Cьогодні
У сільській школі біля Полтави зібрали кількасотрічні експонати: таємниці музею. ФОТО
30 листопада 2021, 18:00 0
Уламки старовинних амфор, горщиків, глиняні ґудзики, кількастолітня цегла, сторічні рушники, сорочки, прясельця, прялка, гребені, конопляні полотна, веретено… не віриться, що невелика шкільна кімната може вмістити кілька сотень цікавих експонатів.
В історико-краєзнавчому пришкільному музеї в Чорноглазівці, який існує з 1977 року, «Коло» побувало під час проєкту «Від Полтави до Чорноглазівки: віддалений округ з надією на майбутнє». Це перший пришкільний музей, в якому нам довелося побувати в рамках проєкту. І він дійсно дивує, адже тут зібрані речі, починаючи зі скіфської доби і закінчуючи сьогоденням нашої країни. Окремий куточок в музеї виділений російсько-українській війні, яка триває нині.
А почалося все з великого бажання вивчати і досліджувати рідний край. А ще з ентузіазму вчительки історії Світлани Рощук, яка у 1978 році створила пошуковий загін «Калина», він діє і до цього часу. Найперше вирішили дослідити, звідки пішла назва Чорноглазівка та коли засноване село, адже спочатку воно називалося Кійківщина, і знаходилося в іншому місці. Довгі результати пошуку дали результат: назва Чорноглазівка з’явилася теж від прізвища.
– Порфирій Чорноглазов був генерал-майором з дворянського роду, уродженець Єкатеринбурга. За заслуги у російсько-турецькій війні, йому дали у власність землю на Полтавщині, де згодом і було засноване наше село. При цьому сам Чорноглазов жодного разу тут не був, лише призначив управителів. Зберігся його єдиний портрет, який виставлений на аукціон і коштує зараз 20 тисяч гривень, – розповідає засновниця музею, вчителька історії Світлана Рощук, показуючи на портрет засновника села.
Частину речей знайшли самі, іншу – принесли жителі села в користування: це старовинний одяг, якому кілька сотень років, прялка, хустки, дуркарська машинка, шкіряні рукавиці 1905 року, необроблені конопляні нитки, рушники, радіо, яке збереглося з часів Другої Світової війни.
Неподалік Чорноглазівки відбувалися бої Полтавської битви. Як доказ пані Світлана демонструє гарматне ядро знайдене в полі під час оранки.
– Бачите, нарізка свідчить, що воно було випущене з гармати. Знайшли його у 1978 році. Пам’ятаю, що спочатку зі школи я понесла його додому, бо побоялася, що там порох і довгий час воно зберігалося в мене у дворі. Згодом таке ядро я побачила в музеї Полтавської битви і там же більше – про бої на нашій території, – показує Світлана Рощук.
Серед унікальних об’єктів – кілька цеглин з випаленими іменами та прізвищами.
– З цієї цегли у 1905 році була збудована школа в селі Долина, зараз там олійниця, а випалювали її на цегельні в Диканьці, котра належала роду Кочубеїв, – розповіла Світлана Анатоліївна.
Нині в музеї проводять уроки літератури та історії, а також екскурсії. А на основі зібраних в музеї матеріалів студенти педагогічного вишу пишуть свої магістерські роботи
Читайте також: Із динозавром та Наливайком – шкільний музей на Полтавщині дивує експонатами. ФОТО
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь