Вчора
Що не так з першим парклетом у Полтаві. І чи парклет це взагалі?
03 серпня 2023, 16:15 0
27 липня у Полтаві офіційно і урочисто відбулося відкриття першого в місті парклету. Про це відзвітували на сторінках і сайтах Полтавської міської ради та «Інституту розвитку міста», написали ЗМІ.
Проєкт зі встановлення парклету реалізовує ІРМ у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні II», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.
– Перший у Полтаві парклет офіційно відкрито! Тепер полтавці та нові мешканці міста можуть відпочити та посидіти, спостерігаючи за життям вулиці на пішохідній частині вулиці Соборності біля ЦУМу. Парклет – мультифункціональна конструкція, яка є продовженням тротуару, що забезпечує більше простору і зручності для знайомства, спілкування й відпочинку. Під час офіційного відкриття перший заступник міського голови Валерій Пархоменко наголосив, що парклет — це не просто вуличні меблі. Це спосіб забрати територію в автомобілів. Адже, бруківка по вулиці Соборності має бути лише пішохідною, – йшлося в повідомленні Інституту розвитку міста.
В ІРМ пояснили, що парклети «покликані продемонструвати альтернативну цінність міського простору, що використовується під місця для паркування автомобілів, та продемонструвати переваги використання публічного вуличного простору відповідно до пріоритетів сталої міської мобільності та потреб мешканців міста».
А Олег Печененко, начальник відділу урбаністики та інфраструктурних проєктів ІРМ, заявив, що «місце встановлення цього парклету визначено зважаючи, на виключно транзитне використання пішохідної частини вулиці Соборності та того факту, що пішохідна\проїзна частина вулиці все ще використовується для руху технологічного транспорту та паркування».
Все це звучить дуже пафосно і прогресивно, але є одне але. Насправді, не одне.
Перше, це цей відрізок вулиці і так є пішохідним і на ньому не повинні паркуватися автомобілі, максимум – проїзд технологічного транспорту до закладів, до яких немає іншої змоги під’їхати. Тобто Це не «спосіб забрати територію в автомобілів», а скоріше вуличні меблі.
Щодо того, чи є зручним, комфортним, а головне безпечним і доступним парклет для маломобільних громадян, детально розповіла Ірина Твердохліб, регіональна представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в Полтавської області.
– Оскільки з об'єктивних та суб'єктивних причин у нашому місті довгий час не відбувається ніяких процесів щодо створення зручного, безпечного, комфортного пересування для маломобільних громадян, будь-які ініціативи в цьому напрямку викликають у мене та моїх колег явне пожвавлення. Саме тому з колежанкою по комітету доступності Аллою Лісовенко вирішили подивитися, чи автор цього модного і першого в нашому місті об'єкта врахував потреби всіх людей? І, як кажуть, ніколи такого не було і ось знову! – поділилася емоціями Ірина Твердохліб.
Вона пояснила детально, що ж не так з доступністю парклета:
1. Парклет, встановлений посередині центральної частини вулиці зі старовинної бруківки. Ця частина не використовується для пересування транспортними засобами і затверджена міською радою як пішохідна. По обидві сторони є доволі широкий тротуар в більш-менш пристойному стані, бо відсутні ями та вибоїни. Тобто, до парклету треба їхати чи йти по бруківці. Людям на кріслах колісних, на протезах, на милицях, ходунках, людям похилого віку та маленьким діткам пересуватися по такій поверхні незручно і, можливо, іноді буде навіть небезпечно.
2. Парклет розташований на висоті приблизно 20 см від поверхні бруківки. Заїзди відсутні.
3. Між лавами є місця для проходу і невеликі місця для розвороту, але не для людей, які користуються габаритними кріслами колісними.
4. Дерев'яні лави в формі тумб мають контрастний колір: каштанового кольору поверхня сидіння, як і поверхня самого парклету, і насичено синій низ. Всі лави однакової висоти без спинок і поручнів по краям. Також є невеличкі простори між поверхнями лав, де висаджені різні декоративні рослини.
– Поспілкувалися з родиною: мама, бабуся, дитина які присіли відпочити та смакували морозивом. Спитали, чи зручний це простір? Вона спочатку відповіла ствердно. Я звернула увагу, що бабуся міцно тримає за футболку онука, хвилюючись, щоб той не впав. На моє питання, якби на лаві була спинка та поручні, чи впевненіше вона себе почувала, жінка сказала, що не тільки дитині було би зручно, а й їй. Опираючись на поручень чи спинку вставати було б набагато легше. Тобто, не на стільки вже й зручно, як виявилося. Зробили висновки: місту потрібні виключно молоді і здорові. Про Стратегію безбар’єрності, про універсальний дизайн, про доступність тільки на папері. Ще раз почитала, що таке урбанізм. Мені сподобалось. Чи читав це визначення урбаніст нашого Інституту розвитку міста? – резюмувала регіональна представниця Національної Асамблеї людей з інвалідністю України в Полтавської області.
Ірина Твердохліб також додала цікаві приклади парклетів які враховують різні функціональні спроможності людини.
Читайте також: Чому після зміни влади у Полтаві досі не знесли пам’ятник Зигіну і чи зноситимуть взагалі
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь