Від Полтави до Чорноглазівки: віддалений округ з надією на майбутнє

1. >
2. Суспільство >
3. Від Полтави до Чорноглазівки: віддалений округ з надією на майбутнє

До складу Полтавської територіальної громади (ТГ) входить десять старостинських округів: Абазівський, Бричківський, Валківський, Гожулівський, Ковалівський, Пальчиківський, Сем’янівський, Супрунівський, Тахтаулівський, Чорноглазівський. Шість з них ми відвідали в рамках проєкту «Кола» «Від Полтави до…», мета якого розповісти, як живуть люди в селі після об’єднання з містом. Нещодавно відвідали Чорноглазівський старостинський округ, що за 20 кілометрів від Полтави.

Зазначу, після відвідин Валка, який склав досить гнітюче враження через погану дорогу, відсутність інтернету, телефонного зв’язку і транспортного сполучення, до Чорноглазівки в мене було теж упереджене ставлення, хоча до цього я там не була жодного разу. Думалося, що село досить віддалене, знаходиться не по трасі Київ-Харків, тому й ситуація там не з найкращих. Мої упередження виявилися хибними. Чому – далі в матеріалі.

Шлях до Чорноглазівки вже знайомий нам – невеликі проміжки рівної дороги густо пересічені великими ямами. Особливо сумна ситуація поблизу села Андріївка, де величезні ями просто не можливо об’їхати, тому водії проторили шлях обабіч, по ґрунтовці.

Флагшток і «Сказка» – як зустрічає гостей Чорноглазівка

Сама Чорноглазівка зустрічає красивою зупинкою, розмальованою місцевою жителькою, та флагштоком із прапором посеред майдану. Його установили депутати останньої каденції колишньої сільської ради – як пам’ять про свою діяльність. У майбутньому на майдані біля флагштоку хочуть висадити парк.

А ще в Чорноглазівці є «Сказка» – це довга будівля обкладена плиткою, яка починає руйнуватися, але має вивіску з красивою назвою. Виявилося, що колись там був магазин, а прізвище власника Сказка! Щоправда зараз він не платить податки.

Центр Чорноглазівки дуже компактний. На одному клинку розташовані школа, садок, будинок культури, дитячий майданчик, сільська рада і магазин. На першому поверсі сільської ради –фельдшерсько-акушерський пункт, де є маленький аптечний пункт та відділення «Укрпошти», яке працює тільки двічі на тиждень і під загрозою закриття взагалі.

«Ми для міста – точно щось нове і не зовсім ще зрозуміле»

Олександр Іщенко, староста округу, починає розмову з того, що без місяця 35 років пропрацював Чорноглазівським сільським головою.

– Ставав ще при Сталіну, – жартує Олександр Михайлович.

Чорноглазівський старостинських округ – це сім населених пунктів: Чорноглазівка, Макарцівка, Носівка, Бершадське, Глухове, Долина, Трирогове.

– «Коло»: Олександре Михайловичу, яке у вас населення зараз і скільки людей жило на початку Незалежності?

ОІ: Зараз десь 670 осіб на увесь старостат. А коли я сідав у це крісло було 2700. Розумієте, який рух із сільських населених пунктів? Зараз у Чорноглазівці мешкає 214 людей, у Глуховому 102, у Макарцівці – 202, у Долині – 73, в Бершадському живе 16 осіб, в Носівці – одна людина і в Трироговому – шість.

– «Коло»: А дітей, скільки залишилося? У вас загальноосвітня школа чи неповна?

ОІ: Неповна середня школа, дев’ятирічка. На сьогодні там навчається 65 дітей. У школу ходять не тільки діти з нашого округу, а й з Валка, з Байрака, того що в Диканській громаді.

– «Коло»: З чого почали роботу, коли стали старостою, доводилося зустрічатися з людьми, пояснювати їм суть нової посади?

ОІ: Я зустрічаюся з ними щодня і вони поки що не розуміють, що ті функції, які виконувала сільська рада, не може виконувати старостат.

– «Коло»: Що взагалі змінилося після приєднання до Полтави? Налагоджена співпраця з міською радою?

ОІ: Співпраця з містом, звичайно, є. Але все ще на етапі становлення. Ми для міста – точно щось нове і не зовсім ще зрозуміле. От, наприклад, транспорт, який їздить з Полтави, хотілося б краще, звичайно. Особливо в Макарцівку, куди ходить два рейси, а хотілося б три, як було раніше. І ціна ж на квитки: якщо ми приєднані до міста, то вартість квитків мала б якось зрівнятися.

– «Коло»: А скільки коштує квиток з Полтави до Чорноглазівки?

ОІ: 30 гривень до Чорноглазівки, 35 – до Макарцівки, 40 гривень – до Долини. Сполучення є не в усі села, але воно в усі й не потрібне, бо трьох сіл із семи практично немає. У Носівці постійно проживає тільки дві людини. От Бершадське, Трирогове такі ж села. Але туди є дорога, висипана щебенем, а в одне із них – з твердим покриттям. Бажано було б, якби в Бершадське хоча б раз на день їздила маршрутка, та це не вигідно маршрутникам, бо людей мало, а їхати далеко.

– «Коло»: Свого часу у вас були наміри створити свою територіальну громаду з Валком і Гожулами, що пішло не так і в який момент?

– ОІ: Громада Валка була не проти приєднатися до Чорноглазівки або Гожулів, але питання заходило в глухий кут у Гожулах. На громадських слуханнях вони не хотіли, щоб ми приєдналися до них. Їхні громадські діячі обрали два шляхи: приєднання до Супрунівки або до міста. А об’єднання лише з Валком було недоцільне. Ми би були неспроможною громадою по всіх показниках: по кількості населення, по бюджету. Та навіть, якби створили громаду з Гожулами, то фінансово було б тяжко. У них там практично немає підприємств, у нас і у Валку є хоча б сільськогосподарські товариства, працює нафтовидобувний комплекс, хоча по Чорноглазівці мало бурових на сьогодні. Але в будь-якому випадку ми не сиділи на дотаціях. Бюджет був 3 мільйони гривень.

– «Коло»: А чим допомагали нафтовидобувні підприємства?

– ОІ: У Глуховому стояла приватна бурова, її вже немає, бо газ закінчився. Але якби не вони, то минулого року ми б недобудували водогін у Макарцівці. А «Полтавагазвидобування» з нового року ніяк не дасть 200 тисяч гривень. Все не розбереться куди і на що їх давати.

– «Коло»: Олександре Михайловичу, розкажіть більше про інфраструктуру у ваших селах: магазини, школу, садок…

– ОІ: Садка немає давно. Був колись колгоспний, але коли колгосп розпався, то його роздерибанили, бо не передали на баланс сільської ради. А садок був новий, знаходився в селі Макарцівка. Його розібрали повністю, ані цеглинки не лишилося.

– «Коло»: А магазини у вас є, скільки, от у Чорноглазівці?

– ОІ: Залишилися тільки приватні магазини. У Чорноглазівці два, у Макарцівці – один, в Глуховому стоїть ларьок, у Долину приїжджає раз на тиждень автолавка. Людям привозять продукти на замовлення. І то довелося шукати охочого підприємця, знайшли аж із Байрака.

– «Коло»: Яка в громаді ситуація із дитячими, спортивними майданчиками?

 – ОІ: У всіх селах вони є, крім отих трьох маленьких. Один майданчик ставив кандидат в народні депутати, а всі інші – за рахунок сільської ради.

– «Коло»: Якби ви на сьогоднішній день описали свої повноваження і обов’язки?

– ОІ: Навіть не знаю, як пояснити: є щось і добре. От, проводили День села, виділяли кошти, Мамай возив дітей у дельфінарій. Сподобалися йому артисти наші місцеві, то у Львів возив минулого тижня. Я думаю всьому потрібен свій час і процес цей пішов, ніде ми від нього не подінемося. Знаєте, щодо людей, то я б сказав так: час пішов, а ми лишилися. Вони йдуть сюди і ставлять багато питань, які раніше вирішувалися у сільській раді, а тепер не можуть вирішуватися тут.

– «Коло»: А до вас міський голова чи його заступники приїжджали?

– ОІ: Він часто приїжджає. Пархоменко приїжджав, Сук, приїжджала, Петріченко був (заступники Полтавського міського голови – прим. авт.).

– «Коло»: Назвіть три найбільші проблеми старостинського округу?

– ОІ: Проблема доріг, найперше. Ремонт дороги, якою ви їхали з Полтави, робили позаминулого року, а стан її … (розводить руками). З водопостачанням ще проблеми. Ось дивіться, у Чорноглазівці і в Макарцівці у нас водогони. Глухове, Долина, мають проблеми з водою. Коли з’явилися бурові тут, то води не стало. Дехто пробурив водяні свердловини, але та вода ще є, її небагато, вважається технічною. Щороку рівень води падає.

– «Коло»: А як можна вирішити цю проблему і скільки це коштуватиме?

ОІ:Зробити водогін. З усіма документами – це коштує понад 5 мільйонів. Ми розповідали про цю проблему в міській раді, але я сумніваюся, що дійде до її вирішення.

– «Коло»: А які реальні проблеми допомагає вирішити міська рада?

– ОІ: Наближається зима, тому готуємо зараз карту по розчищенню доріг. Було у планах міської ради закупити контейнери для сміття, але поки що – відведене сміттєзвалище і туди вивозиться сміття. Двічі на рік шукаємо трактора, щоб підгорнути його. Ведуться розмови, що на наступний рік закладуть в бюджет гроші на закупівлю контейнерів для сіл громади.

– «Коло»: В інших селах Полтавської громади часто скаржаться, що невчасно замінюють лампочки у вуличних ліхтарях. А що у вас?

– ОІ: Не знаю, як в інших, а в мене нормально замінюють і лампочки, і ліхтарі.

– «Коло»: Звернули увагу, що село не потопає у бур’янах: вони викошені, це до вас вчасно доїжджають служби з Полтави, чи самі домовляєтеся з місцевими фермерами?

– ОІ: Не хотілося б і «бочку на когось гнати», але косилося воно в цьому році з власної кишені. Оплачував приватникам затрати на солярку. А косити доводилося цього року тричі і не тільки свої дороги, а й ті, що належать Агентству місцевих доріг. Цього року я бачив їхню косарку лише раз: дійшла до Чорноглазівки і розвернулася назад, й до цього роками не їздила. Деякі з моїх колег, знаю, взагалі не косили.

Відновили будинок культури , який роками стояв занедбаний

Справжня окраса Чорноглазівки – це сільський будинок культури. Будівлю, якій років вісімдесят, капітально відремонтували років шість тому. До цього, зізнається Олександр Іщенко, будинок культури взагалі стояв роками закритий і не діяв. Нині тут красиво не лише ззовні, а і всередині: відремонтований хол, роздягалка, підсобне приміщення, глядацька зала, сцена, закуплена нова техніка. Це єдиний осередок культури на увесь старостинський округ, в інших селах немає ані будинків культури, ані клубів і, за твердженням старости, ніколи й не було.

Жанна Бараннік, керівник Чорноглазівської філії Полтавського міського будинку культури розповідає про поїздку колективів до Львова. Хвалиться, що до творчості залучені не лише діти, які ходять на танцювальний та вокальний гуртки, а й дорослі.

– У нас є вокальний колектив «Пишні і розкішні» – це жартівливий жіночий колектив з гумором: вони і танцюють, і співають. А ще є колектив «Чорні очки». Загалом за роки діяльності в нас накопичилося багато костюмів, їх купляли і батьки, і сільська рада. От тепер шкодую, що коли робили ремонт, не замовила місце для вішалок. Тепер костюми доводиться зберігати от так, – показує на коробки з реквізитом пані Жанна.

Мріють у будинку культури про сцену на подвір’ї, адже зал у будинку культури розрахований на 130 осіб. Тому не можливо провести фестивалі, чи будь-які інші масштабні заходи. У міській раді повідомили, що зараз не можуть реалізувати всі потреби філіалу.

Школа з музеєм, спортивним залом та душовими кабінами з гарячою водою

Добротна ще досить нова школа у І-ІІ ступенів у Чорноглазівці має новий спортивний зал, туалети в приміщенні та розкішний музей.

У холі сидить черговий, але денної охорони в школі немає, а вночі працюють сторожі.

Нині в закладі навчається 66 учнів.

– Переважно – це територія обслуговування нашого старостинського округу, а також у школу ходять учні з Валківського старостинського округу. Дітей возять автобусом, – розповідає Тетяна Яківець, виконуюча обов’язки директора Чорноглазівської школи.

Запитуємо, з чого почали навчальний рік, чи мають, чим похвалитися придбаним за літо.

– У нас для першого класу закуплена інтерактивна дошка, проектор, ноутбук. Це закупки зроблені міською радою. Перший клас у нас поки що не повністю обладнаний, але це не з нашої вини і не з вини департаменту. Там певна судова тяганина, – пояснює Тетяна Іванівна та показує кімнату для 1 класу.

Цього року першокласниками Чорноглазівської ЗОШ І-ІІ ступенів стало 5 школярів. Навчає дітей молода вчителька, ще студентка,Марія Олександрівна. Вона саме сидить у класі за ноутбуком: готується до наступних уроків, пояснює, що проблем з інтернетом в школі немає.

Директорка каже, хоча минулого року пережили дистанційне навчання без форсмажору, все ж сподіваються, що цього року будуть навчатися в нормальному режимі, адже майже увесь педагогічний колектив щеплений: 20 осіб з 22.

Далі Тетяна Яківець проводить нам екскурсію закладом: ось початкова школа – повністю укомплектована засобами для навчання, у класах – ремонт. А це другий поверх – тут 5-і – 9-і класи, свій харчоблок. А тут – спортзал: з відмінним ремонтом, новими вікнами, душовими кабінами, вбиральнями та роздягальними. Директорка демонструє, що душові справді працюють: відкручує теплу воду. Але є й проблема: через неправильний із самого початку проєкт протікає дах якраз над спортивним залом.

У школі діє волейбольний гурток та гурток з настільного тенісу.

Але справжня гордість – історико-краєзнавчий пришкільний музей відкритий у 1977 році. Тоді було створено пошуковий загін «Калина», який діє до нашого часу. Саме йому вдалося дізнатися звідки пішла назва Чорноглазівка і коли засноване село. Село було власницьким  і належало генерал-майору Порфирію Чорноглазову, котрий походить з дворянського роду, саме від його прізвища і походить назва населеного пункту.

Більше про Чорноглазівський історико-краєзнавчий музей – читайте на нашому сайті згодом.

Сполучення з містом, поганий зв’язок та освітлення: проблеми Чорноглазівського старостинського округу

Далі – спілкуємося з місцевими жителями. Найголовнішою проблемою називають стан доріг та вуличне освітлення, яке вранці перестали вмикати взагалі, а увечері – лише на півтори-дві години. А ще в селі практично відсутній мобільний зв’язок. З цією проблемою люди борються роками, навіть писали колективного листа в МТС, але у відповідь отримали, що установлювати вежу зв’язку не вигідно, бо мало абонентів.

– Село недалеко від міста, але дороги жахливі, а тому й транспортне сполучення поганеньке. Остання маршрутка з Полтави о 16.00. Як влаштуватися працювати на роботу в місті, якщо в тебе немає авто, а до села дістатися не можливо? А взагалі дякуємо нашій колишній сільській раді, яка зробила свого часу все можливе: освітлення, дитячі майданчики, водогони, – говорить місцева жителька Яна.

На питання що змінилося після приєднання до Полтави в один голос кажуть: нічого. Як виняток називають ставлення до дітей, яких, як і міських почали возити до дельфінарію та Львова.

– Коли внесли зміни до законодавства і 60% ПДФ залишили на місцях, то ми почали жити: відремонтували школу, сільський клуб, робили ямковий ремонт. А місту ми не потрібні, приєднані селі – це тягар. У міста є Рибці, які вважаються Полтавою і то на них грошей не вистачає, я вже мовчу про Чорноглазівку і взагалі боюся щось сказати про Валок, який ще далі. Єдиний плюс – взимку чистили дороги. А взагалі можу сказати, що ми потроху вимираємо, на відміну від тих сіл, які об’єдналися, – говорить Яна

Макарцівка – друге село старостинського округу за кількістю жителів. Місцева жителька пані Катерина розповідає, що не завжди вдається дочекатися допомоги та підтримки від місцевої влади. Як приклад, жінка розповідає, що весною макарцівці самі взялися навести лад у селі: зібрали гроші на фарбу та розмалювали зупинку і переклали на ній шифер, щоб не протікав дах.

– У квітні хлопці зібралися і почали прибирати сміття по селу , обрізати гілки які заважають. Вони просили допомоги в Іщенка, щоб дав машину аби вивезти сміття і зрубані гілки. Староста сказав,що поможе але досі гілки лежать складені на тому ж місці,а сміття хлопці своїми силами вивозили, – каже Катерина.

P/S

У рамках проєкту «Від Полтави до…» нам залишилося відвідати три старостинських округи: Тахталулівський, Ковалівський та Супрунівський. Тож, уже найближчим часом читайте на нашому сайті про життя в Тахтаулівському старостинському окрузі.

До теми:

Від Полтави до Абазівки: як об’єдналися в колишніх володіннях пана Абази

Від Полтави до Гожулів: як живе найближчий до міста старостинський округ. ФОТО

Від Полтави до Сем’янівки: як живе округ упритул до міста та чого бракує людям. ФОТО

Від Полтави до Пальчиківки: чи є життя в селі після приєднання до міста

Від Полтави до Валка: як живе найвіддаленіше село Полтавської громади. ФОТО

Від Полтави до Бри(е)чківки: село із казковими героями та без казкового майбутнього. ФОТО

Автор: Ольга Правденко

• #новини Полтави
• #новини Полтавщини
• #староста
• #територіальна громада
• #старостинський округ