Cьогодні
Навіки в строю: у Полтаві попрощалися з Героєм Романом Твердохлібом. ФОТО
22 квітня 2023, 16:00 0
Сьогодні Полтава прощалася з Героєм-земляком, бійцем окремого зведеного штурмового загону ПРТЦК та СП «ОДІН» солдатом Твердохлібом Романом Сергійовичем, з позивним «Ромео».
Воїну назавжди лишиться 35. Він народився 7 лютого 1988 року, жив у Полтаві. Вже 24 лютого він добровольцем вступив у лави ЗСУ, щоб боронити свою рідну землю, свою Батьківщину від окупантів.
Спершу був зарахований на посаду стрілець – помічник гранатометника 2-го відділення 3-го взводу роти охорони. У червні переведений до зведеної штурмової роти «Одін».
Перебував на бойових позиціях у районі смт Ямпіль Краматорського району Донецької області. Під час виконання бойового завдання внаслідок кульового поранення снайпера загинув, захищаючи територіальну цілісність Україні від російської агресії. Сталося це 16 квітня.
Всі його побратими згадують, що він був надійним другом, побратимом, гарним товаришем, хоробрим воїном. За їх словами, віе ніколи не ховався за спинами інших, а мужньо і сміливо йшов в бій. При цьому був добрий, щирий, завжди усміхнений.
Попрощатися із Романом прийшли сотні людей. Це його рідні, друзі, бойові побратими, спортсмени та уболівальники «Ворскли». Адже він був одним із активних ультрас, входив до фанатського угрупування «Crew of golden eagle». Вболівав за рідну «Ворсклу».
Так про полеглого згадує його побратим, захисник України Вадим Ямщиков:
– З Ромою ми познайомились десь 15 років тому. Доля нас звела на стадіоні — ми входили до одного ультрас-угрупування Crew of golden eagle. Ми їздили підтримувати разом із хлопцями ФК «Ворскла» по країні. Я не скажу, що ми тісно спілкувались, але завжди по життю були поруч. Ми називали тебе тоді Рома Нитік. Я навіть не пам’ятаю, чому так. Ми зустрічалися на заходах, на фан-турнірі, ми мали спільних знайомих, загалом — були своїми. Побачити тебе в нашому підрозділі було нормою. Пам’ятаю, як ми після Бахмута спілкувались про життя. Години дві. Тоді так і не договорили. Здавалось, завжди є час. І тут під смт Ямпіль по рації чую: «снайпер…Ромео…200». Вічна пам’ять тобі, друже.
Роман Твердохліб обожнював спорт, не лише як футбольний фанат, а й сам постійно займався і вдосконалювався.
– Рома, Ромчик, Ромео, Старий… я досі не можу в це повірити… ти був мені старшим братом, найкращим старшим братом протягом всіх цих 17 років нашою міцної дружби. Ти був дійсно кращим у всьому, ти був прикладом для мене. Скільки ми разом пережили, скільки історій в нас з тобою є… тепер вони залишаться навічно у моїй пам’яті та серці. Ти перший, хто з нас всіх, взяв у руки автомат і почав захищати нашу країну. Справжній воїн ми всі пишаємось тобою брате! Пам’ятаю той страшний день в 2015 році, як ми йшли разом на похороні нашого побратима Антона Грицая і ти казав мені, що якщо так трапиться зі мною, то не треба сліз, а навпаки радійте, що такі Люди з великої літери нарешті дізнаються, чи є життя після смерті… Ти завжди був на крок попереду від мене і тепер цей крок виявився вічністю, але тепер ти знаєш чи є життя після смерті і яке воно. Ти загинув як справжній чоловік, сміливий воїн, все так як ти і хотів, померти у бою, а не лежачи на дивані і гниючи від себе самого. Не забудемо, не пробачимо і помстимося!!! Роман Твердохліб навічно в строю! Слава Герою, слава Україні!!! – поділився емоціями його друг Тарас.
Відспівування Героя відбулася в Свято-Успенськоу соборі у Полтаві духовенством Полтавської єпархії Православної церкви України.
– Він був відомий серед полтавців, відомий на Полтавщині і дуже важливо і символічно те, що в перший день великої війни, він уже був у військкоматі. Це говорить про його патріотичність, справедливість і істинність його поглядів, як українця, як захисника своєї землі. Тому що нам зараз доводиться власну землю і власну державу захищати. І ми втрачаємо в цій боротьбі кращих полтавців, кращих українців. І іншої дороги в нас немає – тільки перемога над ворогом. І ми щиро віримо в нашу перемогу, як в це вірив Роман і докладав усіх зусиль для нашої перемоги. Це не просто пафосні слова. Роман – це справжній Герой, справжній захисник. Ми пишаємося, що на Полтавщині є такі люди, – звернувся до всіх присутніх священнослужитель.
Ніхто не міг стримати сліз, коли прощалися з Романом, ні його рідні та друзі, ні його побратими. Сотні квітів поклали до його ніг.
Проводжали Героя в останню земну путь живим коридором, ставши навколішки і знак найвищої пошани перед його подвигом і його жертовністю.
Поховали воїна на центральному міському кладовищі (на Боженка).
Висловлюємо щирі співчуття всім рідним, близьким, друзям та побратимам полеглого воїна Романа Твердохліба. Вічна слава Герою!
Читайте також: П’ять місяців пошуків і надії: стало відомо про загибель на війні полтавця Максима Кирпаня
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь