Cьогодні
Етнограф Едуард Крутько у Полтаві продемонстрував фото, якими були українці до Голодомору
29 листопада 2022, 16:00 0
Учора, 27 листопада, у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відомий полтавський етнограф, засновник етнографічної збірки «Древо» Едуард Крутько провів захід до Дня пам’яті жертв Голодомору.
До Полтави він привіз частину фотовиставки, в якій зібрані світлини, що демонструють одяг і побут українців сто років тому. В такий спосіб етнограф хотів показати, що до голодомору українці були досить заможними, мали гарний одяг і прикраси, були самобутніми зі своєю культурою та традиціями. І саме цю самобутність хотіла знищити радянська влада. Зараз росія як спадкоємиця срср чинить так само – намагається знищити нашу країну.
– Я б хотів розвінчати міф, який я часто зустрічаю, коли говорю з людьми в селі і не тільки. Коли ми згадуємо ті часи, старі люди починають говорити: «Ой, та ми ж бідні були, в нас нічого не було». Коли я був малим, то я теж так вважав. Але потім, коли я почав цим займатися, досліджував культуру, почав глибше занурюватися в цю тему. Моя бабуся теж бідкалася, що всі жили бідно. А потім ми дістаємо фотографії, вона розповідає, хто на них. І я бачу, що вони одягнені гарно, у парубків чоботи, дівчата у прикрасах. І бабуся каже, що це все повиносили як був голод. Тобто у більшості родин оцей голод став переломним моментом. Втратилися родинні реліквії, які передавалися з покоління в покоління.
Едуард Крутько продемонстрував на одному з фото прикрасу на дівчині, вартість якої дорівнювала вартості телиці. Що в той час було досить суттєво. Це означає, що родина мала всього вдосталь, що вже купували такі прикраси.
– Баба Марфа, коли йшла заміж в Козубівку, це те село, звідки я родом, вона мала в своєму приданому золоті ложки навіть. Не тільки прикраси, а й таку розкіш. Коли почався голод, вона ці ложки ламала і по шматку вимінювала на їжу і завдяки цьому фактично родина вижила, – розповів Едуард.
Він додав, що українців голодомори не зламали, попри чисельні людські втрати, вони змогли відродитися:
– Які б не були лихоліття, щоб з нами не траплялося, ми відроджуємося. Оці традиція, оця історія – вони не вмирають повністю і не йдуть в небуття. Можливо, в цьому наша сила і наш феномен. Здавалося, після голоду, називатися українцями і проявляти свою ідентичність ми б уже не могли. Але нам це вдається, хоч це важко пояснити. Для прикладу, наші сусіди. Вони були в подібних ситуаціях, то білоруси фактично втратили свою ідентичність, і мову, і розуміння, хто вони і куди йдуть. І росія в принципі теж. Вони самі себе знищили.
Читайте також: Предстоятель Православної церкви України нагородив 200 полтавських волонтерів та військових
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь