Голова Білоцерківської громади Іван Лещенко: «Майбутнє будь-якої території, і держави зокрема, народжується сьогодні»

1. >
2. Суспільство >
3. Голова Білоцерківської громади Іван Лещенко: «Майбутнє будь-якої території, і держави зокрема, народжується сьогодні»

Ми вже розповідали в одному з матеріалів про Білоцерківську громаду, яка активно розвивається навіть під час війни. Втім більшість здобутків цього об’єднання була б неможлива без його очільника Івана Лещенка. Про власні погляди на освіту, кадрову політику та керування громадою він розповів «Колу».

Іван Васильович – виходець із Білоцерківки, але мешкає у Великій Багачці. Головою громади його обрали вже вдруге. Каже, у своєму житті пройшов усі щаблі бюрократичної системи, адже довелося попрацювати і вчителем, і головою районної ради та державної адміністрації, і в Офісі реформ на Полтавщині. Цей досвід допоміг у створенні такого об’єднання.

Про вибір на користь децентралізації

– У реформу децентралізації ми не зайшли, а залетіли, – говорить голова об’єднаної територіальної громади Іван Лещенко. – Бо побачили, що це саме той шлях, який дасть можливість розвиватися нашій території. Мені здається, що з самого початку ця реформа була запрограмована на провал. Але з’явилися відповідні структури, які підхопили її, і риторика влади через 4-5 років змінилася. Знаєте, є прислів’я «У перемоги дуже багато батьків», так-от після вдалого впровадження децентралізації багатьом захотілося сказати: «І ми там були».

Коли ухвалили перший закон про децентралізацію, Івану Васильовичу запропонували працювати в щойно створеному Офісі реформ на Полтавщині.

– Я дав добро, розуміючи, що згодом нам доведеться все це в Білоцерківці робити. Тож уже тоді, працюючи в Офісі реформ, вибудовував модель майбутньої громади. Пізніше ми поговорили з чинним сільським головою Білоцерківки. Він сказав, що йде на пенсію і, якщо є кандидатура, то готовий її підтримати, – розповідає Іван Лещенко.

Адміністрація Білоцерківської громади використовує всі можливості, щоб отримати фінансування: активно шукає інвесторів, створює проєктні заявки на участь у державних програмах тощо. Також намагаються залучати іноземні грантові кошти та співпрацювати з місцевим бізнесом. Починаючи з 2015 року, тут утеплили кілька сільських шкіл та звели новий дитячий садок.

– Мені інколи дорікали: «Учитель, то починає зі школи». Але в будь-якій ситуації потрібно визначати пріоритети. Майбутнє будь-якої території, і держави зокрема, народжується сьогодні. І діти далі його будуватимуть, – говорить Іван Васильович.

Окрім того, у громаді реставрували будівлю для ЦНАПу та ПМСД, сюди їздять на роботу люди з Миргорода, Великої Багачки та інших населених пунктів.

Про кадрову політику

Серед основних аспектів, на які варто звертати увагу, Іван Васильович виокремлює кадрову політику.

– Зараз дуже мало професійних й далекоглядних фахівців. Ця біда стосується і виробництва, і загального розвитку місцевого самоврядування, і державної влади. За умови правильної кадрової політики в нас би було значно більше успіхів, – резюмує очільник Білоцерківської громади.

На його думку, працівникам треба забезпечити доброзичливе середовище та нормальні умови праці.

– Якщо людина проводить на роботі більшість свого життя, але йде туди, як із-під батога. То яка мотивація? Ми організували підвезення на роботу, зробили процес добирання зручнішим. Нормальний колектив, можливості згуртування та підтримки, – усе це грає велику роль, щоб отримати щось на виході, – зазначає Іван Лещенко. – Ми педагогічними кадрами забезпечені. Наприклад, у Красногорівку понад 10 учителів їздять з інших населених пунктів.

Про тип управління

Очільник Білоцерківської громади охарактеризував би свій стиль керування ліберально-авторитарним.

– Я завжди залишаю за людиною можливості самостійно вирішувати якісь питання. Завжди кажу: «Як ти це не робитимеш – мені потрібен кінцевий результат», – розповідає Іван Лещенко.

Про погляди на освіту

Іван Васильович скептично ставиться до навчання з репетитором і вважає, що вчитель має приділяти час кожному учню саме на уроках і кількість школярів у класі сільського навчального закладу це дозволяє. Замість індивідуальних занять у школах Білоцерківської громади організовують додаткову гурткову роботу бюджетним коштом, а не з кишені батьків.

Окрім того, Іван Лещенко як колишній учитель – противник опорних шкіл.

– Опорний заклад виник у нашій державі для фінансової оптимізації витрат. Оптимізація дитини не бачить. У будь-якому навчальному закладі, де багато учнів, поширюється цькування та інші негативні впливи. А в невеликих закладах є можливість спілкуватися з кожною дитиною і давати їй належні знання, – каже Іван Васильович.

І додає – дуже складно знайти мотивованого вчителя, який би знайшов підхід до кожного школяра:

– Сучасні методики свідчать, що немає хороших і поганих учнів. Усі діти однакові, але кожен має власний шлях розвитку й пізнання, тож треба знайти спосіб, щоб достукатися до кожної дитини.

Про церкви й духовність

Іван Лещенко довго досліджував історію Білоцерківки і виявив багато цікавих закономірностей.

– Білоцерківка – це богомістечко, яке було до революції районним центром. Під час революції тут зруйнували не одну церкву, – розповідає Іван Васильович.

А храми, на переконання очільника Білоцерківської громади, – важливі енергетичні центри. І коли церкви зруйнували, ця територія почала занепадати. Тож голова має намір знову зводити храми. 

– І зараз ми починатимемо будувати церкви. Я прекрасно розумію, що вихор негативної енергетики пронизав цю територію, хоча вона була дуже економічно розвинута. Тут були земська школа, управа, суд, велика базарна площа. У Білоцерківці містилося багато єврейських поселень. Ця територія раніше стабільно розвивалася, – каже Іван Лещенко.

Тож найближчим часом у Білоцерківці мають на меті відродити й примножити те, що заклали предки в давнину.

Читайте також: Сучасний ЦНАП, аптека й новий дитсадок у селі: як живе Білоцерківська громада на Полтавщині

Автор: Наталка Сіробаб