На щиті: Полтавщина втратила на війні 22-х захисників

1. >
2. Суспільство >
3. На щиті: Полтавщина втратила на війні 22-х захисників

За останній тиждень стало відомо про загибель ще 22-х воїнів-захисників з Полтавщини. Інформацію про загибель офіційно підтвердили у військкоматах та громадах, звідки воїни були родом.

На щиті до Карлівщини повернувся Геннадій Рева, який віддав своє життя, захищаючи Україну від російської навали. Про це повідомили в Карлівській громаді.

Солдат Рева Геннадій Сергійович був призваний на військову службу по мобілізації 17 травня 2022 року. Мужньо виконував свій військовий обов’язок, воював на передових позиціях на сході України.

Загинув 23 лютого 2023 року біля населеного пункту Мар’їнка Донецької області. 8 травня йому мало виповнитися 30 років.

У Новосанжарській громаді повідомили, що 25 лютого, захищаючи рідну землю від навали російського окупанта загинув військовослужбовець головний сержант, командир відділення зенітно-ракетного взводу військової частини А 7104 молодший сержант Вусик Володимир Валерійович.

Брав участь в АТО на території Луганської та Донецької областей, а з моменту повномасштабного вторгнення став учасником добровольчого формування територіальної громади. Згодом Володимир долучившись до лав Збройних Сил України, воював за кожен метр рідної землі.

27 лютого 2023 року, в бою за Україну героїчно загинув в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області житель Білицької громади, уродженець села Прогрес, Кущ Олег Сергійович, 1991 року народження. Про це повідомили в громаді, звідки воїн родом.

– Загинув ще один Герой, Патріот, Захисник. Він боронив Україну, зі зброєю в руках відстоював свободу та майбутнє кожного з нас. Білицька територіальна громада щиро співчуває батькам, дружині, дітям, рідним і близьким загиблого воїна, розділяючи біль тяжкої втрати. Доземно вклоняємося батькам Героя за те, що виховали Патріота й справжнього Захисника України! Пам'ятаємо, шануємо кожного, хто поклав своє життя за Україну, за територіальну цілісність та суверенітет нашої держави. Не забудемо Воїнів! Не пробачимо ворога! Переможемо! – сказано у повідомленні.

2 березня Полтавська громада прощалась з солдатом Косвінцевим Олексієм Сергійовичем.

Солдат Косвінцев Олексій Сергійович, народився 29 липня 1985 року, проживав у Полтаві. Призваний на посаду стрілець-помічник гранатометника 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 2-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону.

Вірний військовій присязі, гідно виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет виявивши стійкість і мужність, при виконанні бойового завдання загинув 22 лютого року поблизу н.п. Іванівське, Донецької обл., внаслідок поранень несумісних з життям, отриманих в результаті здійснення противником обстрілу позицій підрозділу.

Решетилівська громада повідомила, що 27 лютого на війні загинув Микола Магула, 1981 року народження з села Кривки Решетилівської громади.

Після повномасштабного вторгнення росії на українські землі Микола був мобілізований 31 серпня 2022 року.

Мав звання рядового. Обіймав посаду стрільця-номеру обслуги у 77 окремій аеромобільній бригаді ДШВ Збройних Сил України (військова частина А 4355).

Захищаючи рідну землю від ворога, відстоюючи свободу власної держави, 27 лютого 2023 року Микола загинув внаслідок поранень, спричинених ворожим мінометним обстрілом на Донецькому напрямку в районі н.п. Бахмут.

9 березня, Скороходівська громада прощалася з мужнім Захисником України старшим сержантом Медяником Андрієм Івановичем, життя якого обірвалося на війні.

Андрій Іванович народився в селі Іскрівка, Чутівського району Полтавської області 18 січня 1985 року. У 2005 році, після закінчення навчання, був призваний на строкову військову службу. В подальшому Андрій вирішив пов’язати своє життя з військовою службою у Збройних Силах України та захистом рідної держави, підписавши у 2016 році контракт та служив на захисті України до серпня 2020 року.

У квітні 2021 року знову повернувся до лав Збройних Сил. Перебував на посаді головного сержанта 2 аеромобільного взводу 12 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А4355.

Брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході держави.

Був нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції», нагородою «За мужність» ІІІ ступеня згідно Указу Президента, медаллю Операції об’єднаних сил «За звитягу та вірність».

Загинув Андрій Іванович 4 березня 2023 року в результаті артилерійського обстрілу противником та стрілецького бою в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Миргородська РВА повідомила, що загинув житель Білоцерківської громади, військовослужбовець – солдат Радчук Сергій Олександрович, 2000 року народження.

Захисник був призваний на військову службу 25 лютого 2022 року. Проявивши мужність та героїзм, стійкість і рішучість, загинув в бою з російськими загарбниками 24 лютого 2023 року в районі н.п. Солодке Волноваського району Донецької області.

2 березня загинув воїн з села Солонці Великосорочинської громади, військовослужбовець – солдат Плохань Микола Леонідович, 1993 року народження.

Загинув Микола Леонідович 2 березня 2023 року в районі населеного пункту Бахмут Донецької області при захисті Батькiвщини, виявивши стійкість та мужність, пiд час виконання бойових завдань.

2 березня 2023 року, звільняючи українську землю від окупантів в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області, загинув житель села Короваї Гребінківської громади, молодший сержант Рубан Олег Олексійович, який проходив службу в 112 окремій бригаді ТрО.

Як повідомив очільник Гребінківщини, без коханого чоловіка залишилася молода дружина, без батька - однорічний син.

2 березня загинув військовий з Семенівської громади Кременчуцького району Олександр Великоіваненко. Захисник України отримав поранення, несумісні з життям, біля Кремінної Луганської області.

– Війна забрала життя мужнього сина України, нашого земляка, солдата Олександра Великоіваненка, 1983 року народження. Стрілець-снайпер десантно-штурмового батальйону військової частини А0281, мобілізований у грудні 2022 року, загинув 2 березня 2023 року біля Кремінної Луганської області, мужньо виконуючи свій військовий обов'язок, — йдеться у повідомленні відділу культури та дозвілля Семенівської селищної ради.

3 березня в результаті бойових дій під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Васюківка, Донецької обл., виявивши стійкість і мужність загинув Бутяга Сергій Олександрович. Про це повідомили у компанії «Лукас», де працював загиблий.

Сергій народився 20.03.1970 року у селищі Велика Багачка Полтавської області. У 1988 років закінчив Професійно-технічне училище, отримав професію токаря і був призваний до лав Української армії для проходження військової служби, де й отримав звання Сержанта.

Сергій пропрацював в Компанії «Лукас» 18 років.

За інформацією Кременчуцької міськради, 7 березня, у Міському палаці культури відбулося прощання з Максимом Тихоненком, який загинув у російсько-українській війні. У 39-річного бійця залишилися батьки, дружина та син.

Воїна призвали на військову службу під час мобілізації 10 березня 2022 року. Служив старшим бойовим медиком у військовій частині А-4030. Загинув Максим Тихоненко 27 лютого 2023 року, виконуючи бойове завдання по захисту України в районі села Новомихайлівка, Донецької області. До останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові.

8 березня, Кременчук попрощався із 36-річним захисником України Андрієм Резваном. У військового залишилися мати, дружина та двоє доньок.

Андрій Резван захищав Україну від російської агресії з березня 2022 року. Був старшим солдатом, старшим бойовим медиком 2 групи 4 роти 2 загону СП військової частини А-4030.

Загинув воїн 27 лютого 2023 року на Донеччині в районі села Олександрівка, Мар’їнського району під час виконання бойового завдання. До останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові.

10 березня, Кременчук попрощався з 27-річним захисником України Василем Коржем. У військового залишилися батьки, дружина та донька.

Василь Корж захищав нашу державу з перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України. Був молодшим сержантом, гранатометником 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А-7097. Загинув 3 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині в районі населеного пункту Красногорівка.

Панахиду відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїнів на Алеї Героїв Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.

7 березня Горішньоплавнівська міська територіальна громада попрощалася з солдатом Збройних сил України Озюменком Віталієм Вікторовичем, який загинув, захищаючи Батьківщину, на російсько-українській війні.

Народився Віталій Озюменко 27 листопада 1983 року в місті Олександрії Кіровоградської області. У 1984 році родина переїхала до міста Комсомольська.

5 липня 2022 року був мобілізований на російсько-українську війну. 1 березня 2023 року в бою за Україну, вірний військовій присязі, командир аеромобільного відділення солдат Збройних сил України Віталій Озюменко героїчно загинув в районі міста Бахмута Донецької області.

Озюменка Віталія Вікторовича поховали з почестями в Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

А 8 березня на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно» Горішньоплавнівська міська територіальна громада поховала з почестями солдата Збройних сил України Олександра Олександровича Терленка.

Народився Олександр 8 травня 1974 року в місті П’ятихатки Дніпропетровської області. У 1976 році родина переїхала до міста Комсомольська.

У 2014-2015 роках захищав Батьківщину на Сході України. 24 лютого 2022 року з першого дня повномасштабної агресії був мобілізований на російсько-українську війну.

5 березня 2023 року гранатометник стрілецького батальйону солдат Збройних сил України Олександр Терленко помер у Вінницькому військовому госпіталі від отриманих поранень у бою біля населеного пункту Красна Гора Донецької області.

Оболонська громада Кременчуцького району сповістила, що на щиті повернувся штаб-сержант Віктор Золотаренко.

Поховали воїна 10 березня в рідному селі.

8 березня обірвалося життя 26-річного солдата Кісеєва Віталія Володимировича.

Як повідомили в Щербанівській сільраді, він отримав тяжкі поранення під час виконання бойових завдань та проходив лікування в госпіталі в Дніпрі.

11 березня воїна провели в останню путь в Храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Горбанівці.

У Григоро-Бригадирівці Горішньоплавнівської громади віддали останню шану загиблому на війні герою старшому солдату Збройних сил України Коваленку Олександру Миколайовичу.

Народився Олександр 9 серпня 1985 року в селі Солошине. У 2019 році пішов на військову службу за контрактом, ставши на захист державного суверенітету й територіальної цілісності України.

9 березня 2022 року в бою за Батьківщину, вірний військовій присязі, командир відділення десантно-штурмового взводу старший солдат Збройних сил України Олександр Коваленко героїчно загинув біля села Топольське Харківської області.

Указом Президента України Олександр Коваленко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.

Коваленка Олександра Миколайовича поховали з військовими почестями на кладовищі села Григоро-Бригадирівки.

9 березня Горішньоплавнівська громада ховала військового Ханілевича Олексія Романовича, який загинув на війні, захищаючи незалежність українців.

Олексій народився 31 липня 1998 року в місті Комсомольську.

Олексій серйозно займався спортом, виступав за баскетбольний клуб «Кремінь» у Вищій лізі.

2 червня 2021 року був призваний на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України. 28 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, солдат Збройних сил України Олексій Ханілевич героїчно загинув у районі міста Кремінна Луганської області.

Героя поховали з почестями в Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

6 березня громада Горішніх Плавнів попрощалася з загиблим солдатом Збройних сил України Владиславом Володимировичем Голубом.

Народився Владислав 15 січня 1992 року в м.Комсомольську. Після закінчення 9 класів загальноосвітньої школи №5, вступив до Чернігівського ліцею військової підготовки. Після успішного закінчення цього ліцею навчався у 2009-2013 роках у Харківському національному університеті внутрішніх справ, де здобув відповідну кваліфікацію бакалавра. У 2013-2015 роках працював слідчим Комсомольського міського відділу УМВС України в Полтавській області. У 2015-2017 роках продовжив навчання в Національній академії внутрішніх справ, де здобув кваліфікацію магістра права.

Із 2017 року старший лейтенант поліції Владислав Голуб працював старшим інспектором в органах Національної поліції України міста Києва. Мав рівень кандидата в майстри спорту з плавання і військового багатобор’я.

У березні 2022 року пішов добровольцем на російсько-українську війну. 5 травня 2022 року під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, солдат десантно-штурмового батальйону Збройних сил України Владислав Голуб героїчно загинув у районі населеного пункту Шандриголове Донецької області

Владислава Володимировича Голуба поховали з почестями в Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

Вночі, 11 березня зупинилося серце Ткаченка Юрія Вікторовича, 06.05.1985 р.н. з села Погреби. Про це повідомили в Градизькій громаді.

Захищаючи нашу батьківщину на східних рубежах Юрій отримав важке поранення, переніс декілька складних операції, але на превеликий жаль життя захисника обірвалося.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким полеглих воїнів...

Читайте також: На війні з окупантами загинув 33-річний воїн з Хорольщини. Без батька лишилося троє дітей

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна