Полтавці, які бігали заради дітей, стали рекордсменами Книги рекордів України

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавці, які бігали заради дітей, стали рекордсменами Книги рекордів України

Після закінчення благодійного марафону. Фото – зі сторінки Running CLUB Poltava у Фейсбук ( 3 шт.)

Благодійний забіг «Біжу заради дітей», який стартував 28 січня, завершився рекордом – полтавці Дмитро Кербут та Григорій Юхимець пробігли за місяць понад 630 кілометрів.

Нагадаємо, метою марафону було зібрати кошти на закупівлю методичного обладнання для Центру розвитку особливих дітей «Дитина і світ».

Про те, які труднощі довелося долати на шляху, скільки грошей зібрали та, власне, про сам рекорд, «Колу» розповів Дмитро Кербут.

– Умова цього багатоденного марафону була наступна - протягом 30 діб долати дистанцію 21 км 97,5 м. Ні про яке розділення дистанції мови навіть не велося. Це б уже було не дуже схоже на випробування до якого можна привернути увагу. Адже це ще й виклик людським можливостям. Тому бігали з Григорієм один раз на добу, без зупинок, – розповідає Дмитро. –  Свої корективи в марафон вносила робота. Два дні ми бігли після моєї роботи, тож стартували аж після 21.00, а два дні по завершенню роботи Григорія – після 18.00.

Коли вихідні у хлопців випадали на один й той самий день, бігали вранці. У деякі дні забігу Дмитру вдавалося вирватися ще й до басейну та спортзалу.

Спочатку хлопці бігали навколо Корпусного парку. Час подолання відстані щодня різнився. Чимало залежало від погоди, адже доводилося бігати і в мороз -20, від часу доби і, звісно, від втоми. Самий швидкий забіг у Дмитра був – година 39 хвилин, у Григорія – година 35 хвилин,  найдовший – 2 години 10 хвилин. Метраж навколо Корпусного парку близько 950-960 м. 21 км 97,5 м – це 21 коло.

– Через 15 днів бігати навколо парку набридло. Тому міняли маршрут і бігали по всьому місту. Але обов’язково забігали в Корпусний,  у нас там майже завжди була група підтримки: члени Running CLUB Poltava, бігуни, любителі міста Полтави, на кінцевих стадіях ми вже там так примелькалися , що водії нас підтримували, – усміхається Дмитро Кербут.  

За словами бігуна, бажання здатися не виникало, але були дні, коли здавалося, що втома ось-ось здолає. Найскладнішими були 19 та 28 дні.

– До 19 дня якось втягнулися і все йшло по плану не зважаючи на погоду, а от потім втома накривала все більше і більше. 28 забіг уже був мов би фінальною битвою – тому і самий довший 2. 09. Бігли вже винятково завдяки силі волі. 29 забіг був вже майже фінальний – якось відпустило, а останній 30 – пролетіли, шалена підтримка робить своє діло, – говорить Кербут. – Якби на десятому забігові була така втома як на 28,  то думаю наш марафон пішов би крахом. Але все ж таки у нас з Григорієм за плечима був невеликий досвід: ми брали участь в напівмарафонах та марафонах.

Хлопець каже, що натхнення долати щодня чималу відстань додавала шалена підтримка рідних та небайдужих людей. Особливо ж Дмитро та Григорій вдячні своїм дружинам Галині та Світлані. Саме вони щодня їх підбадьорювали та піклувалися за належний раціон і відпочинок.

– Ми вдячні членам Running CLUB Poltava, які підхопили цю ідею і з відповідальністю віднеслись до неї. Адже на них лежала місія організації всього заходу: пошук спонсорів, реклама, телебачення, старт та фініш марафону, забезпечення бігунів на маршруті та розвезення по домівках, – зауважує Дмитро. – Тому вважаю якщо оцінювати увесь захід у 100%, то лише 10% – це те що ми бігли,  інші 90% успіху – належать  тим, хто нас підтримував. І ми пишаємося що маємо таких друзів. На маршруті нас пітримували дуже багато полтавських любителів бігу, вони виходили з нами на старт або приєднувалися протягом пробіжки. Також дуже вдячні організаціям, підприємцям та приватним особам, які вносили благодійні внески згідно акції  «Біжу заради дітей». А також допомагали у фінансуванні матеріальної бази самого забігу.

Щодо рекорду, то спочатку про нього не йшлося, але у фейсбуці хтось із групи підтримки написав, чому б не запросити до Полтави представників «Книги рекордів України» та зафіксувати рекорд. Зрештою, так і сталося й після останнього забігу Дмитро Кербут та Григорій Юхимець отримали дипломи про встановлення рекорду України.

Завдяки забігу вдалося зібрати майже 18 500 гривень.

Автор: Ольга Правденко