У коледжі Полтави готують обіди для переселенців, волонтерів та бійців. ФОТО
Доки війна не прийшла на всю територію України, Євгенія та Дмитро Передерії готували для студентів. Нині перепрофілювались – готують там само, а от годують вже біженців, волонтерів, бійців і загалом усіх, хто цього потребує та звертається. Мова йде про кафе «Імбир» і його власників, які працюють у політехнічному коледжі в Полтаві.
– Доброго ранку!
Сьогодні запрошуємо на борщ!
Годуємо біженців з Харкова, волонтерів, захисників.
Приймемо будь-яку допомогу – продукти, кошти, добрі слова.
Карта «Приватбанку»: 5168 7451 0095 7320.
Карти usd i eur в приватних повідомленнях!
Разом до перемоги! – приблизно так щодня запрошує Дмитро на обіди в політех.
Дмитро дуже любить готувати, а за освітою інженер, однак отримав і продовжє отримувати освіту кухаря, опановує все нове про безпеку продуктів, приготування тощо. 2 роки тому вони з дружиною переобладнали стару кухню коледжу і зробили її сучасною, стали готувати для студентів, аби ті не бігали у найближчі маркети по пиріжки, а могли споживати гарячі обіди. Різномантіне меню, кава та чай, оплата картками – це стало доступним для хлопців і дівчат ППК. Інженерна освіта дуже знадобилась полтавцю при облаштуванні кухоного начиння, обладнання, запуску процесів.
– Ми працювали лише в карантин, я й не знаю, як це – працювати, коли карантину в країні немає, – ділиться Дмитро.
Нині ж, з першого дня вторгнення Росії ухвалили рішення готувати для переселенців, які тут чи транзитом їдуть через Полтаву на захід України. Також годують у коледжі волонетрів та бійців.
– Усім, хто звертається, надаємо допомогу. Хтось приходить сюди обідати, хтось просить з собою, то даємо з собою. – каже Дмитро Передерій.
– Раніше ми годували студентів лише з одноразового посуду, тепер економимо, бо не знаємо, які будуть часи і коли попрнення посуду. Тому страви подаємо у звичайному посуді, який миємо, – каже Євгенія.
Професійні мийні засоби, сусідство продуктів, термічна обробка – про це Дмитро може говорити вічно, показує, скільки має дощок і для чого призначені тощо.
Зі страв готують і перші, і другі та м’ясо. Дітям аби хоч щось поживне та вітамінне було, печуть яблука. А коштами у перші дні війни допомогли друзі та знайомі з-за кордону. Потім почали приносити продукти полтавці.
Беруть від людей овочі, крупи, масло, олію тощо. А от консерви, те, що можна відкрити і швидко з’їсти та насититись, не беруть.
– Хай консерви будуть бійцям, їм зараз це дуже цінно – не багато, але поживно харчуватись, тому таке краще передати бійцям тероборони, а ми приготуємо із сирого, бо в нас є змога, умови – каже Дмитро.
– Родинами до нас приходять, тому обладнали і дитячий куточок, спонсори допомогли папером, олівцями тощо, аби діти могли бавитись, – говорить Євгенія.
Отже, якщо ви хочете безкоштовно смачно пообідати, то на Пушкіна, 83-А чекають на вас.
До теми:
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь