На щиті на Полтавщину повернулося двадцять воїнів

1. >
2. Суспільство >
3. На щиті на Полтавщину повернулося двадцять воїнів

За останні дні стало відомо про загибель двадцяти воїнів з Полтавщини на війні з окупантами. Інформацію підтвердили в громадах, звідки воїни були родом.

Сьогодні Решетилівська громада прощається із Захисником Алексом Васильєвим. Про це повідомили в громаді.

У результаті нещасного випадку загинув Захисник із села Демидівка Алекс Васильєв, 1995 року народження.

Алекс Олегович з 2017 року служив у лавах Збройних Сил України. На початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Київщині, потім боронив схід.

Військову службу проходив у військовій частині А 4010 (3 штурмовий батальйон 72 ОМбр).

Життя Алекса Олеговича раптово обірвалося на рідній Решетилівщині.

У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Діброва на Луганщині віддав своє життя Рустам Абдусалямов із села Петрівка-Роменська. Про це повідомили в Гадяцькій міській раді.

8 липня Скороходівська громада попрощалася зі солдатом Думанським Богданом Олександровичем, який загинув, обороняючи країну від окупантів. про це повідомили в Чутівському ТЦК та СП.

Богдан Олександрович народився в смт Артемівка, Полтавської області 11 червня 2004 року. З 2010 року по 2018 рік навчався у Артемівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Був вихованцем Клубу юних десантників «Гвардія». Після закінчення школи навчався у Полтавському професійному ліцеї, який закінчив у 2022 році. У 2022 - 2023 роках проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України.

У лютому 2023 року виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Проходив навчання у навчальному центрі А2900, а в подальшому проходив військову службу у військовій частині А0284. Перебував на посаді розвідника-сапера 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 десантно-штурмового батальйону в/ч А0284, де служив і дотепер. 

Загинув  4 липня 2023 року при  виконанні бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі бойових дій поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області.

6 липня поблизу Вугледару на Донеччині загинув старший стрілець Слободанюк Артем з Диканської громади. Про це повідомили в селищній раді.

Старший солдат Слободанюк Артем Сергійович народився 1 жовтня 1988 року в Республіці Казахстан. Проживав в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області.

18 квітня 2023 року Артем був призваний на військову службу по мобілізації пʼятим відділом Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Проходив службу в 72-гій окремій механізованій бригаді на посаді старшого стрільця - оператора 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А2167.

06.07.2023 року Артем загинув під час захисту Батьківщини від отриманих поранень несумісних з життям в результаті здійснення противником танкового обстрілу позицій підрозділу поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області.

В загиблого залишилися мати Світлана, дружина Тетяна, донька Олександра, рідні та близькі.

Сьогодні, 10 липня 2023 року, Кременчук провів в останню путь 50-річного захисника України Федора Вікторовича Гонтового. У військового залишилися дружина і донька.

Федора Гонтового призвали на військову службу під час мобілізації 25 квітня 2022 року. Був солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 1 штурмового відділення, 1 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону військової частини А-4010. Загинув 10 березня 2023 року на Донеччині в районі населеного пункту Іванівське під час виконання бойового завдання із відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Прощання з військовим проходило у Міському палаці культури. Панахиду за загиблим відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Федора Гонтового на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

7 липня біля Свято-Успенського кафедрального собору відбулося прощання з полеглим Героєм Андрієм Олександровичем Мартиновим.

Старший лейтенант Андрій Олександрович  Мартинов народився 8 квітня 1976 року та проживав у Полтаві. Закінчив Полтавську гімназію № 31. Після закінчення гімназії вступив до Харківського Авіаційного Інституту та отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Авіаційні двигуни і енергетичні установки». Працював інженером-конструктором на Полтавському Турбомеханічному заводі. 

6 березня 2023 року призваний Полтавським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до військової частини А 0501 на посаду командира 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону.

Вірний військовій присязі, гідно виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет, виявивши стійкість і мужність, при виконанні бойового завдання в складі даного підрозділу, загинув 16 березня 2023 року біля населеного пункту Хромове, Бахмутського району, Донецької області.

В Андрія Олександровича залишилися рідні, близькі, друзі.

Виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоселівське, що на Луганщині, загинув солдат Іван Володимирович Шарий – старший навідник  гранатометного відділення протитанкового взводу. Про це повідомили в Козельщинській громаді.

Загинув Герой 2 липня 2023 року від вибухової травми під час мінометного обстрілу, захищаючи наші з вами життя, рідну землю, свою Батьківщину.

6 липня Карлівська громада на колінах зустріла траурний кортеж та віддала останню шану військовослужбовцям.

Роман Юрійович Піскун народився 20 червня 1986 року у м. Карлівка.

Брав участь в АТО/ООС. З початку повномасштабного вторгнення боронить країну від клятих ворогів. Був солдатом 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А0409.

Отримав поранення несумісні з життям 26 червня 2023 року під час штурмових дій для покращення тактичного положення в районі населеного пункту Міньківка, Бахмутського району, Донецької області.

Роману було 37. Залишилась вдовою дружина, без батька залишились двоє дітей.

Юхно Олександр Юрійович, народився та виріс у м. Карлівка.

Був стрільцем-помічником гранатометника 6 механізованої роти, 2 механізованого батальйону військової частини А2167. Був призваний на військову службу 22 лютого 2022 року. Загинув від вогнепального поранення в районі населеного пункту Водяне, Волноваського району, Донецької області.

Олександру було лише 30.

Артюшенко Василь Володимирович народився 27 червня 1967 року, проживав у с. Климівка.

Був сержантом 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4784. Загинув внаслідок отриманих поранень під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове, Куп’янського району Харківської області.

За інформацією Машівської селищної ради, 26 червня, захищаючи Батьківщину, в районі м.Константинівка Донецької області, загинув  житель села Базилівщина, командир стрілецького відділення, старший сержант Олег Кришталь з позивним «Хруст».

Йому було 55 років.

В Зіньківській міськраді повідомили, що 27 червня 2023 року, внаслідок отриманих поранень, що несумісні з життям, у населеному пункті Новомихайлівка  Донецької області загинув розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу, солдат Яресько Іван Анатолійович.

Народився Іван Анатолійович 20 квітня 1982 року у м. Полтава. Дитячі та юнацькі роки чоловіка минули у селі Удовиченки нашої громади. Закінчив Удовиченківську школу. З 1996 по 1999 роки навчався у Зіньківському професійно-технічному училищі №41 за спеціальністю «тракторист-машиніст, слюсар-ремонтник широкого профілю». З серпня 2014 по серпень 2015 брав участь в антитерористичній операції. 24 березня 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

Поховають воїна на Сумщині.

6 липня 2023 року, Кременчук попрощався з Даніїлом Сергійовичем Нетребою. У молодого бійця залишилися мати та батько.

Загинув наш земляк 28 червня 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини в районі міста Бахмут на Донеччині. 30 червня Даніїлу мало виповнитися 21 рік.

Даніїла Нетребу призвали на військову службу під час мобілізації 7 травня 2022 року Кременчуцьким РТЦК та СП Полтавської області. Солдат проходив службу в штурмовому батальйоні  військової частини А-4638.

Тіло загиблого кремували 4 липня у Києві. Прощальна церемонія відбувалася у Міському палаці культури, після чого  прах поховали на Алеї героїв Свіштовського кладовища.

Кременчуцький РТЦК та СП повідомив про загибель жителя села Яроші Глобинської громади Дмитра Анатолійовича Скрипая.

Народився воїн 11 липня 1999 року в селі Яроші. Після закінчення школи вступив до Професійно-технічного училища № 26 міста Кременчука, де здобув професію електрогазозварника. У червні 2020 року юнак був призваний на строкову військову службу. Служив у місті Миколаїв, був гранатометником.

28 грудня 2022 року юнак був призвний за мобілізацією. Служив у складі військової частини А1910, був стрільцем-спайпером десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.

27 червня, поблизу міста Кремінна Луганської області, потрапивши під ворожий артилерійський обстріл, Дмитро отримав тяжкі поранення. За його життя боролися лікарі, але 1 липня серце молодого захисника зупинилося у лікарні. Дмитро не дожив до свого 24-річчя 10 днів, йому назавжди 23.

27 червня Гребінківська громада провела в останню дорогу свого земляка - Сергія Миколайовича Ставицького.

Ще 24 лютого цього року Сергій Миколайович Ставицький загинув під містом Сіверськ Донецької області при виконанні бойового завдання.

Без батька залишилася семирічна донечка, без надійного чоловічого плеча – дружина Ірина.

7 липня в районі населеного пункту Авдіївка Покровського району на Донеччині загинув жительПирятина, головний сержант Олександр Сьомак.

Народився він 6 серпня 1976 року в селі Новий Іржавець Оржицького району. Після закінчення сільської школи спеціальність механіка здобув у Полтавському технікумі харчової промисловості.

У 1995-1996 роках проходив строкову службу в лавах Збройних сил України.

У 2014-2015 роках брав учать у антитерористичній операції на сході України.

Вдруге на захист рідної землі зі зброєю в руках став у перший день повномасштабного вторгнення росії – 24 лютого 2022 року. Спочатку служив при відділі РТЦК та СП, а потім, на початку осені 2022 року, за власним бажанням став у лави захисників у зоні бойових дій.

Службу проходив у в/ч 4007, був старшим стрільцем-оператором механізованого батальйону.

У загиблого Захисника лишилися мама та сестра.

30 червня в районі населеного пункту Кремінна внаслідок артилерійського обстрілу загинув житель села Сасинівка Владислав Живило.

Народився він 17 червня 1997 року у селі Вечірки на Пирятинщині. У 2012 році закінчив Сасинівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, далі здобув фах слюсаря та тракториста-машиніста у Дігтярівському професійному аграрному ліцеї. 

Потім була строкова служба в лавах ЗСУ. Після повернення працював у ТОВ "ПКЗ-Агро", далі був  охоронником у фірмі ТОВ "Хорс-Сек`юриті".

З початком повномасштабного вторгнення росії призваний на захист батьківщини 30 березня 2022 року. Службу старший солдат Владислав Живило проходив у лавах Національної гвардії України, був навідником-оператором батальйону оперативного призначення.

У Владислава залишилася велика родина – мама та вітчим, який замінив хлопцю батька, брати і сестри.

Сьогодні Миргородська міська територіальна громада попрощалися із земляком, вірним воїном України, Охотою Олексієм Миколайовичем.

Олексій Миколайович народився 30 листопада 1975 року в місті Звенигородка Черкаської області. Строкова служба у лавах Збройних Сил припала до душі  хлопцю, тож після армії наступні вісім років свого життя Олексій присвятив службі за контрактом у військовій частині міста Миргород.

Старший солдат Охота приступив до виконання військового обов’язку з 9 квітня 2022 року у складі військової частини А0222 окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Нажаль, 7 липня 2023 року, військовий раптово помер, внаслідок тяжкої хвороби.

5 липня миргородці попрощалися із Олександром Андрійчуком. Олександр Володимирович помер після раптової хвороби 5 липня 2023 року, залишившись навіки вірним військовій присязі.

Олександр Андрійчук народився 14 жовтня 1965 року в м. Родінське, Донецької області. З 1981 по 1984 роки навчався у Геніческому СПТУ №13. Протягом 26-ти років бездоганно служив  у лавах Збройних Сил. Олександр Андрійчук виконував військовий обов’язок на різних посадах, де неодмінно виявляв вірність присязі, фаховість і відданість військовій справі.

З жовтня 2010 року старший сержант Андрійчук був звільнений з військової служби у запас. Проте, у перші дні російської збройної агресії Олександр Володимирович Андрійчук повернувся до лав Збройних Сил України. Старший сержант Андрійчук приступив до виконання військового обов’язку на посаді водія автоматизованого відділення взводу матеріального забезпечення військової частини А0732.

7 липня 2023 року на східній околиці населеного пункту Стельмахівка на Луганщині прийняв свій останній бій старший стрілець Національної Гвардії України Савлучинський Руслан Григорович, 12.09.1977 року народження, житель села Тарасенкове Оржицької громади. Про це повідомили в селищній раді.

11 березня 2022 року Савлучинський Руслан залишив свою мирну хліборобську професію тракториста у СТОВ «Агрофірма «Оржицька» та за мобілізацією взяв до рук зброю, щоб захистити нашу Вітчизну від віроломного ворога.

Читайте також: Юліана Матвійчука відзначено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

• #загинув
• #новини Полтавщини
• #війна