Полтавський науковий ліцей №3 надає прихисток постраждалим від війни людям та їхнім домашнім улюбленцям. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавський науковий ліцей №3 надає прихисток постраждалим від війни людям та їхнім домашнім улюбленцям. ФОТО

У полтавському навчальному закладі зараз живуть 95 вимушено переміщених осіб. Від початку повномасштабного вторгнення тут мешкало близько 200 людей. Здебільшого це вимушено переміщені особи з Харківської та Сумської областей.

Людей розміщують безкоштовно. Переважно в одній кімнаті, яка колись була навчальним класом, селять по дві-три родини. Коштом Полтавської міської ради їм забезпечують триразове харчування.

Полтавський науковий ліцей №3 прихистив не лише людей, які змушені були рятуватися від війни, а й їхніх тварин. Котики та песики теж отримують корм безкоштовно.

Ольга та Микола Масалітіни вже близько двох місяців живуть у ліцеї. Родина була змушена рятуватися з міста Ізюм Харківської області, де зараз відбуваються активні бойові дії. Спочатку сім’я переїхала до села Андріївка за 20 кілометрів від їхнього міста, але згодом війна прийшла й туди. Машина в людей розбита.

10 березня вони приїхали потягом із Барвінкового до Полтави. Днем раніше сюди прибув їхній син із родиною. Він уже мав контакти волонтерів, які й поселили Ольгу та Миколу в ліцеї.

Полтава їм подобається. У ліцеї прийняли тепло, забезпечують усі їхні потреби.

– Ми всім задоволені, але живемо тут уже два місяці й хочемо додому. Роботи немає, то ми стараємося допомагати на кухні, прибираємо своє приміщення, – каже пані Ольга.

Родина Масалітіних вже понад два тижні не має зв’язку з Ізюмом. Люди не знають, чи вцілів їхній будинок.

За час повномасштабної війни переселенці та педагогічний колектив полтавського навчального закладу стали справжньою родиною.

Директорка ліцею Ірина Гринь говорить, що всі люди сподіваються на швидке повернення додому.

Минулого тижня з ліцею виїхала родина вчителів із Сумщини.

– Життєва ситуація склалася так, що їм потрібно було повертатися й допомагати батькові, який сам залишився. Вони на власний ризик узяли дітей та поїхали, – розповідає Ірина Миколаївна. – Усі вийшли проводжати їх. Плакали, обіймалися, обмінювалися телефонами, запрошували одне одного в гості, бо біда об’єднує людей. Українці – сильна нація і вистоїть.

Читайте також: На Полтавщині декомунізують Максима Горького

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Автор: Наталка Сіробаб