Козина ферма подружжя Маланчаків: релакс і бізнес

1. >
2. Суспільство >
3. Козина ферма подружжя Маланчаків: релакс і бізнес

Усе почалося з подарунка. Родич подарував Андрію та Галинці Маланчукам козу. Ось так в селі Когутів Яворівського району, що на Львівщині і була започаткована козина ферма. Зараз у родини, в якій підростає двоє дітей-дошкільнят, 60 кіз.

Господар, інженер за освітою, модернізував доїльні апарати і тепер має змогу водночас зібрати молоко від кількох кіз. Від однієї кози тут отримують 5 літрів молока щодня. З молока роблять смачні сири. Галинка каже, що готує сири за авторським рецептом. Є у переліку продуктів унікальний «воскований сир». Це спеціальний рецепт, коли сир просотують бджолиним воском для кращого вигляду та тонкого смаку. Є немало бажаючих придбати продукт, Маланчаки вже мають постійних клієнтів. Витриманий козячий сир можна купити за 500 гривень за кілограм, пастоподібний сир з італійськими травами – близько 300.

Андрій та Галинка – міські жителі. Чому ж виїхали на сільські простори?
Андрій розповідає, що спочатку – заради дітей. Щоб дітвора мала змогу спілкуватися з природою. А потім, поступово, їхнє поселення стало козиною фермою, а ше потім – улюбленим місцем екотуризму для жителів прилеглих містечок.

«Ми створюємо для наших гостей атмосферний простір, щоб був відчутний дух села та відпочинку, — каже Галинка. — Тут відчуваєш природу та її цілющу силу. А ті, що граються з козами, отримують ще й справжній релакс».

Гостей радо зустрічають: дворовий собака, конячка і двоє котів. 

На обійсті Маланчаків люблять відпочивати родини з дітьми, а ще сюди на фотосесії приходять молоді пари, мами з малими дітьми, і навіть моделі з глянцю Тут – для кожного знайдеться місце і заняття...

Можна гратися з козами, бігати по подвір'ю, збирати яблука, рубати дрова, а ще спілкуватися з господарями. Андрій змайстрував у дворі авторську гойдалку «Крутяк». Ще буде будиночок на дереві.

Коли запитуємо про оплату за послуги, Андрій говорить:

«У нас немає тарифів, Кожен охочий дає добровільні пожертви ,кидає у пеньок у вигляді скриньки. Частина грошей йде на розвиток ферми, частина –на ЗСУ. Хочемо, щоб цей вид туризму був доступний кожному, незалежно від фінансового стану.Наші туристи — переважно львів‘яни. Є і переселенці, які приходять сюди для того, щоб забути про жахіття війни і перезавантажитися на позитив».

Матеріал підготовлено в межах прес-туру “Місцеві громади Львівщини в умовах воєнного стану. Виклики та досягнення”, організованому для журналістів восьми областей України Харківським та Львівським прес-клубом.

• #ВПО
• #туризм