Дві години в черзі по соціальний хліб: полтавці розповіли, що змушує чекати дешевий продукт. ФОТО

10 грудня 2021, 12:16 0

Вони ховають обличчя й не дозволяють себе фотографувати, хоча охоче розповідають, що змусило по кілька годин чекати соціальний хліб. Соромляться незаможності та бідності, а виходу немає – мала пенсія, інвалідність, інші тяжкі життєві обставини, тож жінки та чоловіки приходять зранку в супермаркет й очікують одну чи дві хлібини.

І так кілька разів на тиждень. У черзі чекають люди різного віку, однак переважають пенсійного. Сьогодні було близько 30 ..

Ніна Дмитрівна розповіла, що живуть удвох з чоловіком, а пенсія мала, тож така економія хоча б на хлібові – уже радість.

– Беру по дві буханки двічі на тиждень, а ще ж вистояти треба чергу, – ділиться жінка. – Потім зберігаємо в холодильнику, щоб не черствів та не цвів. Витягли, він нагріється та й їмо.

Інша пані дуже переживає в черзі, вона серед перших, але хліб цього дня, у п’ятницю, чомусь запізнився – мали привезти близько 8 години, а вже 8.25, а вона чекає годину.

– Вдома дитина з інвалідністю, а я тут так довго, – докоряє собі жінка. – Донька на роботу побігла, а я з онучкою.

Далі ділиться болем: онучці 17, але букет хвороб, розумова відсталість... Тож пенсіонерка прив’язана до квартири й онуки, але ж і без хліба не сидітимуть.

Далі стоїть старенький сухий чоловік, теж один з перших у черзі. Жінки бачать, що він трохи точиться, схиляється на полиці зі слабоалкогольними напоями. Між собою ведуть бесіду:

– Він зараз зачепить капюшоном ті пляшки, то ще доведеться платити. Ну та хай дома за ним слідкують, що ж ми будемо йому щось казати, – кажуть мені.

– А може, сам живе й немає кому стежити, – відповідаю.

Одна з жінок таки підказує, аби відійшов трохи, щоб не звалити ті пляшки.

Чоловік відступає. Називає своє ім’я – Юрій Дмитрович. Він ледь стоїть, ноги вже втомились, чекає дві години. Прийшов в АТБ на Соборності за кілька кварталів, бо поряд немає магазину з соціальним хлібом.

– У мене пенсія мала, 1800, а квартплата була 1800-1900 зимою, то з чого її платити? Квартира двокімнатна, а я сам, рятує субсидія, бо так не знаю, як би жив. У магазині поряд з домом хліб по 23 гривні, то чи я можу його собі дозволити? – каже чоловік.

Кожен з них виглядає, коли вже привезуть, працівники магазину розвозять інше з підсобного приміщення, хліб, який черга не може собі дозволити, а соціального так довго немає.

Пані Галина – одна з тих, хто у хвості черги. Також бідкається, що мала пенсія, а субсидію чомусь не призначили.

– То хіба хочеш? Мусиш, життя заставило прийти по хліб і не просто купити будь-який – його ж он стільки – а лише той, що дешево, – ділиться полтавка.

І додає:

– Он бачите, у картузі – то мій сусід, десь у моєму домі живе. То збирає пляшки, бо пенсії на життя не вистачає, ото тому ми тут, – резюмує пані Галина.

Покупці розповіли, що в одні руки дають 2 хлібини – або буханець і батон, або як хочеш, але не більше двох одиниць в руки. Іноді перепадає й по три хлібини.

– Він такий же, як і той, що дорогий, – пояснює Надія Дмитрівна, котра лише раз на тиждень може прийти по хліб. – У суботу була менша черга, а в інші дні – коли як, але таки велика частіше за все.