Як впроваджують гендерну політику на Полтавщині

1. >
2. Суспільство >
3. Як впроваджують гендерну політику на Полтавщині

Фото – zoda.gov.ua

Останнім часом як на обласному, так і на міському рівні активно обговорюють питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Які проблеми та перспективи реалізації державної політики в просуванні ідеї гендерної рівності в регіоні та в обласному центрі зокрема – далі в матеріалі.

19 березня на нараді «Гендерна рівність як основа демократичного суспільства» в Полтавській ОДА презентували Гендерний профіль області – аналітичний інструмент оцінки становища жінок і чоловіків або їх груп, який можна використовувати для ухвалення управлінських рішень.

Гендерні профілі розробив Офіс Віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ірини  Климпуш-Цинцадзе в межах проекту ООН Жінки «Гендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки» за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Розробники такого регіонального документа – Департамент соціального захисту населення та радниця голови Полтавської ОДА з гендерних питань, докторка соціологічних наук Олена Стрельник.

Профіль складається зі статистичної та аналітичної частин, має вісім розділів й охоплює такі галузі як населення та домогосподарства, зайнятість та безробіття, охорону здоров’я, соціальний захист населення, освіту та наукові кадри, культурні послуги, фізичну культуру та спорт, правопорушення, злочинність, домашнє насильство, інституційне та ресурсне забезпечення досягнення цілей гендерної рівності в області, ухвалення управлінських рішень.

Профіль готували близько трьох місяців. Два місяці збирали інформацію від облстату, центру зайнятості та відповідних департаментів облдержадміністрації. Ще місяць тривала робота з уточнення даних, їх опису та аналізу, створення рекомендацій тощо.

Зараз практично кожен регіон України має власний гендерний профіль.

Основний підхід Гендерного профілю Полтавської області полягав у тому, щоб не просто дати перелік даних, а описати, проаналізувати їх і дати рекомендації до кожного сектора, зазначає дослідниця гендерних питань Олена Стрельник.

– У цьому й полягає його практичне втілення. Річ у тім, що на місцях немає розуміння, що гендерна політика стосується всіх сфер ухвалення рішень. В ідеалі, кожна цільова чи комплексна програма, яку ухвалюють в області, місті чи на рівні громад, має містити елементи гендерного підходу. Ми розуміємо, що громади не мають ресурсу для експертного супроводу, зокрема з гендерноорієнтованого бюджетування. Тож людина, яка відповідає за цей напрямок, може відкрити Гендерний профіль Полтавської області й подивитися на тенденції, почитати рекомендації, – резюмує радниця голови Полтавської ОДА з гендерних питань.

Що ж стосується територіальних громад, то за законодавством, із 2005 року виконувати обов’язки Уповноваженої особи з питань рівних прав і можливостей, або координатора мають заступники чи заступниці голів.

На сьогодні в області 46 з 60 громад мають таких призначених осіб.

Дані гендерного профілю можна використовувати в будь-якій галузі

Візьмемо для прикладу медицину й проаналізовані в документі показники захворюваності.

– Якщо ми знаємо, що чоловіки мають вищий рівень смертності за певними класами хвороб, і нам відомо, чому так стається, це дозволяє більш прицільно та ефективно побудувати програми профілактики. Спільна причина, чому чоловіків помирає більше за практично всіма класами хвороб, – те, що вони пізніше звертаються до лікарів, – розповідає Олена Стрельник. – Єдиний клас захворювань, де чоловіків помирає менше, – серцево-судинні. Відповідно, це дає можливість більш точково побудувати профілактичні програми або охопити групи ризику профілактичними оглядами тощо. Це могла б бути організація якихось інформаційних кампаній чи круглих столів, на яких би доносили, що турбота про власне здоров’я не завжди суперечить образу справжнього чоловіка. Бо це, власне, одна з причин такого стану речей.

Як каже соціологиня, часто статистичні дані можуть стати дороговказом у розв’язанні певної проблеми.

– Пригадую досвід гендерноорієнтованого бюджетування в Чернівецькій області. Там виявилося, що чоловіки, які хворіли на цукровий діабет, значно частіше мали інвалідність, ніж жінки. Причиною також було те, що вони пізніше зверталися до лікарів й не так ретельно дотримувалися лікарських приписів. Відповідно, бюджетні витрати на лікування супутніх хвороб чоловіків були на 30% вищими, – зазначає радниця голови ОДА з гендерних питань.

Про вплив карантину на гендерний профіль області цьогоріч говорити зарано, адже дослідники отримують дані за перше півріччя в червні-липні.

– Я пам’ятаю дані за січень-червень 2020 року. За цей час рівень зареєстрованого безробіття в Полтавській області зріс винятково за рахунок жінок. Що буде цьогоріч, говорити складно. Маю застереження, що карантин може спричинити зниження рівня економічної активності жінок, і, можливо, поглибить гендерний розрив в оплаті праці, – розповідає Олена Стрельник.

На думку дослідниці, причиною змін жіночих професійних перспектив може послугувати періодичне закриття дитячих садочків та шкіл, дистанційне навчання вдома, яке здебільшого створює додаткове навантаження на жінок і вони частіше залишатимуться вдома тощо.

Нещодавно в Україні створили новий центральний орган виконавчої влади – Національну соціальну сервісну службу. Із 1 липня мають розпочати роботу регіональні відділення цієї служби, на які має бути покладена реалізація політики рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Тож певні процеси за цим напрямком в ОДА зараз призупинилися.

Окрім того, проблема комунікації нинішніх владних структур полягає в тому, що якщо реалізація гендерної політики покладена на Департамент соціального захисту населення, то й виявлені проблеми сприймають винятково у полі його діяльності. Але впровадження ідей гендерної рівності лежить у значно ширшій площині. І для ефективнішої роботи всі департаменти мають комунікувати між собою та брати до уваги гендерний аспект.

– Справді, бракує усвідомлення, що гендерний підхід має бути комплексним і стосуватися усіх сфер ухвалення рішень. Щоб це відбулося, може бути кілька механізмів. По-перше, це ухвалення окремої обласної програми рівних прав і можливостей жінок та чоловіків. І відповідні департаменти тоді можуть бути її співвиконавцями. Така ініціатива була, але через реформування структур ОДА у зв’язку зі створенням Національної сервісної служби ці процеси ускладнилися, й поки питання гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству йдуть лише частиною обласної програми з соціального захисту. Знову-таки, створюється хибне уявлення, що це лише соціальний захист. Втім Полтавська обласна рада своїм рішенням підтримала ідею приєднання області до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. А оскільки питання Хартії стосується всіх сфер життя, то, відповідно, всі департаменти матимуть долучитися до плану її реалізації. Тож є надія, що це створить більше можливостей для  комплексного підходу, – резюмує дослідниця.

Докладно ознайомитися з профілем можна на сайті Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОДА http://plsz.gov.ua/news.html#

– Обласна рада на своїй останній сесії підтримала проект рішення про приєднання до Європейської Хартії рівності. В Україні раніше не було прецедентів приєднання на регіональному рівні. Тож Полтавщина – перша область, яка долучається до Хартії. Цю ініціативу підтримала також і Асоціація міст України, – розповідає ініціаторка приєднання регіону до Хартії, депутатка Полтавської обласної ради Тетяна Юрченко.

Рада Європейських муніципалітетів та регіонів розробила цю Хартію, яку підтримано Європейською Комісією через 5-ту програму дій Співтовариства щодо досягнення рівності чоловіків і жінок, вони розглядають цю можливість такого партнерства від місяця до трьох.

– Якщо приєднання Полтавщини погодять, то нашу область нанесуть на європейську мапу, і ми підпишемо цей документ. Далі разом розробимо План дій на регіональному рівні, який буде дорожньою картою для роботи у впровадженні гендерного підходу за всіма напрямками. Усі програми, які ухвалюють на місцевому чи обласному рівні, повинні мати гендерний підхід. Це потрібно насамперед громадянам, щоб на всіх рівнях не було дискримінацій за гендерною ознакою і наші люди мали рівні права й можливості, – резюмує Тетяна Олегівна.

Реалізація політики рівних прав і можливостей на міському рівні

19 березня цього року на сесії Полтавської міської ради оголосили про створення депутатської групи «Рівні можливості» у складі п’яти депутаток. Туди ввійшли Юлія Городчаніна та Юлія Костенко від «Європейської Солідарності», Вікторія Лоза від «Рідного міста», Владлена Каплін від «Партії Простих Людей Сергія Капліна» та Катерина Бабіч від партії «Слуга Народу», яка стала головою цього об’єднання. Схожі групи також з’явилися і в районних в місті радах.

Як розповіла Катерина Бабіч, міжфракційне об’єднання «Рівні можливості» вже чотири роки функціонує в Парламенті, тож, власне, група не нова:

– У цього об’єднання вже є певний імідж. Воно працює за конкретними напрямками, починаючи від просторової інклюзії, тобто рівних можливостей у просторі, освіті, дозвіллі, закінчуючи темою відповідальності як чоловічого, так і жіночого батьківства. Наша депутатська група «Рівні можливості» вже провела кілька стратегічних зборів, на яких визначили основні напрямки роботи. Також ми зустрічалися з представниками NDI, які є консультантами таких груп у регіонах. Ми обговорили тему Європейської Хартії та важливість ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульської конвенції), підтримки її на всіх рівнях рад: від Верховної до місцевих.

За словами пані Бабіч, для міста зараз дуже актуальна тема протидії домашньому насиллю, адже карантин поглибив цю проблему.

– Перед нами як депутатками стоїть величезне завдання – розбудувати в Полтавській ОТГ мережу притулків для родин, які страждають від домашнього насильства, щоб забезпечити людям медичну, психологічну та правоохоронну допомогу. Ми знаємо, що в Полтаві функціонує притулок БО «Світло надії», яке очолює Олена Чикурова. Ми з нею теж зустрічалися, щоб зрозуміти, як можемо їх підтримати. Як на мене, роль цього міжфракційного об’єднання – щоб усе з балачок переходило в ракурс системних рішень, – каже депутатка.

Окрім домашнього насилля, у місті зараз дуже гостро стоїть проблема інклюзії.

– Тема людей з інвалідністю в нас критична, бо ми на вулицях їх не бачимо. І це не означає, що їх немає, а через те що відсутня інфраструктура для їхньої життєдіяльності поза квартирами. Умови в нашій громаді не пристосовані також для сімей з дітьми тощо, – розповідає Катерина Бабіч. – Гендерні інфраструктура та бюджетування – це сучасний інструмент який дозволяє збалансовувати витрати бюджету. Важливо, коли планують створювати тротуар, щоб у цьому був гендерний підхід. Зручний для велосипедиста, людини на візку, мами чи тата з дитячим візком тощо.

Ініціювання акцій і промоцій у напрямку просування ідеї гендерної рівності, співпраця із міжнародними організаціями, реагування на прояви сексизму, просвітницька робота з молоддю та дітьми, – саме такі вектори роботи окреслює голова групи «Рівні можливості» в Полтавській міській раді Катерина Бабіч.

На думку депутатки, такі групи дають можливість не політизувати тему, а об’єднувати людей навколо проблеми. Незабаром депутатки планують створити у «Фейсбуці» сторінку «Рівні можливості», куди кожна і кожен зможе  написати свої пропозиції щодо напрямку просування ідеї гендерної рівності в місті.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми,  що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

Читайте також: Гендерна квота в дії: скільки депутаток обрали на Полтавщині

Автор: Наталка Сіробаб