Убивцю Героя Небесної Сотні Ігоря Сердюка з Кременчука встановили, але за 7 років так і не покарали

1. >
2. Суспільство >
3. Убивцю Героя Небесної Сотні Ігоря Сердюка з Кременчука встановили, але за 7 років так і не покарали

Сьогодні, 18 лютого, 7 річниця початку масових розстрілів на Майдані під час Революції гідності.

У характері Ігоря з ранніх років було прагнення до незалежності, патріотизм. Коли Україна обрала Незалежність, він випиляв з бронзи тризуб, потім зробив зачіску у вигляді козацького чуба. А на грудях набив татуювання – портрет Че Гевари. Це був його ідеал боротьби за свободу. Ігор з дитинства цікавився історією. Він дуже пишався, що його прізвище Сердюк, адже сердюками називали піхотні полки, що були особистою охороною гвардією гетьмана.

Кременчужанин не залишився байдужим до подій у Києві, тому з перших днів брав участь у Революції Гідності. Як учасник віче під стінами Верховної Ради 18 лютого 2014 року на перехресті вулиці Інститутської та Кріпосного провулку разом з іншими активістами будував барикаду, носив мішки. Під час цього снайпер вистрелив в Ігоря.

На похорон Ігоря 21 лютого 2014 року прийшло близько двох тисяч людей. У труну Герою Небесної Сотні поклали його протигаз і каску з написом «Тільки перемога».

На честь Ігоря Сердюка перейменовано вулицю, яка раніше називалася Жовтнева. Також на честь загиблого під час Революції Гідності кременчужанина встановили меморіальні дошки: на будинку, де він проживав, а другу – на будівлі школи № 18, де він навчався. На перехресті вулиць Небесної сотні та Ігоря Сердюка встановлений барельєф.

За 7 років вбивць так і не покарано

Зауважимо, що відеорозслідувачі Jus Talionis Reconstruction Lab., три роки тому опублікували відеосинхронізацію першої частини подій 18 лютого на Майдані. Згідно з якою видно, що протягом 1,5 години (від 13:30 до 15:00) під час мирної ходи до Верховної Ради правоохоронці та «тітушки» вже вбили (чи нанесли смертельні поранення) 6 активістам серед яких кременчужанин Ігор Сердюк.

У вбивстві Сердюка, Шаповала та Кіщука обвинувачується Олександр Бєлов, харківський «беркутівець». В його рушниці знайшли сліди свинцю, на нього також вказують свідки. Певний період під час слідства він перебував у СІЗО, але у 2016 році суддя Лашевич присудив йому нічний домашній арешт, і зрештою у вересні 2017 року просто не явився до суду. Станом на зараз (2021 рік) його оголошено в розшук.

Олександру Бєлову інкримінують:

• ст. 340 ч.1 (Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій – карається виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.);

• ст. 365 ч.3 (Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї – карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років)

• ст. 115 ч.2 п. 1 (Умисне вбивство двох або більше осіб – карається позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі) ст. 263 ч.1 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років)

Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів становлення України

Верховна Рада підтримала заяву у зв’язку з річницею подій Революції Гідності, яка дає політичну оцінку подіям на Майдані. «За» проголосували 295 народних депутатів. Проти проголосували 17 нардепів ОПЗЖ, а також «слуга народу» Бужанський.

Документ схвалили, щоб надати політичну оцінку подіям Євромайдану, Революції Гідності та їхнім наслідкам. Зокрема, дається оцінка діям Віктора Януковича, міліцейських підрозділів «Беркут» та іншим особам і організаціям, які вчиняли протиправні дії.

Рада у такий спосіб заявила, що Революція Гідності – один з ключових моментів українського державотворення і виразник національної ідеї свободи.

У «справах Майдану» збільшили кількість підозр та обвинувальних актів

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова у звіті на офіційному сайті прокуратури зазначила, що у «справах Майдану» у 2020 році повідомлено втричі більше підозр та скеровано обвинувальних актів, ніж у 2019 році.

Прокурор відзвітувалася про результати розслідування трагічних подій на Майдані: вбивств, викрадень, переслідувань, зловживань, перешкоджань мирним протестам.

– За результатами розгляду клопотань прокурорів профільного Департаменту, упродовж останнього року слідчими суддями обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою (заочно) стосовно 31 підозрюваного, з яких 25 – колишні правоохоронці, 4 – колишні високопосадовці, 2 – цивільні особи. Ці цивільні, до речі, підозрюються у вбивстві правоохоронців та замаху на вбивство військового. Підкреслю, слідство всесторонньо розслідує всі факти злочинів під час Майдану. Це рішення суду, що дають стороні обвинувачення процесуальну можливість розпочати стосовно підозрюваних процедуру екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування. 20 таких дозволів отримано за останній рік. Спеціальне досудове розслідування, іншими словами заочне, тепер здійснюється відносно 10 колишніх співробітників полку «Беркут», які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів. Лише за два останні місяці судом надано дозволи на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 6 колишніх високопосадовців та 2 правоохоронців, які займали керівні посади якраз в провадженні щодо найкривавіших днів Революції Гідності – з 18 по 20 лютого 2014 року, – йдеться у повідомленні.

Заочне слідство дозволено стосовно колишніх Голови Служби безпеки України та його першого заступника – керівника Антитерористичного центру при СБУ, Міністра оборони України, Міністра внутрішніх справ України та його заступника, командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших, що підозрюються у організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню мітингів, перевищенні влади та службових повноважень, умисних вбивств 62 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень 92 особам, терористичного акту, а також дезертирства.

Спеціальне досудове розслідування щодо 2 цивільних осіб, підозрюваних у викраденні та катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, а також умисному вбивстві Вербицького, завершено і 11 лютого 2021 року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду за спеціальною процедурою, так званою «заочкою».

– Серед перспектив на цей рік – завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на вул. Інститутській 20 лютого 2014 року. З огляду на періодичність судових засідань, ми маємо підстави розраховувати на вирок до кінця 2021-го. В планах – початок заочних судових процесів стосовно колишнього керівництва держави за події 18-20 лютого 2014 року, а також щодо членів злочинної організації так званих «тітушок», які на замовлення колишнього керівництва МВС України викрадали та катували учасників акцій протесту, у тому числі вбили Юрія Вербицького, – повідомила Венедіктова.

Джерело – ТелеграфЪ

• #Кременчук
• #Революція гідності
• #Небесна сотня