Сучасний ЦНАП, аптека й новий дитсадок у селі: як живе Білоцерківська громада на Полтавщині

1. >
2. Суспільство >
3. Сучасний ЦНАП, аптека й новий дитсадок у селі: як живе Білоцерківська громада на Полтавщині

Білоцерківська громада – одна з небагатьох в області, якій справді є чим похвалитися. Про здобутки, потреби та плани цього об’єднання говорили з його очільником Іваном Лещенком.   

Білоцерківську громаду створили 2015 року. Зараз до неї входять шість сільських рад: Білоцерківська, Подільська, Бірківська, Балакліївська, Рокитянська та Корнієнківська.

Загалом об’єднання нараховує 29 населених пунктів з адміністративним центром у селі Білоцерківка. Населення – 5960 осіб.  

– У реформу децентралізації ми не зайшли, а залетіли, бо побачили, що це саме той шлях, який дасть можливість розвиватися нашій території, – говорить голова об’єднаної громади Іван Лещенко. – Наша територія в додецентралізаційний період давала 40-60% бюджету району, а, фактично, на розвиток території нічого не поверталося. Район був дотаційний. Відповідно, не було чого розподіляти. А інфраструктура вся містилася у Великій Багачці: відділ освіти, культури, медицини, органи влади тощо. Тож нам не надходило нічого, і питання децентралізації було дуже актуальне.

Іван Васильович – виходець із Білоцерківки, але мешкає у Великій Багачці. Головою громади його обрали вже вдруге.

Каже, у своєму житті пройшов усі щаблі бюрократичної системи, адже довелося попрацювати і вчителем, і головою районної ради та державної адміністрації, і в Офісі реформ на Полтавщині. Цей досвід допоміг у створенні такого об’єднання.

На переконання очільника Білоцерківської громади, із реформою децентралізації в Україні розпочали впроваджувати європейські підходи.

– Це руйнування радянської системи, зміна всіх пріоритетів. Впровадження воєнного стану показало, що мери, обрані від народу, не боялися брати на себе відповідальність, у тих населених пунктах були певні результати супротиву російській агресії, – резюмує Іван Васильович. – Перші територіальні громади мали непогані преференції спочатку та фінансову підтримку, тому в нас була можливість використовувати ці кошти для покращення інфраструктури. Таким чином забезпечили нашу територію на 100% дитячими садочками, почали ремонтувати школи. 

У голови Білоцерківської громади сім заступників і взагалі немає старост. Це власний алгоритм Івана Лещенка у процесі керівництва таким об’єднанням.

– Староста – це посадова особа, яка отримує зарплатню, а фактично, забезпечує лише комунікацію на відповідній території. У європейських країнах особа на схожій посаді отримує у межах 10% від територіально зібраних податків. Тобто тримати людину, якій треба платити і яка ні за що не відповідає, немає сенсу, – говорить Іван Васильович.

Таку кількість заступників очільник Білоцерківської громади визначив відповідно до завдань та старостинських округів, за які вони відповідають.

Лише два заступники Івана Васильовича працюють у Білоцерківці: із питань будівництва, ЖКГ і надзвичайних ситуацій, а також з фінансово-економічного розвитку.

Адміністрація Білоцерківської громади використовує всі можливості, щоб отримати фінансування: активно шукає інвесторів, створює проєктні заявки на участь у державних програмах тощо. Також намагаються залучати іноземні грантові кошти та співпрацювати з місцевим бізнесом. 

– Ми приєдналися до Угоди мерів. По-перше, це дає нам певні преференції. По-друге, маємо можливість спілкуватися з ширшим колом людей та переймати їхній досвід, – розповідає очільник Білоцерківської громади. – Відповідно до цієї програми, ми беремо на себе зобов’язання поступово переходити на природні джерела вироблення електроенергії та ощадливе використання енергетичних ресурсів. Також ми переоснастили вуличне освітлення, замінили всі лампи на енергоощадні. Окрім того, є можливість використовувати сонячну енергію.

Іван Васильович зазначає, що багато в чому допомагає соціально відповідальний бізнес. Основний прибуток громади – ПДФО, і реалізація багатьох проєктів стала можливою завдяки колаборації з місцевими підприємствами ПП «Білоцерківська агропромислова група», ТОВ «Білагро» й ПА «Агроінвест».

– Керівники переймаються не лише своїми прибутками та розвитком виробництва, а й багато коштів надають для втілення різних соціальних проєктів на території громади. Адже в більшості інвестиційних програм і проєктів, які пропонує держава, не можемо брати повноцінну участь, бо не дотягуємо за тими чи іншими параметрами. Адже ми, по-перше, невелика територія, яка взяла на себе зобов’язання адміністративного центру, а, по-друге, амбітне утворення, яке не завжди всім подобається, – зазначає Іван Лещенко.

Про пріоритети

Пріоритетні напрямки розвитку громади – освіта, охорона здоров’я та соціальний захист. У достроковій перспективі планують покращувати благоустрій, будувати водогін, ремонтувати дороги тощо.

Коли Білоцерківська громада лише утворилася, тут не було навіть відповідного приміщення, щоб розмістити органи влади. Практично всі школи на території об’єднання занепадали. Зараз у громаді функціонують 8 навчальних закладів, де навчаються 660 школярів.

– За п’ять років ми підтягнули нашу бюджетну інфраструктуру до солідного рівня й маємо на сьогодні хороші показники, – каже голова Білоцерківської громади. – Наприклад, Красногорівська школа входить до 10 найкращих в області за результатами ЗНО.

На переконання Івана Васильовича, виховати гармонійну особистість неможливо без мистецтва. Тому галузі освіти та культури тісно переплітаються у стратегії розвитку громади.

На території об’єднання є 11 клубних закладів.

У громаді працюють 7 народних колективів та два заслужені працівники культури.

Іван Васильович проводить нам екскурсію Білоцерківським будинком культури. Будівля зведена у 70-х роках минулого століття, реконструйована вже після впровадження реформи децентралізації. ПП «Білоцерківська агропромислова група» допомагав із ремонтом цього приміщення. Заклад опалюють протягом року газом, а глядацьку залу на 400 місць – електрикою. Вікна в будинку замінили коштами державної субвенції, яку надавали на розвиток громад.

Поряд із клубом розташований дитячий майданчик, який збудували у серпні 2021 року.

Також на території громади створили два пункти незламності. Один із них – у Білоцерківському будинку культури, де є укриття й можна розмістити велику кількість людей.

Загалом, завітавши до будь-якого закладу на території Білоцерківської громади, школи чи Будинку культури, ви  зрозумієте, що на будівельних матеріалах тут не економлять, обирають не найдешевші.

– Підрядники мене не люблять, – каже Іван Васильович. – Бо я ставлю високі вимоги до ремонтних робіт. Подекуди, щоб усе було якісно, переробляють по кілька разів. Чи звертали ви увагу, що в містах бруківка вже через рік має непривабливий вигляд, починає руйнуватися? Оця бруківка (біля Білоцерківського будинку культури) виготовлена з якісного матеріалу. Такою бруківкою хочемо вимостити шляхи в Білоцерківці. На заводі вся територія нею викладена.

До слова, Іван Васильович дуже дбайливо, по-господарськи ставиться до занедбаних будівель у громаді, які не використовують.

– На нашій території раніше двоповерховий Будинок культури взагалі розібрали, – скаржиться голова Білоцерківської громади.

Така доля може спіткати і Красногорівське професійно-технічне училище, яке перебуває у стані ліквідації. Але голова громади планує перевести його із державної власності в комунальну, адже простіше реконструювати будівлю для потреб громади, а не зводити наново.

Саме так зробили з приміщенням колишньої дільничної лікарні, яку закрили на початку 90-х. Пізніше в будівлі облаштували місцеву амбулаторію, де приймав сімейний лікар із Великої Багачки.

Довго використовували лише частину цього приміщення, будівля перебувала в досить непривабливому стані. Ми цю споруду впорядковували протягом трьох років, щоб тут можна було застосувати енергоощадні технології, – каже Іван Лещенко.  

Приміщення колишньої лікарні перепланували та відремонтували. Споруду відновлювали відповідно до наукових критеріїв енергоощадності: утеплили стелю, цокольний поверх на глибину промерзання та стіни, замінили вікна. Будівля має газове опалення від власної котельні.

ЦНАП

У приміщенні з окремими входами розташовані місцевий ЦНАП, ЦПМСД та аптека.

– Коли ЦНАП лише розпочинав роботу, у Білоцерківці бракувало кадрів. Я з Великої Багачки людей запрошував, а вони відмовлялися. Тоді у децентралізації сумнівалися, думали, що це тимчасове явище. Але коли побачили, що система запрацювала, на оголошення відгукнулися люди з Миргорода. Головне – мотивація. Є робоче місце та нормальні умови праці. Їх безкоштовно привозять на роботу та відвозять, – розповідає голова Білоцерківської громади.  

За словами Івана Васильовича, тепер до Білоцерківського ЦНАПу приїздять отримувати документи навіть миргородці, щоб уникнути черг.

Аптека

Як розповів голова громади, досить складно було у Білоцерківці відкрити аптеку – жодна з мереж не хотіла працювати у селі.

– Я перемовини вів з усіма: полтавськими приватними й комунальними аптечними мережами. Але це бізнесові структури насамперед, їх цікавить прибуток, – каже Іван Васильович.

Тож багато представників аптечних мереж приїжджали, прораховували все, але говорили, що це їм не вигідно.

– Не погоджувався ніхто, поки ми не зробили все власним коштом. Навіть плитку Брайля поклали, бо їм би ліцензії не дали. Вони не захотіли інший структурний підрозділ відкривати, лише в Білоцерківці погодилися. А для людей аптечне обслуговування вкрай потрібне. Коли ми відновили роботу аптеки, мені дякували дуже багато мешканців Білоцерківки. Тут працює система замовлення через Інтернет. Можливо, термін доставлення ліків трохи довший, але все-таки можна все замовити, – зазначає Іван Лещенко.  

ПМСД

У приміщенні також функціонує місцевий НКП ПМСД. Мешканців громади приймають чотири сімейні лікарі. У просторих та світлих палатах хороші умови для лікування.

На сьогодні з обласного бюджету так і не виділили коштів на медичний автомобіль для Білоцерківки.

– Ми зараз просимо машину для сімейного лікаря. Деяким ПМСД по 2-3 автівки надали за рахунок бюджетних коштів або державних програм, – говорить Іван Лещенко.

Міст

Одна з важливих проблем, яку вдалося вирішити на території Білоцерківської громади, – будівництво нового мосту через річку Псел, який з’єднує села Балаклія та Колосіївка.

Дерев’яний міст звели ще в минулому столітті, за часів існування радгоспу. Коштів на ремонт та обслуговування не було. Тож з часом міст почав руйнуватися. Аварійною спорудою стало небезпечно рухатися.

Шкільний автобус довозив лише до мосту малечу, а далі 14 дітлахів мали йти додому пішки. Розв’язати цю проблему допомогло підприємство «Біагро», розташоване на території громади. Міст звели за три місяці їхнім коштом 2017 року.

Чого потребує громада

– Перше – нам би хотілося нову школу в центрі громади зі сучасними санітарними та архітектурними підходами, а також пожежну частину, тобто центр громадської безпеки. Ми вже радилися з архітекторами, щоб розпочати реконструкцію нинішніх освітніх закладів. Уже багато шкіл об’їздили і маємо свою концепцію. Сподіваюся, після війни буде можливість їх будувати, – розповідає голова Білоцерківської громади.

Окрім того, на об’єднаній території гостро стоїть питання водовідведення й житлового будівництва.

– Житло розпочинаємо проєктувати: зробили генеральний план, маємо ділянки. Щоб почати зводити його, потрібні каналізація та вода. Ми зараз працюємо над тим, щоб почати будувати очисні споруди європейського типу, де воду можна зливати у водойми або використовувати повторно. Буде оце – можна тоді розпочинати. Уже зафрактували кілька земельних ділянок для житлового будівництва. Думаю, інвестори знайдуться. Бо розуміємо, що без житла не зможемо забезпечити спеціалістів для розвитку території. На заводі це також розуміють, бо там працюють люди з Полтави й Миргорода, інших населених пунктів, які щодня їздять на роботу, – зазначає Іван Лещенко.  

Загалом такій території складно конкурувати з Миргородською чи Полтавською громадами. Адже їхні адміністративні центри вже мають відповідну інфраструктуру, яку лише треба вдосконалити. Білоцерківка ж має багато чого будувати наново. І часто державні програми фінансування не актуальні для громади. Адже не зовсім логічно брати кошти на харчоблок у школі, коли його навіть немає де розмістити. Іван Васильович додає: добре було б, аби, виділяючи гроші, орієнтувалися на потреби конкретної території, адже в їхній ситуації, наприклад, актуальне створення пожежної частини на території громади, а іншому об’єднанню, можливо, потрібні фінанси на центр дозвілля.

– Ми не стоїмо на одному місці. Постійно навчаємося, беремо участь у всіх вебінарах та семінарах, де маємо можливість. Хоча ми невеличка територія, але спроможна громада. На сьогодні себе презентуємо на рівні області та країни. І дуже багато людей знають про Білоцерківку, бо на нашій території протягом трьох років побувало понад 40 делегацій. Насамперед наші здобутки – це заслуга людей, які це роблять, а потім уже – моя, – скромно зазначає Іван Васильович. – Я маю хорошу команду, яка мене розуміє. Примусу немає жодного, вони просто знають, що це треба зробити.

Читайте також: «Увімкни» Козельщину: громада, яка має амбіції

Автор: Наталка Сіробаб