«Щоб служити в армії, треба бути дівчинкою розміру М, а краще L», – військовослужбовиця з Полтави

«Щоб служити в армії, треба бути дівчинкою розміру М, а краще L», – військовослужбовиця з Полтави
05 листопада 2022, 17:33   0
Фото надані Ольгою Матвієнко

Незважаючи на те, що російсько-українська війна триває уже восьмий рік, в нашій армії досить складно з жіночою військовою формою, і подекуди дівчата змушені вшивати чоловічу. Полтавка Ольга Матвієнко розповіла про складнощі з придбанням жіночого військового строю.

У липні цього року в Міністерстві оборони вперше заговорили про те, що в Україні з’явиться уніфікована жіноча військова форма. Її шитимуть за лекалами, створеними відповідно до будови жіночого тіла.

Загалом дівчата-військові схвально зустріли такі нововведення. Втім коли нова форма потрапить безпосередньо на фронт, у Міноборони поки що не кажуть.

Військовослужбовиця з Полтави Ольга Матвієнко розповідає, що дівчатам досить складно придбати форму та взуття відповідного розміру.



Ольга Матвієнко пішла доброволицею у ЗСУ 24 лютого цього року. Спочатку її військовий підрозділ дислокувався поблизу Гуляйполя, потім – на Донбасі.

Практично всі з її групи добровольців, хто став до лав ЗСУ, були вдягнуті у своє.

За словами Ольги, останніми роками приватні воєнторги почали відшивати жіночу форму. Але на сайтах таких підприємств все одно асортимент чоловічого одягу ширший. Здебільшого це так звана «тактика», а не військова форма, адже ЗСУ вдягаються у піксель ММ14.



– Зараз Польща та Туреччина почали виготовляти тканину кольору піксель, а наші виробники – форму з неї. Але, знову ж таки, заходиш, а там розміри від 48-го. Щоб ви розуміли, мені 42-й потрібен. А хлопці теж є мого зросту, ще нижчі, худі. Я можу взяти собі найменший – XS. Мої перші штани були такого розміру, чоловічі. Але в чоловічих XS проблема в тому, що вони закороткі. А якщо ти дівчинка, у тебе таз ширший тощо. Проблема не в красі, а в тому, чи можеш ти в цій формі нормально рухатися: сісти, лягти, упасти, піднятися, – каже Ольга Матвієнко.

Тож здебільшого і невеликим жінкам, і чоловікам доводиться вшивати форму.

– Спочатку у ЗСУ мені видали каску, автомат і зимовий спальник, – говорить бійчиня. – Пізніше завозили форму для мого підрозділу. Старшина зібрав розміри особового складу. У нас вони від 42-го, а привезли 52-54 (сміється). І без форми залишаюся не лише я, а й левова частка чоловіків, бо негусто в нас хлопців 54-го розміру. Виходить, що не лише дівчата, а всі обділені формою.

За словами Ольги, перебуваючи на передовій, навіть з Інтернетом, дуже складно щось знайти й замовити, тож доводиться просити волонтерів, які працюють за кордоном, знайти щось із одягу чи взуття відповідних розмірів.

– Велика вірогідність, що форма за жіночими лекалами до нас доїде, коли війна скінчиться. Тож щоб служити в армії, треба бути дівчинкою розміру М, а краще L, – тоді проблем не буде. Але все-таки ми маємо отримати хоча б якийсь комплект форми. Якщо держава взяла мене на службу, то й забезпечення має бути відповідне. Розумію, що зараз є значно важливіші проблеми, ніж штани розміру S. Але це образливо, бо дівчата в армії є, хоча в нас і люблять говорити, що жінки воюють у тилу. Може, їх на передовій, в окопах менше, ніж хлопців. Але вони є, і навіть цим 5 жінкам із 100 чоловіків потрібна форма, – резюмує військовослужбовиця.

Із нормальним взуттям у бійчинь такі самі проблеми, як і з одягом.

– Я навіть не намагалася з’ясувати, коли мені видадуть хоча б якісь берці. Але розумію, що в Україні зараз практично неможливо придбати берці 37-го розміру. Ще 5 років тому я купила собі черевики Lowa. Ця фірма виготовляє туристичне та військове взуття. Потім мені з-за кордону привезли кросівки цього бренду, в яких я проходила літо. Зараз постала проблема придбання зимового взуття. Бо в нас досі складно купити щось мого розміру. Дуже багато підприємств, які відшивали цивільне взуття, намагаються виробляти щось тактичне, але нюанс в його якості. По-перше, як я казала, тактичне не значить військове. По-друге, усі закуповують однакову підошву у виробника, і здебільшого модельний ряд досить невеликий. І, знову-таки, орієнтуються на чоловіків, а це розмір 41 і більший. Якщо ти дівчина з розміром взуття 36-37, тобі пряма дорога до волонтерів. І там уже або дякую, подарували, або замовила, заплатила кошти, мені дістали й привезли. Здебільшого купила, – каже бійчиня.

Зараз військовослужбовиць у ЗСУ не забезпечують жіночими плитоносками та бронежилетами.

2021 року приватна компанія «Балістика» на запит Нацгвардії розробила жіночу плитоноску.

– У мене плитоноска Velmet, давно придбана власним коштом. Бронезахисні плити – ТЕМП-3000. Це досить важка річ, хоча не така, як повний бронежилет із боковим захистом, балістичними пакетами. Вага броні в мене – близько 7,5 кілограма. Плюс – магазинів навішуєш, збираєш РПС (ремінно-плечова система – прим. авт.) та інше. І на тобі висить близько 15 кілограмів, – розповідає Ольга Матвієнко. – Плитоноска розрахована на легкий захист, мобільність та захищає від осколків. Тут уже кожен обирає, який рівень захисту він хоче відповідно до завдань. Але реально вага спорядження може бути до 20 кілограмів.

Читайте також: Військові скаржаться, що в полтавській психіатричній лікарні хочуть скоротити відділення для реабілітації ветеранів, влада й лікарі кажуть: «Робимо ремонт»

Автор: Наталка Сіробаб

Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Суспільство 05 листопада 2022, 17:33

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції