«Геть від Москви»: у Полтаві обговорили, як позбутись радянської та імперської спадщини

«Геть від Москви»: у Полтаві обговорили, як позбутись радянської та імперської спадщини
01 липня 2022, 08:24   0

Перейменування вулиць – питання, яке було «не на часі» всі роки незалежності. У 2016 на виконання указу Президента вулиці у Полтаві перейменували, але зробили це неохайно, бо станом на сьогодні до 200 назв (а всього у Полтаві близько 700 вулиць, проспектів та бульварів) потребує заміни. Але указу від президента немає, формально робота виконана. Як зробити перейменування вулиць нині: якісно і законно, якої спадщини ще потрібно позбутись – обговорили на круглому столі, який організувала газета «Полтавська думка».

– Процес розриву спільного ментального простору з агресором – це ще один фронт, крім військового. Соціологічні дослідження свідчать що більшість українців підтримують зміну назви вулиць, але певний сегмент людей є і тих, що або не визначились, або пасивно проти. Наша місія – пояснити важливість процесу. Це не просто перейменування на хліб не намажеш – кажуть у соцмережах. І тому маємо максимально доносити до громадськості що це важливо. І наша газета «Полтавська думка» активно бере участь у цьому процесі, – сказав Ярослав Журавель у вступному слові.

Як свідчать опитування соціологічної групи «Рейтинг», понад 65 % українців підтримують перейменування вулиць, пов’язаних з росією чи СРСР. Здавалось би – воля народу є. Але не все так просто.


Консерватизм, ватність чи страх нового?

– У Полтаві – 72 мікрорайони. Один з найбільших – мікрорайон Половки. Але спитайте когось: на честь кого названо цей мікрорайон та вулиця – мало хто відповість. А названі вони на честь Івана Половка, більшовика, якого стратили денікінці у 1919 році. У 1928 році у СРСР почалась кампанія поваги до підпільників і партизанів – то й назвали його ім’ям вулицю і згодом і новий мікрорайон. А була ж ідея вулицю Половка назвати Чумацьким шляхом, бо вона іде з півночі на південь, – розповів Леонід Булава, краєзнавець. – Або вулиця Некрасова. Ви думаєте, її на честь російського письменника Миколи Некрасова назвали? Ні, був такий у 1917 році міністр транспорту Некрасов, великий популіст, який багато обіцяв залізничникам. А вони у Полтаві якраз залізницю будували, і назвали на його честь селище Некрасово. А потім після Другої світової війни й вулицю назвали його іменем.


Леонід Булава, краєзнавець та історик

А давайте так назвемо, щоб потім не переназивати!


Цей запит насправді дуже популярний. Кажуть, колись один з місцевих чиновників навіть пропонував зробити перейменування вулиць за «американським» принципом – там замість назви вулиці – цифра. Можна жити спокійно на 50-ій авеню і не переживати, що назву змінять.
– Але чи правильно, щоб на зміну символам російської імперії прийшли нейтральні типу Квітанкова, – зазначив Ярослав Журавель.
Присутні його підтримали: замість Зигіна – вулицю героїв Маріуполя, Охтирську – багато імен та назв з’явилось, які можна увіковічнити. Інша річ – що процес цей досить тривалий. А ще – його буксують представники влади Полтави.

До слова, у Полтаві нині щонайменше 2 ініціативних групи займаються питанням декомунізації та перейменування вулиць:
- Комісія при управлінні архітектури у міській раді
- Комісія волонтерська з краєзнавців та істориків

Якби їх поєднати – був би чудовий симбіоз «повноваження + знання», але волонтерів станом на зараз не дуже хочуть долучати до цього процесу представники влади: то розповідають що комісію розпустили на час військового стану, то що функції їх передали на іншу установу – Інститут розвитку міста. Одним словом, співпраця поки що не виходить. І хто винен…
Що робити з невідомими вулицями
Велика проблема також полягає у тому, що у назвах вулиць вказують лише прізвища, а імен – не вказують. І таких вулиць у Полтаві близько 65. Тобто живете ви спокійно по вулиці Лисенка і думаєте, що вона названа на честь композитора Миколи Лисенка. Ні, вулиця Лисенка у Полтаві названа на честь Трохима Лисенка, і він за часів радянського союзу був відомим агрономом.

А є вулиці, походження яких неможливо встановити взагалі і можна тільки здогадуватись, звідки пішла їхня назва. Одна з ініціатив краєзнавчої групи – якщо невідомо, на честь кого названо вулицю, то вона має бути перейменована. Бо виховна місія вулиці цієї уже втрачена.

Не можна займатись махновщиною


– Знести всі назви і пам’ятники – і встановити нові – саме так у 1920 році указом Леніна були знесені усім пам’ятники царям та Столипіну та встановлені Леніни і Шевченки (бо Шевченка радянська влада боялась зачіпати). Отакий принцип «махновщини» зараз чи потрібен він? – задає риторичне питання Людмила Бабенко, завідувачка кафедрою історії України у Полтавському педагогічному університеті, докторка історичних наук. – Ми повинні працювати у правовому полі, інакше будуть будуть проблеми які потім доведеться вирішувати. Тим більше що полтавці страшенно консервативні, не готові сприймати перейменування – не ходити далеко: як називають у побуті вулицю Героїв Небесної Сотні? – Леніна. Людську свідомість змінювати важко. Навіть авіаудари росіян не завжди досягають нашої свідомості.

Людмила Бабенко, завідувачка кафедрою історії України у Полтавському педагогічному університеті, докторка історичних наук

Потрібна ревізія не лише вулиць, а й пам’ятників


Велика робота очікує експертів і по ревізії пам’ятників. Адже ідеологія, яку вони несуть – може бути застарілою. І мова не лише про пам’ятники діячам СРСР, а й про пам’ятники Російській Імперії – і рішення утилізувати їх чи залишити потрібно приймати, підготувавши обгрунтування.

– Закон про охорону культурної спадщини, який постійно порушують, визначає, що усі пам’ятки архітектури чи монументального мистецтва які перебувають під охороною держави, – зазначила Оксана Бєлявська. – Їх не можна просто знести чи перенести, бо це порушення закону. Є певна процедура певна, а якщо її немає, то доведеться звертатись до верховної ради України і просити, щоб вони визначили нам законний спосіб, яким можна скористатись і провести демонтаж, музеїфікацію, консервацію чи утилізацію пам’ятника. За 5 днів ми не знесемо і не перейменуємо нічого, бо процес гальмували 30 років. Але робити це потрібно.

Оксана Бєлявська


Від редакції: Перейменувати, переосмислити, демонтувати, віддати у музей і це все у законний спосіб – перед чиновниками, краєзнавцями стоїть величезний шмат роботи. І її просто треба почати робити. До речі, ніхто не знає, на честь кого названо провулок Цитовського у Полтаві. Навіть гугл мовчить. Мабуть, таки потрібно його перейменувати.

Круглий стіл "Геть від Москви"

До теми: До полтавського музею передали бойові трофеї, які отримали під час «гадяцького сафарі»

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Автор: Тетяна Цирульник

Суспільство 01 липня 2022, 08:24

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції