті йшлося про освітлення вулицями сучасними LED-ліхтарями, що вже є в кожному обласному центрі країни.

Ба більше, з міста зникало освітлення. Так, при Мамаю не світилась альтанка, історичні будинки та релігійні будинки. Навіть приміщення міської ради. Все, як заповідав Гоголь, – «темна українська ніч».

Подвиг 4. Перевізники

Олександр Федорович прийняв місто з автобусами «УМАК», а залишив зі старими Рутами. На початку 2011 року в Полтаві з’явився новий перевізник, і це був «Полтавапастранс». Підприємство було дотичне до депутата, вгадайте якої партії? Так, «Совісті України». Ідеться про Володимира Хоменка.

Через кілька років і воно зникло, але лише обрані перевізники вигравали конкурс на маршрути, який фактично проводила приватна диспетчерська падчерки Мамая.

Ті, своєю чергою, не мали достатньої кількості автобусів, проте мали дозволи. В тих, в кого автобуси були, змушені платити пулу «мамаєвських підрядників», аби також мати право їздити. Звичайно, це не дуже вигідно й призвело до того, що автобуси зникли.

Ну а щодо власного КП, то вище написано. Автобуси вони не купували, а тролейбусів не вистачало.

Подвиг 5. Дороги

Із появою економічної децентралізації бюджети міст збільшились, й це переросло у більші обсяги фінансування доріг. У містах покращились дороги. У Полтаві також почали робити дороги, щоправда, приватні фірми, бо власне КП для цього й знищили.

Та одна полтавська дорога була найбільш знаменита – Київське та Харківське шосе. Розбита за часи Мамая вщент дорога стала місцевою пам’яткою. Проте міська влада ігнорувала її існування, хоча та була на її балансі.

Звичайно, дорогу розбивали транзитні фури, проте це не привід удавати, що дороги немає на балансі міста. Принаймні для хорошого міського голови не привід. Після усунення Олександра Мамая дорогу почали ремонтувати: спочатку співфінансуванням обласної та міської ради, а потім зробили за кошти держави у межах «Великого будівництва».

Таким чином за 8 років управління містом, можливо, Мамаю є, чим похизуватись. Проте це точно не розвиток господарства, раціональне використання коштів, благоустрій, транспорт та дороги.

У наступному хіт-параді ми поговоримо про більш моральні та естетичні подвиги.

Сергій Мірков