Досвід «Укрнафти» у впровадженні нової технології Fly Ash Frac для інтенсифікації свердловин

22 березня 2021, 12:52 0

10 березня на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбувся VII Міжнародний галузевий форум «Підвищення ефективності видобутку вуглеводнів на нафтогазових родовищах України».

Участь у форумі взяв Ярослав Халак, операційний менеджер (послуги інжинірингу та дослідження свердловин) УНПС ПАТ «Укрнафта». Він розповів про минулорічний досвід компанії у проведенні гідророзриву пласта (ГРП) за альтернативною технологією Fly Ash Frac з використанням золошлакових матеріалів українських ТЕС та пропантів дрібних фракцій в нагнітальній свердловині №241 Долинського родовища.

Ярослав Халак наголосив, що 2020 рік став своєрідним шоком для нафтогазових компаній і «Укрнафта» не стала виключенням. Максимальне скорочення витрат спонукало до пошуку альтернативи традиційним операціям ГРП із високов’язкими рідинами та застосування пропантів як розкліплювача тріщин. «Детально вивчивши можливі варіанти, ми зупинилися на проведенні ГРП із використанням виключно пластової води (без додавання хімічних реагентів) та золи сухої», – сказав операційний менеджер.

Крім того, що використання золи сухої українських ТЕС є доступним і підтримує вітчизняного виробника, це бюджетний продукт. Для порівняння: 1 м³ високов’язкого гелю ~ від 2349 грн, 1 т пропанту ~ від 7432 грн (вартість 1 ГРП з КРС ~ 4 млн грн), 1 т золи сухої – 1040 грн (відповідно вартість 1 ГРП з КРС ~ 1,5 млн грн).

Ярослав пояснив, що перед безпосереднім проведенням свердловинної операції були лабораторні тестування золошлакових матеріалів. Виявилося, що практично за усіма показниками зола суха відповідає показникам, які вимагаються до пропантів. Єдиною суттєвою відмінністю є розмір (менше у 50 разів), що дозволяє легше заносити розкріплювач в тріщину.

Для проведення ГРП обрали нагнітальну свердловину 241-Долинську. Протягом останніх років на цьому об’єкті спостерігалася тенденція до зменшення приймальності – на нижніх відкладах витратомір зафіксував всього 5-10 м³/добу.

ГРП виконали 31 грудня минулого року. У свердловину закачали 220 м³ пластової води, близько 24 т золи виносу та 1 т пропанту. І хоча з моменту проведення ГРП пройшло не так і багато часу, за результатами можна впевнено сказати: «Укрнафті» вдалося залучити в роботу раніше не задіяні відклади та збільшити приймальність свердловини в середньому на 60%.

Серед недоліків золи сухої Ярослав називає швидке осідання – це показали результати геофізичних та гідродинамічних досліджень проведених після ГРП. Закріплення відбулося тільки по нижній частині створеної тріщини під час ГРП. Та все ж, переваги золи сухої є суттєвішими і в компанії продовжать використовувати її для проведення операцій ГРП: «Ми бачимо перспективу технології Fly Ash Frac з використанням золошлакових матеріалів українських ТЕС і будемо надалі займатися впровадженням цієї альтернативи в компанії».

Так, протягом 2021 року планується ще одна операції в нагнітальній свердловині, і вже за результатами ГРП за альтернативною технологією у двох нагнітальних свердловинах, буде розглядатися варіант проведення ГРП за технологією Fly Ash Frac у видобувних свердловинах. Водночас від традиційних ГРП в «Укрнафті» відмовлятися не збираються.

За матеріалами пресслужби ПАТ «Укрнафта»

Суспільство 22 березня 2021, 12:52