На кордоні Полтавщини: як живуть у Нехворощанській громаді

1. >
2. Суспільство >
3. На кордоні Полтавщини: як живуть у Нехворощанській громаді

Якщо загуглити Нехворощу, швидше за все пошукова система видасть таку світлину. Українська оборонна лінія колись проходила саме по межі Нехворощі і стала нині візитівкою краю. Фото - Марини Левчук

Чи були ви коли-небудь у Нехворощанській громаді? Це та громада, по якій у 18 столітті проходила Українська оборонна лінія, де Тарасова гора і найчистіша річка Оріль, де знаходиться школа відомого на всю Україну танцюючого директора. Громада, яка першою зустрічає гостей Полтавщини, навчає, лікує, дає прихисток мешканцям сусідніх областей. Не були, не знали – тоді читайте.

Як проїхати на Нехворощу?
Якщо ви з Полтави плануєте візит у Нехворощу, то їхати будете по Кременчуцькій трасі, потім – повернете на Нові Санжари. І за Новими Санжарами ще 40 кілометрів проїдете майже до початку Дніпропетровщини. Ось там вона і знаходиться, прямо на межі областей, роль природного кордону між якими виконує річка Оріль.
Ті, хто давно тут не були, скажуть, що від Соколової балки до Нехворощі – найгірша дорога. Так справді було ще кілька років тому (про боротьбу за дороги читайте далі). Нині ж всі дороги у громаді відремонтовані, якісь – капітально, інші – ямковим ремонтом. 5 кілометрів жорсткого бездоріжжя вам зустрінуться тільки у Драбинівській громаді, яка знаходиться між Новими Санжарами і Нехворощею.

Відразу про головне
Голова Нехворощанської громади Віктор Дубович та заступниця голови громади Ольга Хоменко зустрічають журналістів ще у Соколовій Балці. Нам з гордістю показують амбулаторію, яка знаходиться у стані ремонту. Пояснюють, що медицина – це один з пріоритетних напрямків розвитку громади.
Довідка: на початку 2000-их років амбулаторії і ФАПи передали у підпорядкування Нових Санжар(колишній районний центр), що викликало велике обурення у нехворощан. Тому уже на початку 2022 року амбулаторії і ряд ФАПів Нехворощанська громада повернула і нині дуже активно приводить до ладу своє нове старе майно.

– Всі амбулаторії і ФАПи раніше відносились до Новосанжарського ПМСД, і природньо що на них не дуже звертали увагу, бо – відстань, але зараз це все нехворощанське і його ремонтують, щоб якісно і у привабливих умовах надавати медпослуги для жителів і Нехворощанської, і Михайлівської громади, і Кобеляцької громади, і Чернеччинської громади Дніпропетровської області, – розповідає Ольга Станіславівна, заступниця голови громади.

Ми оглядаємо амбулаторію, де уже частково поміняли вікна на пластикові, готують каналізацію для внутрішнього туалету і по свіжовідремонтованій дорозі їдемо у Нехворощанську сільраду.

Нехворощанське ноу-хау в управлінні
Кабінет голови громади Віктора Дубовича дивує, адже він не персональний кабінет керівника, тут облаштовані відразу 3 робочих місця: голови громади і 2 заступниць.
– Щоб не було таємниць і біготні, – жартує Віктор Олександрович і уже серйозно додає, що це була його вимога, заради відкритості, прозорості і роботи. – Кабінет називається робочий, а отже у ньому треба робити. На 8 ранку сюди приходить керівник благоустрою, комунгоспу, прессекретар, зами, хто тут, хто на телефоні – у нас відбувається дискусія, народжуються ідеї. Є кава, чай і загальна картина що відбувається у громаді. Хто б не зайшов у сільську раду – із коридору почує, що тут робиться.

А ще у Нехворощанській громаді немає посади старости. Таких громад на Полтавщині усього 3.
– Це моя ідея, – каже Ольга Хоменко. Улітку 2020 року ми з Іваном Лещенком, головою Білоцерківської громади це обговорили, і він теж запровадив цей метод у їхній громаді. І Новоселівська громада після виборів голови теж так зробила. Чому? Бо старости мають дуже обмежені обов’язки. А заступник несе відповідальність за територію – це обов’язки старости і обов’язки ведення певного напрямку: культура, ЖКГ.
Нехворощанська громада невелика, сільська, тому 5 старостатів оптимізували у 3 округи.
– Давайте й на перспективу дивитись. Староста – це виборна посада. Якщо людина фаховий спеціаліст, то відпрацювавши 5 років старостою, їй буде складно повернутись назад у професію. І не факт, що її оберуть на другий термін старостою. А у замів окрім повноважень старост є ще інший напрямок роботи, у якому можна розвиватись, шукати себе, вивчати закон, – каже Ольга Хоменко.

Пішов у голови, щоб урятувати медицину
Нехворощанська громада утворена у 2017 році. До її складу увійшло 5 сільрад: Нехворощанська (з центральною садибою), Соколовобалківська, Шедієвська, Ливенська, Маячківська. У 5 сільрадах 10 сіл. Населення – 4996 осіб.
– Моя каденція розпочалась у 2020 році. До цього я працював фермером, а колись – вчителем фізики і математики. На голову громади балотувався, бо у 2019 році закрили лікарню, – розповідає Віктор Дубович і розповідає, що до 1962 року Нехвороща була районним центром і мала районну лікарню. Потім, у результаті низки подій: медичної реформи і рішень влади лікарню взагалі закрили, і це стало поштовхом для Віктора Олександровича міняти ситуацію:
– У 2012 наша районна лікарня № 2 рішенням Новосанжарської районної ради перетворилась на терапевтичне відділення № 2 і ПМСД. У 2018 році в результаті реформ це терапевтичне відділення взагалі закрили. Лишилась практика сімейної медицини у будівлі старої школи, її теж закрили у 2020 року. Будівля була кинута напризволяще – і громада до мене постійно зверталась з ініціативою відновити її. І я вирішив балотуватись, щоб мати повноваження це зробити. Ми рік стукали у всі двері, і врешті решт знайшли кошти для ремонту будівлі: своїми коштами, основну частину дав нардеп Костянтин Касай – і так ми повністю відремонтували будівлю і взялись за повернення ліцензій на медичну практику.

Зараз війна, це новий виклик, але ми продовжуємо працювати над визначеними пріоритетними напрямками: медициною і освітою. Крім Соколової балки, є амбулаторії у Маячці, є Шедіївський ФАП, це все робиться, все на часі, – розповідає голова Нехворощанської громади.

Місія: зробити села Нехворощанської громади під’їздними
Ще 2 роки тому 10 км від Соколової балки до Нехворощі водії долали за 40 хвилин. Подорожніх попереджали: раз проїдете цією дорогою – злякаєтесь громади. Так от, цей відрізок дороги уже рік як зовсім не страшний. І встигли його зробити буквально в останній момент.
– Ще одне завдання, яке я поставив перед собою два роки тому, коли прийшов на посаду голови: зробити усі дороги у громаді підїздними, – розповідає Віктор Олександрович. – Ми стукали в усі двері і нам державним коштом відремонтували дороги з Соколової балки на Нехворощу. Роботу почали у жовтні 2021 і до нового року працювали.
Дорога коштувала 125 млн гривень. На жаль, робота ця незакінчена: лишились обочини, розмітка, з’їзди на поля – їх мали почати роботи на початку нового фінансвого року 2022 (лютий-березень).

Освіта у Нехворощанській громаді
– У нашої громади майже 5 тисяч населення, але це не означає, що ми стільки й обслуговуємо, – розповідає Віктор Олександрович. – Ми ж як розташовані: через річку у нас Чернеччинська громада, це Дніпропетровська область, громада користується нашою амбулаторією сімейної медицини. Ми граничимо з колишнім Машівським районом, який користується нашим ПМСД і близько 30 дітей Михайлівської громади ми підвозимо до нашої школи. Маячківський старостат межує з колишнім Кобеляцьким районом і дітей також возять.
А ще у Нехворощанській громаді нещодавно закрили школу у селі Ливенське. Чому?
– У нас 2 школи: у Ливенському і у Маячці, на відстані 3 кілометрів одна від одної. Ливенський НВК знаходився на бюджеті громади (адже державна субвенція на таку кількість дітей, як там, не дається). Ми пустили потік коштів, який раніше ішов на 2 школи, на одну, почали вкладати у маячківську школу, і побачили резултат: до нас поїхали діти з інших громад, з сусідньої Кобеляцької громади, де закрили школу, ми дали їм автобус. Це дало нам можливість менше використовувати свої кошти, бо пішла субвенція державна на дітей з іншої громдаи.
На балансі громади 3 школи і 1 ліцей обласного підпордякування у Андріївці, 4 дитсадки (1 закрили минулого року). З 1 вересня у Нехворощанській громаді працюють офлайн з повноцінним харчуванням 3 школи і лише 2 дитсадки, бо немає укриттів.
– Це хвилює батьків, громаду. Дуже потрібно, щоб дитсадки працювали, бо для батьків працюючих це проблема, коли вони зачинені, – каже Ольга Станіславівна. – Дитсадки невеликі, тож ми вивчали досвід морських контейнерів, в яких би могли поміститись 20 дітей і вихователь. Деякі громади закупили їх. Але добре, що ми не реалізували цей проект, бо прийшло розумінння, що для дітей до 6 років потрібне інше укриття, не просто підвал, треба світло, тепло, умови. Навіть якщо війна закінчиться у найбличі місяці, питання укриттів у державі лишиться, тож робити потрібно не нашвидкуруч, треба капітально. У майбутньому на першій же сесії будемо виділяти кошти на це будівництво.
Ще одна проблема – те, що працівників дитсадків змушені були відправити «на простой», хоч і оплачуваний. Бо люди хочуть на роботу. А діти – у дистадки.

Лівенська школа і ВПО у Нехворощі
У колишньому Лівенському НВК тепер прихисток для ВПО.
– Ми створили умови, щоб їм було там комфортно: опалення, мікрохвильовки, холодильники, гаряча вода, бойлер. Прихисток працює і до сьогодні, – розповідає Ольга Хоменко.
Скільки ВПО прийняла громада за 11 місяців – чітко сказати важко. Найбільша кількість людей, які заїхали у громаду одночасно – 700 осіб. А от транзитом проїжджали Нехворощу набагато більше. Причина – розташування громади.
– У лютому-березні 2022 люди виїжджали з Харкова і було неможливо їхати по центральній трасі Київ-Харків, тож їхали об’їздними шляхами – через Карлівку і Машівку, Красноград, Перещепино і Котовку. Інший потік біженців ішов до нас з Дніпра через Новомосковськ. І людей потрібно було якось розміщувати наніч, – каже Віктор Олександрович.

– Це був суцільний потік авто з дітьми, і у клубах, і де тільки не ночували, – згадує Ольга Станіставівна.
Сьогодні у Нехворощанській громаді лишається близько 470 ВПО, багато повернулись на Харківщину.
– Декого ми працевлаштували і навіть житло надали. Але робочі місця – це наш біль, їх немає, – констатує Віктор Дубович.

Робота і бізнес у Нехворощанській громаді
Нехворощанська громада реверсна, тобто частину податків з бюджету громади вилучають для розвитку інших територій.
На території громади (у Соколовій Балці та Нехворощі), знаходяться свердловини Полтавської газонафтової компанії. Це одне з найбільших підприємств, від якого у бюджет громади надходить і рента, і ПДФО. Але нині підприємство переживає не кращі часи. На підприємстві ідуть скорочення.

У громаді є крупні фермерські господарства: ТОВ Чиста Криниця, ТОВ Сокіл, Кернел, ТОВ Говтва та ТОВ Добробут.

А от баз відпочинку у громаді нема, попри те, що тут протікає найчистіша річка Європи Оріль (такий титул вона мала у1989-90 роках).
– Бази відпочинку – це і робочі місця, і привабливість території для інвесторів, цим треба займатись, але ми за рік роботи ще не встигли сюди дійти, – каже Віктор Олександрович.
– Інвесторів треба заохочувати, але логістичне питання у бізнесу викликало негатив: далеко і не було дороги. Дорогу зробили, почалось вторгення. Але ми розглядаємо варіанти і все-одно до цього прийдемо. Бо, на жаль, і Азовське, і Чорне море у найближчі роки для туристів будуть непривабливі.

Як залучити у громаду кошти
Через те, що невелика за кількістю населення, Нехворощанська громада вважається непривабливою з точки зору міжнародних проектів, які орієнтуться на більшу цільову аудиторію.
Але проекти на фінансову допомогу у Нехворощанській громаді все-одно постійно готують, завідує цим видом роботи Ольга Станіславівна.

– Так, це важко. Але у 2021 року ми завдяки проектам і «протягнутій руці» змогли залучити 24 мільйони гривень у громаду. При тому, що бюджет громади на 2021 рік був 56 мільйонів, – ділиться Ольга Хоменко.
Для порівняння: з 2017 по 2021 роки Нехворощанська громада залучили всього 1,6 мільйонів.
– Наш найбільший проект – це лікарня, і коштує вона 10 мільйонів. Вклали сюди і держава, і обласний бюджет, і організації. У 22 році гранти надавали під ВПО, на обладнання прихистків побутовою технікою, ліжками, одіялами. Завдяки проектній роботі ми забезпечили громаду генераторами. За власні кошти купили лише 2 дизельних, дуже потужні, мобільні для водонапірних веж, щоб люди могли накачувати воду. А меншими генераторами, по 6-7 кВт ми повністю і вчасно себе забезпечили, – каже Ольга Хоменко.

Про комунальні підприємства громади
– Комунальне підприємство існувало у громаді завжди, але було «напівживе», без техніки: тільки столярний цех і обслуговування водопостачання. У 2017 відбулось об’єднання, я став депутатом сільради і ми почали розвивати комунгосп. Сьогодні там 2 трактори, ескаватор, сміттєвоз, обладнання для ремонту системи водопостачання. Тут працює 6 чоловік, сніг чистимо, сміття вивозимо. Купівля сміттєвоза – це рішення, яке ми прийняли з депутатами ще на початку каденції, і як результат – 2 рази на місяць у кожному селі є вивіз сміття. Коштує це 26 гривень на місяць з двору. Привчити людей до сміттєвоза було складно, але маємо хороший результат: стало набагато чистіше, а сміття посортоване у нас недорого купують, – розповідає Віктор Дубович. – Також у кожному селі є відділ благоустрою.

Як і кожен українець, Віктор Дубович ділить життя на «до» і «після» вторгнення, яке, безумовно вплинуло і на робочі процеси:
– До вторгнення ми і будівлі перекривали, і ремонти робили. Харчоблок у Нехворощанській школі один з кращих у області. А ще ми заради енергоефективності прибрали дороговартісну котельню зі цієї школи (Нехворощанська) – понад 120 м теплотраси прибрали і поставили теплогенераторну, яка себе виправдовує. На початок 2022 року уже було проведено тендер і визначено підрядника, щоб коштами ДФРР розпочати з 1 березня будівництво дитсадка у Нехворощі. 1 вересня 2022 за планом мали здати у експлуатацію шикарний дитсадок на 50 дітей, – каже голова громади.

Також у 2022 громада мала спільно з обласним бюджетом закупити дорожньоремонтну техніку та організувати ремонтну бригаду: це і робота для людей, і здешевлення ямкового ремонту комунальних доріг.
– Де нам це дозволяє закон, намагаємось робити ремонти, і це при тому, що 42 % нашого бюджету з’їдає освіта. У 2022 році на дороги використали 11,2 мільйони гривень - при бюджеті 50 мільйонів. Але якби ми за ці кошти самі зробили ремонт, то і ПДФО залишилось би на місцях, і виконали б більший обсяг робіт, – розповідає голова громади.
– Ми руки не опускаємо. У держбюджеті на 23 рік субвенція для ДФРР закладена, минулого року конкурсу не оголошували, тож, сподіваємось, даватимуть кошти переможцям минулих років, – додає Ольга Хоменко.

Соціальні та адміністративні послуги у Нехворощанській громаді
Також у Нехворощі є власний Центр надання соціальних послуг, де обслуговують людей, які опинились у складних життєвих обставинах, одиноких, пенсіонерів. Іноді таке Центри створюють один на кілька громад, на співфінансуванні. Але у Нехворощі вважають, що краще громаді мати свій.
– У центрі є соцпрацівники, які надому надають послуги, швачка, прачка, перукар, працівник благоусрою – це мультидисциплінарна команда. Вона щотижня виїздить у населений пункт. Соцпрацівники – по підопічних ходять, а решта – кого постригти, кому щось перешити, покосити траву ідуть, – розповідає Ольга Хоменко.
А от ЦНАПу, у класичному його вигляді, у Нехворощанській громаді немає:
– Зізнаюсь, я була колись великою прихильницею будівництва ЦНАПів і відкриття центральних садиб. У 2020, коли новообраний голова і я приступили до роботи, почала глибоко вивчати це питання і зрозуміла, що центральна садиба не потрібна. ЦНАП потрібен у такому форматі, щоб люди отримували послуги і у Соколовій балці, і у Андріївці, і у Маячці, і у Шедієво. Тому ми зробили так, щоб людям не їздити: у кожному населеному пункті у адмінбудівлі є працівники ЦНАПу: землевпорядник, адміністратор ЦНАПу і працівник з соцзахисту і до них люди можуть прийти і прямо отримати цю послугу.

Колись Нехворощанська громада розмежовувала Гетьманщану і так зване Дике поле. А зараз, хоч вони й знову на кордоні областей, та намагаються ставати об’єднуючим фактором. Наприкінці 2021 саме у Нехворощі провели перший на Полтавщині Форум добросусідства, куди запросили представників громад області. Форум мав бути щорічним, його передавали б від громади до громади. Але вторгнення завадило і цій започаткованій традиції, і цілому ряду планів. Але головне лишилось. Головне – це небайдужість до території, на якій ми проживаємо – так буденно і без жодного пафосу кажуть у Нехворощанській сільраді.

Авторка - Тетяна Цирульник, фото - Марина Левчук

• #Нехвороща